Основні характеристики комунікативного методу

Фактичні дані

час виникнення: З 1950 р.

місце найбільшого розповсюдження: Англія, Німеччина, Росія та інші країни

основні представники: Г.Уідоусан, У.Литлвуд (Англія), Г.Піфо (Німеччина), Ю.І.Пассов (Росія)

наукові основи

соціальні: Необхідність навчання комунікативної компетенції

психологічні: Психологія діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв)

лінгвістичні: Психолінгвістична теорія мовленнєвої діяльності (М.І.Жінкін, О.О.Леонтьєв, І.О.Зимня, Ч.Осгуд, Т.Сибеок) Лінгвістика тексту (І.Я.Гальперин, О.І.Москальська, Ш.Балі)

методичні характеристики

мета навчання: Практичне володіння іншомовним спілкуванням та іншомовною культурою

зміст навчання: Навчання усного мовлення => читання => письма

допоміжні засоби навчання: Автентичні матеріали Комунікативні опори

основні методичні прийоми: Мовленнєва спрямованість навчального процесу

Індивідуалізація процесу навчання

Функціональність відбору іншомовного матеріалу

Ситуативність

Новизна предмета розмови, обставин тощо

Навчання комунікації у процесі самої комунікації

Пояснення назви (Суттєві характеристики)

Формування в учнів комунікативної компетенції - здатності користуватися мовою в залежності від конкретної ситуації

критичний аналіз

позитивні риси: Розроблено завершену систему формування комунікативної компетенції

Сформульовано принципи комунікативного методу

Створено систему вправ Запропоновано види комунікативних опор

Підготовлено навчально-методичні комплекси

негативні риси: Вимагає висококваліфікованих учителів

сфери застосування: Використовується у більшості країн світу

обмеження у застосуванні: Все ширше застосовується в СШ

NAME:____________________________________________Group:___________________________ Date:_______________________________________ ______Mark:_____________________________

Тема: Історія розвитку методики викладання іноземних мов

Практичні завдання Виконайте тестове завдання. Інструкція: Визначте правильну відповідь і візьміть її у коло.

1. Головною заслугою Г.Пальмера є

а) розробка закінченої системи навчання екстенсивного читання;

б) визначення структур-моделей речень для навчання усного мовлення на початковому ступені;

в) проведення занять лише ІМ

2. Основною заслугою М.Уеста є

а) обґрунтування системи навчання різних видів мовлення;

б) розробка закінченої системи навчання читання;

в) створення комплексу завдань для хорової роботи

3. Психологічною базою аудіо-лінгвального та аудіо-візуального методів

а) біохевіоризм;

б) асоціативна психологія;

в) експериментальна психологія

4. Представниками аудіо-лінгвального методу є

а) Ч.Фріз, Р.Ладо;

б) Г.Пальмер, М.Уест;

в) М.Берліц, Ф.Гуен, М.Вальтер

5. Аудіо-лінгвальний метод виник в

а) Англії;

б) США;

в) Франції

6. Згідно з принципами аудіо-лінгвального методу оволодіння мовою слід розпочинати із

а) засвоєння звукової системи і системи моделей;

б) аналізу лексичного мінімуму;

в) оволодіння навичками читання і письма

7. Представники аудіо-лінгвального методу

а) надають особливого значення оволодінню лексикою;

б) зосереджують увагу на вивченні структур-моделей побудови речення;

в) висувають на перше місце вивчення зв’язних текстів

8. Представниками аудіо-візуального методу є

а) Ч.Фріз, Р.Ладо;

б) Ж.Гугенейм, П.Губерина;

в) М.Берліц, Ф.Гуен

9. Найважливішим в аудіо-візуальному методі є поєднання

а) зорової наочності зі слуховою вербальною;

б) зорової екстралінгвістичної наочності із зоровою вербальною;

в) зорової екстралінгвістичної наочності зі слуховою вербальною

10. Об’єктом навчання в аудіо-візуальному методі є

а) діалогічне мовлення;

б) читання;

в) монологічне мовлення