- •69. Способи відображення рельєфу на картах:
- •70. Що таке висота точки? Та перевищення?
- •79. Похибки і точність вимірювання:
- •4. Основні формули тахеометрії
- •6. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- •88. Порядок виконання роботи
- •91. Прирости кординат.
- •120. Спосіб прийомів
- •3Етап (камеральні роботи).
- •2.Польові роботи.
- •129. Будова нівеліра.
- •Генеральний план забудови:
- •136.Геодезична підготовка даних для винесення проекту споруди на місцевість:
120. Спосіб прийомів
Закріпивши горизонтальний круг, попускають закріплювальний гвинт алідади і спрямовують трубу, напр., з кругом праворуч КП, на найнижчу точку візирного пристосування А: наближено-за допомогою коліматорного прицілу і точно - частиною бісектора, що розташована біля центра сітки ниток зорової труби за допомогою навідних гвинтів алідади і зорової труби. Після точного спрямування труби відлічують горизонтальний круг (194°56.5') і записують у журнал (табл. 1.3.2).
Попустивши закріплювальні гвинти труби та алідади, і обертаючи алідадну частину заходом годинникової стрілки так само візують на С Відлічують горизонтальний круг (154° 15.5') і також записують у журнал. Виконані дії складають перший пів прийом вимірювання горизонтального кута ABC. Величину кута обчислюють як різницю від ліків, пам'ятаючи, до відліку круга зростають за ходом годинникової стрілки.
Для обчислення кута ABC, розташованого праворуч за ходом (хід прокладають від точки А до точки C), потрібно: від відліку, отриманого з візування на точку A відняти відлік, отриманий із візування на точку С. У нашому прикладі значення кута ABC із пів прийому дорівнює: 194°56.5' - 154°15.5' = 40°41.0'.
Для контролю та підвищення точності вимірювання кута виконують другий пів прийом. Для цього попускають закріплювальний гвинт горизонтального круга,, обертають теодоліт на 1-10° і знову закріплюють. Попускають закріплювальний гвинт труби, переводять її через зеніт і, попустивши закріплювальний гвинт алідади, знову візують на точку А. Відлічують горизонтальний круг (16°57.0') і записують його в журнал. Попускають закріплювальний гвинт алідади та обертаючи її проти ходу годинникової стрілки, візують на точку С. Відлічують горизонтальний круг (336° 17.0') і записують у журнал.-На цьому закінчують вимірювання куга другим пів прийомом. Якщо1 відлік на точку А менший від відліку на точку В, то до відліку на-точці А додають 360°. Величину кута з другого пів прийому обчислюють:
16°57.0' + 360° - 336р 17.0' = 40°40.0';
Два пів прийоми становлять один прийом. Якщо розходження між обчисленими значеннями кута, виміряного першим і другим пів прийомами, не перевищує подвоєної точності відлікового пристрою (2' - для Т30, і 1' - для 2Т30, 4Т30), то обчислюють остаточне значення кута, виміряного одним прийомом, яке дорівнює середньому арифметичному з результатів вимірювання в пів прийомах (40°40.5').
Якщо значення кута, отримані з двох пів прийомів, відрізняються більше від допустимих значень, то перевіряють достатність закріплення горизонтального круга, та стійкість штатива станового гвинта. Після цього вимірювання кута повторюють.
Точність вимірювання горизонтального кута одним прийомом технічними теодолітами типу 2Т30 характеризується значенням середньої квадратичної похибки ЗО", З цього роблять висновок, що граничні розходження результатів вимірювання кутів у пів прийомах вищевказаними теодолітами не мають перевищувати 1 \ Для теодоліта ТЗО допускають розходження у пів прийомах 2\ Якщо вимірювання виконують кількома - п прийомами, то відлік горизонтального круга на початкову точку в кожному наступному прийомі збільшують на кут у = 180° /n.
Приклад. Нехай кількість прийомів п = 6. Тоді
гама = 180/6 = 30 е Отже, відлік горизонтального круга в першому прийомі під час наведення на точку А дорівнюватиме 0°00'; у другому - 0° +гамма = 30°; У третьому - 30° + 30° = 60° і т. д.
121.
Державна геодезична мережа – це сукупність пунктів рівномірно розташованих на території країни і закріплені на місцевості спеціальними центрами, які забезпечують їх збереження і стійкість у плановому і висотному відношенні, протягом тривалого часу. ДГМ є носієм координат і висот в Україні. Планова ДГМ створюється у вигляді автономно геодезичної мережі 1 класу, г. м. 2 класу , згущення 3-4 класу.
Геодезичні знаки – підземні й наземні споруди, що закріплюють на місцевостіпункти геодезичної мережі.
Представляють собою споруди або пристрої над центром геодезичного пункту, що позначають положення останнього на місцевості і є об’єктами візування на цей пункт.
У залежності від класу Г.з. можуть бути збудовані у вигляді пірамід, простих чи складних сигналів, турів, віх і т. ін.
122. Теодолітне знімання
1етап (підготовчі роботи).
1.Складання проекту.
2. Камеральне рекогностування.
2етап (польові роботи).
1. Польове рекогностування ( виконується огляд і обстеження місцевості для уточнення проекту геодезичної мережі),остаточний вибір місць,особливість місцевості,а саме, характер покриття ( рослинність), видимість між пунктами.
2. Прокладання теодолітних ходів.
3. Прив’язка теодолітного ходу до пунктів ДГМ ( передача координат з пункті ДГМ до пункту теодолітних ходів).
4. Знімання ситуації.
3етап (камеральні роботи).
Обчислення журналу теодолітного ходу.
Складання схеми теодолітного ходу.
Обчислення відомості координат.
Побудова плану.
А). Викреслюється сітки координат.
Б). Нанесення станцій теодолітного ходу за обчислювальними координатами на план.
В). Нанесення ситуації.
Г). Графічне оформлення плану.
1. Підготовчі роботи ( те саме що для теодолітного знімання).
1.Складання проекту.
2. Камеральне рекогностування.
