Терміни

Фінансова політика – це діяльність держави та суб’єктів господарювання щодо мобілізації, раціонального розподілу і використання фінансових ресурсів задля досягнення поставлених цілей.

Фінансовий механізм – це сукупність форм і методів, з допомогою яких відбувається формування та використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб’єктів господарювання та населення.

Фінансова тактика – поточна політика, спрямована на вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства, що випливають із розробленої фінансової стратегії. Вона включає конкретні методи і засоби досягнення поставленої мети.

Фінансова стратегія – це довготривалий курс фінансової політики, що відображає основні джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів на тривалу перспективу.

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані грошові фонди держави.

Бюджетна політика – діяльність державних органів влади стосовно формування, виконання і регулювання державного бюджету з метою забезпечення соціально-економічного розвитку і стратегічних пріоритетів держави.

Грошово-кредитна політика – це комплекс дій і заходів держави у сфері грошового та кредитного ринків (емісійна, цінова, валютна, кредитна політика).

Міжнародна фінансова політика – це діяльність, пов’язана з налагодженням фінансових відносин держави з міжнародними організаціями і фінансовими інститутами через участь держави у формуванні фондів міжнародних організацій та отримання від них коштів на позиковій основі для фінансування конкретних проектів і програм.

Фінансові інструменти — це засоби, що застосовуються для виконання завдань, передбачених фінансовою політикою (податки та збори, внески і відрахування, субсидії та дотації).

Фінансові важелі – це конкретні форми розподілу і перерозподілу ВВП, встановлений порядок фінансування та інвестування (норми і нормативи, умови і порядок формування доходів, нагромаджень, фондів, порядок здійснення витрат, умови і принципи фінансування та кредитування).

Фінансовий контроль – це діяльність щодо перевірки формування й використання фондів грошових ресурсів у процесі створення, розподілу і використання ВВП з метою оцінки обґрунтованості та ефективності прийняття фінансових рішень і результатів їх виконання.

Управління фінансами – це сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та найбільш ефективного використання фінансових ресурсів.

Фінансове планування – діяльність щодо складання планів формування і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, галузевих структур, адміністративно-територіальних одиниць, крани в цілому.

Фінансове законодавство – сукупність нормативних актів законодавчої і виконавчої влади з регулювання фінансових відносин.