29. Визначте роль Києво-Могилянської колегії у розвитку освіти в Україні.

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА КОЛЕГІЯ (Київська Академія) - один з перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Бере свій початок від заснованої у 1615 Київської братської школи, яка відігравала важливу роль у боротьбі проти національно-культурного гніту українського народу. Як найбільший навчальний науковий центр України Києво-Могилянська академія мала виняткове значення для розвитку освіти, науки, культури України, утвердження національної самобутності. Зі стін академії вийшли видатні політичні діячі, вчені, письменники, композитори, художники (Є. Славинецький, С Полоцький, Г. Сковорода, Я. Ковельський, гетьман України І. Самойлович). Діяльність академії мала великий вплив і на сусідні країни, особливо на Московщину, де подібного наукового центру не було. Московщина впродовж майже 200 років дуже вдало експлуатувала українську культуру, черпаючи з академії високоосвічені кадри, серед яких були Стефан Яворський, Данило Туптало (Димитрій Ростовський), Феофан Прокопович. Саме українці заклали 1649 р. в Москві першу школу. Могутній вплив мали на піднесення рівня культури у Московщині й українські книжки. Вихованці академії зробили також внесок у розвиток освіти і науки Білорусії, Молдови, південних слов'ян.

30. Опишіть друкарську діяльність Івана Федорова

Основоположником постійного книгодрукування в Україні за відомими на сьогодні документами і стародруками був Іван Федоров. І. Федоров переніс свою роботу в Україну і у 1572 р. переїхав до Львова, провідного культурного центру України на той час. Безрезультатно він звертався до "многих багатих, прохаючи у них підмоги для заснування друкарні". При допомозі, що показово, небагатих міщан йому 1573 р. вдалося заснувати друкарню. У 1574 р. відбулась знаменна подія: в друкарні Федорова був надрукований "Апостол" - перша точно датована друкована книга України. 1574 року Федоров видав також першу слов'янську "Азбуку" (Буквар) з елементами граматики. Отже, Іван Федоров став і першим видавцем навчальних книг в Україні. У 1580/81 pp. І. Федоровим була надрукована Біблія церковнослов'янською мовою - перше повне видання слов'янською мовою. З Острога І. Федоров повернувся до Львова, але не міг через борги розгорнути видавничої діяльності. У 1583 р. Федоров помер у Львові. На його могилі вдячні львівські міщани встановили надгробок. Заставлену за борги друкарню Федорова після його смерті викупило Львівське братство.

31. Охарактеризуйте друкарську діяльність Швайпольта Фіоля і Франциска Скорини

Фіоля Швайпольта вважають першим друкарем слов’янських книг кириличним шрифтом. Ним було надруковано 4 книги: Тріодь пісна, Тріодь цвітна, Осьмогласник (Охтоїк) і Часословець. Перші дві датуються 1491 роком. Більшість дослідників вважають Осьмогласник за найпершу слов’янську книгу, друковану кирилицею. Є інформація, що Фіоль Швайпольт видрукував і п’яту книгу — Псалтир, але вона до нашого часу не збереглася.Багато суперечок виникало навколо питання, якою із слов’янських мов надруковані ці книги, кому належить честь бути народом, мовою якого надруковано першу книгу кирилицею. Іван Огієнко в “Історії українського друкарства” стверджує, що “де Фіоль не був зв’язаний традиційним церковно-слов’янським текстом, там мова його видань має дуже багато відзнак живої української мови”. Тобто, на його думку, книги надруковані Фіолем Швайпольтом, були видані українською мовою.На жаль, діяльність Фіоля Швайпольта закінчилася досить трагічно. В 1491 р. за друкарську діяльність його було заарештовано краківською інквізицією. Ф. Скорина вирішив перекласти всю Біблію на тогочасну літературну “руську” мову і видрукувати нею всі біблійні книги. На той час це був грандіозний задум. Зібравши необхідні рукописи, Ф. Скорина переїхав до Чехії і там наприкінці 1516—на початку 1517 років заснував друкарню. Він переклав усі книги Біблії і в 1517 р. видав перші її томи. Першою книгою, яка була ним надрукована, став Псалтир. На сьогоднішній день збереглися лише 2 його примірники. Серед дослідників цього питання немає єдиної думки щодо кількості книг, видрукуваних Ф. Скориною в Празі. Вони вважають, що всього він надрукував від 20 до 23 книг “Старого Заповіту”. На жаль, усієї Біблії видати не вдалось. Книги Ф. Скорини були широко відомі, вони поширювались у багатьох слов’янських землях. Але в 1519 р. його робота в Празі раптово припинилась. Ф. Скорина перевозить свою друкарню до Вільно. Там він заснував типографію. Протягом 1522—1525 рр. у ній надруковано 22 видання. Передусім видавець надрукував “Малу подорожну книжку” — своєрідний комплект із 21 видання. Серед них: Часословець, Псалтир, Акафісти і Канони, Паскалія. Частину Акафістів і Канонів Ф. Скорина склав сам. У 1525 році Ф. Скорина надрукував Апостол. Ця частина Нового Заповіту була вперше видана кирилівським шрифтом. Друкарська та просвітницька діяльність Франциска Скорини залишила глибокий слід у розвитку культури багатьох слов’янських народів.