- •1.Зародження та розвиток податків.
- •4. Базові засади сутності податків.
- •5.Сутнісні інтерпретації податків: примусовість, обов’язковість, добровільність.
- •6.Способи стягнення податків.
- •7.Характерні особливості податків та обов’язкових платежів.
- •8.Оподаткування як процес: поняття та організація.
- •9. Сучасні принципи оподаткування.
- •10.Методологічна основа формулювання функцій податків.
- •11.Розбіжності науковців при визначенні функцій податків.
- •12.Сутність функцій податків.
- •13.Податок як фіскальний інструмент формування дохідної частини бюджету.
- •14.Податок як інструмент державного втручання в економіку.
- •15.Світова історія оподаткування.
- •16.Еволюція принципів оподаткування.
- •17.Історія оподаткування в Україні.
- •18.Передумови виникнення податків у Київській Русі.
- •19.Оподаткування на українських землях у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Податки козацької доби.
- •20.Оподаткування на українських територіях у складі Російської Імперії.
- •21.Особливості оподаткування на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської Імперії.
- •22.Податки періоду Української Народної Республіки, Гетьманату та Директорії.
- •23.Оподаткування в Україні за радянських часів.
- •24.Становлення та розвиток податкової системи незалежної України (кінець хх – початок ххі століття).
- •25.Методологія дослідження податків та пізнавальні методи вчення про податки.
- •26.Податкова теорія в рамках класичної школи.
- •27.Мета податку за Вагнером.
- •28.Податок згідно з поглядами неокласиків.
- •29.Погляди маржиналістів на категорію податків.
- •30.Регулювання попиту через оподаткування в теорії Кейнса.
- •31.Податки у концепція інституалістів.
- •32.Місце податків в сучасній системі фінансових відносин.
- •33.Суб’єкт та об’єкт оподаткування.
- •34.Види ставок та методи їх встановлення.
- •35.Джерела сплати податків.
- •36.Характеристика бази оподаткування та одиниці оподаткування.
- •37.Класифікація податків за формою оподаткування.
- •38.Класифікація податків за економічним змістом об’єкта оподаткування.
- •39.Класифікація за рівнем державних структур, які встановлюють податки (за правовою ознакою).
- •40.Податки за способом стягнення.
- •41.Класифікація податків за порядком формування і використання.
- •42.Методи дослідження перекладання податків.
- •43.Ухилення від оподаткування юридичними та фізичними особами.
- •44.Відповідальність за ухилення від оподаткування.
- •45.Поняття податкової системи і вимоги до неї.
- •46.Передумови функціонування податкових систем.
- •47.Наукові основи побудови податкової системи
- •48.Теоретико-методологічні основи формування та розвитку податкової системи України.
- •49.Відмінність податкових систем країн з розвинутою економікою.
- •50.Основи організації податкової роботи, її суб’єкти та основні елементи.
4. Базові засади сутності податків.
Податки відомі людству вже декілька тисяч років, Поняття податку має значення в наукових і навчальних цілях, потреба в ньому виникає, коли приходиться звертатися до податкової юрисдикції, наприклад, у судових процесах. Основні ознаки податку, сукупність його визначальних властивостей розкривають дефініції, пропоновані в різних варіантах.Глибоко продумана сутність податків у їх "філософському" буржуазно-демократичному значенні, прикладом чого є дефініція, сформульована Установчими зборами в часи Великої Французької революції (1789 р.): "Оподаткування - спільний обов'язок громадян, форма компенсації та ціна тих переваг, які дає членство в суспільстві.В одному з сучасних американських підручників наводиться таке визначення: "Податки - обов'язкові збори, накладені державою на дохід, видатки або майно, без точно визначеної зустрічної компенсації. Головна мета оподаткування полягає в мобілізації доходів для фінансування суспільних потреб". Верховний суд США визначив податок як "нагальне стягнення з метою утримання держави (government)". Податки необхідні для існування держави незалежно від ставлення людей до оподаткування. Професор Й. Ланг (ФРН) констатує, що податки поєднують здатність "покриття загальної фінансової потреби" з "метою одержання доходу". Тим самим позитивні (фіскальні) цілі оподаткування скомбіновані з нормативними (не фіскальними). Але Ланг наголошує, що в конституції обов'язково треба задекларувати призначення податків як джерела фінансування суспільних потреб. Такий запис принципово важливий, щоб підкреслити суспільну корисність податків, зайвий раз не нагадуючи платникам про тягар оподаткування. Отже податки - частина приватних ресурсів, передана платниками у формі грошових внесків у розпорядження держави в обмін на блага цивілізованого існування, вже наявні, одержувані або ті, що стануть доступні в майбутньому.
5.Сутнісні інтерпретації податків: примусовість, обов’язковість, добровільність.
Ще й сьогодні раз у раз зустрічаються твердження, що податки залишаються примусовими платежами. На перший погляд, вони не безпідставні, - адже, якщо підприємства і банки акумулюють кошти через ринкові механізми, то держава збирає доходи адміністративними засобами, притаманними податковій системі. Проте, приймемо до уваги, що адміністрування в широкому розумінні означає діяльність виконавчо-розпорядчих органів по управлінню та забезпеченню функціонування держави, що лише як виняток, властивий абсолютистським, тоталітарним і авторитарним режимам, допускає безпосередні форми примусу: погрози, шантаж, тілесні покарання, психологічне примушення.. Отже, визначення податку як примусового платежу відпадає саме собою, воно не відповідає сучасним реаліям. Пояснення податку в поняттях вульгарного насильства чи відвертого примусу – данина у віджитому минулому.
Податок - платіж добровільний у тому сенсі, що умовний типовий (медіанний) платник-виборець повністю усвідомлює як через систему оподаткування здійснюється обмін податків на блага загального споживання у вигляді гарантованих державою прав власності, соціального захисту, безпеки та комфорту існування.Таким чином, із трьох альтернативних епітетів, якими описують сутність податку (примусовий, добровільний, обов'язковий), точніша, ближча до дійсності інтерпретація податку як обов'язкового платежу. Обов'язок, особливо у високому громадянському сенсі, відрізняється від примітивного примушування і воднораз нерівнозначний охочій добровільності. На Заході давно розроблена соціологічна теорія вчення про податки, біля витоків якої стояв видатний американський учений-фінансист Едвін Селігмен (1861-1939). У контексті даної теорії характер оподаткування і поведінку платників пояснюють в економічних, політичних і морально-етичних категоріях. Великодушність і поблажливість в оподаткуванні недоречні. З цієї причини контроль за виконанням правил і обов'язків залишається необхідною функцією державних органів. Успіх роботи податкового відомства знаходиться в залежності від того, в якій мірі уряд уміє переконувати та спонукати людей до соціальної відповідальності стосовно сплати податків або спроможний у раціональній формі заставити їх додержуватися установленої фіскальної дисципліни.
