120. Спосіб прийомів

Закріпивши горизонтальний круг, попускають закріп­лювальний гвинт алідади і спрямовують трубу, напр., з кру­гом праворуч КП, на найнижчу точку візирного пристосу­вання А: наближено-за допомогою коліматорного приці­лу і точно - частиною бісектора, що розташована біля центра сітки ниток зорової труби за допомогою навідних гвинтів алідади і зорової труби. Після точного спрямування труби відлічують горизонтальний круг (194°56.5') і запи­сують у журнал (табл. 1.3.2).

Попустивши закріплювальні гвинти труби та алідади, і обертаючи алідадну частину заходом годинникової стріл­ки так само візують на С Відлічують горизонтальний круг (154° 15.5') і також записують у журнал. Виконані дії скла­дають перший пів прийом вимірювання горизонтального кута ABC. Величину кута обчислюють як різницю від ліків, пам'ятаючи, до відліку круга зростають за ходом годин­никової стрілки.

Для обчислення кута ABC, розташованого праворуч за ходом (хід прокладають від точки А до точки C), потрібно: від відліку, отриманого з візування на точку A відняти відлік, отриманий із візування на точку С. У нашому прикла­ді значення кута ABC із пів прийому дорівнює: 194°56.5' - 154°15.5' = 40°41.0'.

Для контролю та підвищення точності вимірювання кута виконують другий пів прийом. Для цього попускають закріплювальний гвинт горизонтального круга,, обертають теодоліт на 1-10° і знову закріплюють. Попускають закріп­лювальний гвинт труби, переводять її через зеніт і, попус­тивши закріплювальний гвинт алідади, знову візують на точку А. Відлічують горизонтальний круг (16°57.0') і запи­сують його в журнал. Попускають закріплювальний гвинт алідади та обертаючи її проти ходу годинникової стрілки, візують на точку С. Відлічують горизонтальний круг (336° 17.0') і записують у журнал.-На цьому закінчують ви­мірювання куга другим пів прийомом. Якщо¹ відлік на точку А менший від відліку на точку В, то до відліку на-точці А додають 360°. Величину кута з другого пів прийому обчис­люють:

16°57.0' + 360° - 336^р 17.0' = 40°40.0';

Два пів прийоми становлять один прийом. Якщо розход­ження між обчисленими значеннями кута, виміряного пер­шим і другим пів прийомами, не перевищує подвоєної точності відлікового пристрою (2' - для Т30, і 1' - для 2Т30, 4Т30), то обчислюють остаточне значення кута, виміряного одним прийомом, яке дорівнює середньому арифметичному з результатів вимірювання в пів прийомах (40°40.5').

Якщо значення кута, отримані з двох пів прийомів, від­різняються більше від допустимих значень, то перевіряють достатність закріплення горизонтального круга, та стій­кість штатива станового гвинта. Після цього вимірювання кута повторюють.

Точність вимірювання горизонтального кута одним прийомом технічними теодолітами типу 2Т30 характери­зується значенням середньої квадратичної похибки ЗО", З цього роблять висновок, що граничні розходження резуль­татів вимірювання кутів у пів прийомах вищевказаними теодолітами не мають перевищувати 1 \ Для теодоліта ТЗО допускають розходження у пів прийомах 2\ Якщо вимірю­вання виконують кількома - п прийомами, то відлік гори­зонтального круга на початкову точку в кожному наступ­ному прийомі збільшують на кут у = 180° /n.

Приклад. Нехай кількість прийомів п = 6. Тоді

гама = 180/6 = 30 ^е Отже, відлік горизонтального круга в першому прийомі під час наведення на точку А дорівнюватиме 0°00'; у дру­гому - 0° +гамма = 30°; У третьому - 30° + 30° = 60° і т. д.

121.

Державна геодезична мережа – це сукупність пунктів рівномірно розташованих на території країни і закріплені на місцевості спеціальними центрами, які забезпечують їх збереження і стійкість у плановому і висотному відношенні, протягом тривалого часу. ДГМ є носієм координат і висот в Україні. Планова ДГМ створюється у вигляді автономно геодезичної мережі 1 класу, г. м. 2 класу , згущення 3-4 класу.

Геодезичні знаки – підземні й наземні споруди, що закріплюють на місцевостіпункти геодезичної мережі.

Представляють собою споруди або пристрої над центром геодезичного пункту, що позначають положення останнього на місцевості і є об’єктами візування на цей пункт.

У залежності від класу Г.з. можуть бути збудовані у вигляді пірамід, простих чи складних сигналів, турів, віх і т. ін.

122. Теодолітне знімання

1етап (підготовчі роботи).

1.Складання проекту.

2. Камеральне рекогностування.

2етап (польові роботи).

1. Польове рекогностування ( виконується огляд і обстеження місцевості для уточнення проекту геодезичної мережі),остаточний вибір місць,особливість місцевості,а саме, характер покриття ( рослинність), видимість між пунктами.

2. Прокладання теодолітних ходів.

3. Прив’язка теодолітного ходу до пунктів ДГМ ( передача координат з пункті ДГМ до пункту теодолітних ходів).

4. Знімання ситуації.

3етап (камеральні роботи).

1. Обчислення журналу теодолітного ходу.

2. Складання схеми теодолітного ходу.

3. Обчислення відомості координат.

4. Побудова плану.

А). Викреслюється сітки координат.

Б). Нанесення станцій теодолітного ходу за обчислювальними координатами на план.

В). Нанесення ситуації.

Г). Графічне оформлення плану.

123. 1. Підготовчі роботи ( те саме що для теодолітного знімання).

1.Складання проекту.

2. Камеральне рекогностування.