28. Освіта 2.0. Можливості використання соціальних веб-сервісів у навчально-виховному процесі.

Під електронною освітою зазвичай розуміють учбові методи, в яких в якості навчального посередника виступає комп'ютер. Це - цілеспрямована навчальна діяльність, яка включає в себе одночасно навчання і вивчення, а для спілкування з аудиторією використовує, головним чином, IT-технології.

Під терміном Освіта 2.0 розуміють новий концептуальний підхід до освіти, у рамках якого будуть активно використовуватися мультимедійні технології та інтернет, зокрема, веб 2.0 технології.

Основною характеристикою веб 2.0 є сильний вплив його користувачів на вміст. Раніше, сайти створювали веб-майстри, а відвідувачі лише читали. В наш час відвідувачі можуть ставити вмісту сайтів оцінки, ділитись ним з друзями через соціальні мережі, коментувати, і навіть змінювати повністю. Тобто автор контенту на сайті, та його читачі зрівнюються в правах. До цього, автор ніби читав лекцію. Тепер, він веде діалог.

Тобто, якщо за класичною освітою стоїть чітка ієрархія викладач – студенти, то в освіті 2.0 ієрархія перетворюється в мережу: ось список людей, від яких я вчусь, ось список людей, які вчаться в мене.

На відміну від першого покоління сервісів, Веб 2.0 дозволяє користувачам спільно діяти – обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто відбувається налагодження соціальної взаємодії. Тому технології Веб 2.0 ще називають соціальними сервісами Інтернету.

Веб 2.0 притаманні: толерантність, довіра, доступність, відкритість

Декілька прикладів сервісів, що ілюструють технології Веб2.0:

• Groups (групи) - списки розсилки + загальні веб-ресурси (http://groups.yahoo.com)

• Blog (блоги, ЖЖ) - «альтернативна журналістика» (http://www.liveJournal.com)

• Wiki (Вікі) - просте створення сайтів (eduwiki.uran.net.ua; www.uk.wikiprdia.org/wiki;

• ITEACH WIKI – майданчик для спілкування учасників програми «Intel ^®Навчання для майбутнього»)

• Flickr (Флікр) - колективні колекції фото (http://flickr.com)

• Delicious (Делішес) - колективні колекції гіперпосилань (http://delicious.com) 

Приклади соціальних мереж: Вконтакте (http://vkontakte.ru), Одноклассники (http://odnoklassniki.ru)

Результати, які може отримати вчитель від роботи в мережі:

• Текстові конспекти уроків, програми, плани роботи, презентації, фотоальбоми, відеозаписи уроків;

• Щоденники подій, повідомлення, які відображають ціннісні орієнтації і основну мету;

• Критична оцінка професіоналізму вчителя, учнів, батьків.

Веб-сервіси Інтернету сьогодні стають незамінним помічником учителя і учня в опануванні інформаційними технологіями. Одними з характерних ознак Web2.0 є: колективна діяльність, можливість спостерігати за розвитком інших і вчитись в інших, обмінюватись інформацією, а також дистанційно навчатись.

Зміна якості освіти є визначальною метою в оволодінні  освітянами технологіями Web2.0.

Педагогічні можливості Web 2.0

1. Використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів.

2. Самостійне створення мережевого навчального змісту.

3. Освоєння інформаційних концепцій, знань і навичок.

4. Спостереження за діяльністю учасників спільноти практики.

5. Створення навчальних ситуацій, в яких ми можемо спостерігати й вивчати недоступні раніше феномени.

Недоліки використання Web 2.0 освітянами

Веб 2.0 вимагає постійного та стабільного доступу до мережі Інтернет. Більшість шкіл і шкільних адміністраторів ставляться з підозрою до мережевої онлайн-діяльності вчителів та учнів, і встановлює бар'єри на шляху педагогічного використання Всесвітньої павутини. Проблеми, з якими зіштовхується Веб 2.0 у стінах школи:

1. Інструменти Веб 2.0 не були створені педагогами або спеціально для дітей.  

2. Інструменти Веб 2.0 вийшли з корпоративної, а не освітньої культури. Цілі створення інструментів в освіті та бізнесі дуже різні.

3. Принцип Інтернету ― демократизація знань, це досить абстрактне поняття для педагогів, які виросли на підручниках і звикли покладатися на написані плани уроків.

4. Більшість спільнот Веб 2.0 не зацікавлена у реформуванні освіти.

5. Веб 2.0 не викликає особливого інтересу у представників педагогічної психології і навіть у педагогічної спільноти.

6. Веб 2.0 за визначенням має тимчасовий характер ― на його зміну вже очікують Веб 3.0 ― і нові засоби створюються якщо не щогодини, то щодня. Вчителі не бачать підстав для того, щоб витрачати свій час на освоєння засобів, які змінюються так швидко, і на розроблення на їхній основі педагогічних технологій, які завтра можуть виявитися непотрібними.

7. Існує дуже мало серйозних наукових матеріалів у Веб 2.0. Фактично, багато з людей у блогосфері відкрито нехтують наукою і є прихильниками завжди антинаукового руху "мудрості юрби".

8. За визначенням спільнота Веб 2.0 не має лідера. Занадто часто нееквівалентні думки мають однакову вагу, оскільки не потрібні докази або аргументи.

9. Існує дуже мало написаних матеріалів для педагогів щодо конструктивного використання інструментів Веб 2.0.

10. Незалежно від того, наскільки просунутими й революційними будуть інструменти Веб 2.0, існує дуже мало підстав для твердження, що їхнє використання призначене для перетворення середовища навчання.