- •Методичні підходи до технологічного навчання інформатики.
- •Підготовка учнів до олімпіад та конкурсів з інформатики.
- •Методика вивчення теми "Комп’ютерна графіка (кг)" у шкільному курсі інформатики.
- •Методика вивчення теми «Комп’ютерні презентації та публікації» у шкільному курсі інформатики.
- •Дистанційна освіта: особливості, принципи, методи, організаційні форми, програмне забезпечення, стандарти.
- •Освіта 2.0. Можливості використання соціальних веб-сервісів у навчально-виховному процесі.
Підготовка учнів до олімпіад та конкурсів з інформатики.
Основний напрям розвитку здібностей з інформатики - формування професійних знань та навичок програміста, а саме: виокремлювати з інформації суттєве, уміння знаходити потрібну інформацію; розв'язувати задачу за певним алгоритмом або знайти новий шлях розвитку; застосування у роботі ідей математики, фізики тощо, перенесення їх на програмний код; використання можливостей програмного забезпечення, мережі Інтернет для досягнення своєї мети; створення продукту не «для себе», а для широкого кола споживачів; уміння спілкуватись з однокласниками та вчителями.
У процесі роботи з обдарованими дітьми особливе місце посідають дії вчителя. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов'язків може дати позитивні результати. Він має розробити чітку систему цілей в роботі з обдарованими дітьми, системний і водночас творчий підхід до вирішення завдань, вироблення в учнів позитивної мотивації навчання.
У роботі з учнями у підготовці до олімпіад для закріплення навичок потрібне багаторазове розв'язання завдань певного типу. Водночас вчитель може видати завдання учням додому в електронному вигляді, а учні, розв'язавши, переносять своє рішення на носії й здають для перевірки. Після цього проводиться розбір завдань у групі, учні розповідають про шляхи розв'язання завдань.
Можна виділити такі складові готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями:
відповідний рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи з обдарованими учнями (курси, семінари, конференції тощо);
володіння методиками роботи з обдарованими учнями (індивідуальна робота, робота в групах тощо);
володіння психологічними аспектами роботи з обдарованими учнями.
Робота вчителя-тренера з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на перспективу. Розглянемо систему роботи з обдарованими учнями як процес, що складається з окремих взаємопов'язаних періодів.
Доолімпіадний період:
Цей період обов'язково починається на початку навчального року, хоча може включати й останній літній канікулярний місяць. Протягом цього часу передбачається робота безпосередньо в навчальних закладах, а також не виключаються й позашкільні форми занять (гуртки, заняття окремих груп тощо).
Підготовка включає:
вирівнювальні підготовчі заняття щодо повторення задач минулого олімпіадного сезону, уведення в групу олімпіадників нових учнів. Ця робота включає як індивідуальні, так і диференційовані форми. Обов'язковою є також робота в групах, у яких тренерами стають минулорічні лідери групи олімпіадників;
розв'язування завдань І та ІІ етапів попередніх олімпіад.
проведення занять у формі «міні олімпіад» для поступового психологічного налаштування учнів.
І етап олімпіади:
Шкільні олімпіади. Проводяться в навчальних закладах вчителями інформатики. Термін їх проведення повинен враховувати як мінімум 2-тижневу післяолімпіадну підготовку команди на ІІ етап, визначеної за результатами проведення І етапу. Особливості проведення:
участь у шкільній олімпіаді беруть всі бажаючі;
учні мають право розв'язувати як завдання своєї паралелі, так і вищих, тобто виступати за старші класи;
підбір завдань повинен бути диференційованим, тобто включати завдання 3-х рівнів:
нескладні завдання репродуктивного характеру, які може розв'язати переважна більшість учасників;
завдання, рівень яких потребує творчого підходу до розв'язання і, можливо, не вимагає обов'язкових знань програмного матеріалу;
завдання, рівень яких відповідає ІІ або навіть ІІІ етапу олімпіади.
yмови проведення олімпіади повинні максимально відповідати умовам олімпіади наступного етапу.
Завдання, що пропонуються учням на шкільній олімпіаді, повинні, у першу чергу, враховувати той матеріал, що був засвоєний на момент проведення даної олімпіади за навчальною програмою. Однак, складність цих завдань повинна носити олімпіадний характер, визначаючи вміння учнів логічно мислити, застосовувати програмний матеріал до більш складних завдань. Кількість завдань повинна бути приблизно 3-4 завдання на 2 астрономічні години.
У виключних випадках за відсутності комп'ютерної техніки шкільну олімпіаду можна проводити у вигляді теоретичного туру з розв'язуванням алгоритмічних задач. Якщо програмою ще не передбачалося вивчення мови програмування, то можна запропонувати учням записувати алгоритми у словесній формі. Визначивши так потенціальних учасників ІІ етапу олімпіади з інформатики, необхідно після цього підготувати їх для виконання завдань у машинному варіанті.
ІІ етап олімпіади:
Районна (міська) олімпіада. Для того, щоб учасники ІІ-го етапу олімпіади, до яких слід віднести не тільки учнів, але й учителів-тренерів, були в максимально однакових підготовчих умовах, рекомендується попередньо провести такі заходи:
семінари-практикуми для вчителів-тренерів щодо ознайомлення з вимогами виконання завдань ІІ етапу та рівнем складності завдань поточного навчального року;
заочну олімпіаду, що проходить у декілька етапів та передбачає ознайомлення учнів і вчителів-тренерів з авторськими розв'язками запропонованих завдань,а також має на меті ознайомлення з рівнем олімпіадних завдань поточного навчального року.
ІІІ етап олімпіади:
Обласна олімпіада. Цьому етапу олімпіади можуть передувати такі заходи:
семінари-практикуми для вчителів-тренерів районних та міських команд для ознайомлення з вимогами виконання завдань ІІІ етапу та рівнем складності завдань поточного навчального року;
участь вчителів у курсах з розв'язування задач олімпіадного рівня.
Виходячи з вище зазначеного, бажано вчителям інформатики в роботі з обдарованими учнями необхідно:·застосовувати проблемний метод у навчанні; проводити самостійні роботи творчого характеру; застосовувати індивідуальний підхід у навчанні; впроваджувати розвивальні творчі ігри; розв'язувати творчі завдання.
Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих здібностей учнів: це підготовка і участь школярів в олімпіадах з інформатики; дослідницька робота в МАН(мала академія наук); участь у гуртках, факультатива; участь в інтелектуальних іграх; робота над проектом; участь у науково-практичних конференціях; участь в Інтернет-олімпіадах.
