7. Взаємодія контролюючих органів з органами прокуратури

Взаємодія з Рахунковою палатою

2.1. У разі виявлення фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, нецільового використання державних коштів і майна, порушень фінансової дисципліни, інших зловживань щодо державних матеріальних цінностей, які мають ознаки злочину, матеріали перевірок (ревізій) за рішенням Колегії Рахункової палати передаються до Генеральної прокуратури України, Матеріали перевірок, щодо яких відсутнє таке рішення, можуть направлятись лише на письмову вимогу Генеральної прокуратури України. Запит підписується Генеральним прокурором України або його заступником.

2.2. Передача до Генеральної прокуратури України матеріалів перевірок (ревізій), проведених Рахунковою палатою, здійснюється у 15-денний термін після прийняття Колегією Рахункової палати рішення про їх направлення або протягом 7 календарних днів після надходження письмового запиту Генеральної прокуратури України до Рахункової палати.

7. Між Генеральною прокуратурою України та Рахунковою палатою щоквартально проводяться взаємозвірки результатів розгляду переданих матеріалів перевірок (як за рішенням Колегії Рахункової палати, так і за ініціативою Генеральної прокуратури України), про що складається відповідний акт, два примірники якого до 10 числа наступного за кварталом місяця направляються до прокуратури.

Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України

Керівник правоохоронного органу при вирішенні питання щодо необхідності проведення органом ДКРС ревізії, за умови, якщо обставини дозволяють уникнути проведення позапланової ревізії, звертається до органу ДКРС з проханням уключити до програми планової виїзної ревізії визначені ним питання.

Службова особа органу ДКРС, керівник правоохоронного органу визначають структурні підрозділи або працівників, відповідальних за вирішення оперативних питань взаємодії, які не потребують вирішення на їх рівні.

5.2. При проведенні ревізії за зверненням правоохоронного органу матеріали ревізії не пізніше десяти робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у випадках надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше трьох робочих днів після направлення висновків на такі заперечення (зауваження), передаються до правоохоронного органу.

5.3. У разі виявлення порушень законодавства ревізією, проведеною не за зверненнями правоохоронних органів, ревізійні матеріали, у яких зафіксовано порушення, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, передаються до правоохоронного органу в повному обсязі у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки.

Якщо такою ревізією виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних діянь, орган ДКРС у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи.

В випадках не визначених міжвідомчими документами прокуратура використовує свої повноваження визначені КУ, ЗУ Про прокуратуру та іншими законами зокрема і одне з самих важливих повноважень при здійсненні нагляду :  Стаття 20. Повноваження прокурора 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

Залежно від цілей взаємодія прокуратури з органами державної влади може бути періодичною, разовою та постійною.

До організаційних форм і напрямів такої діяльності належать наступні: проведення міжвідомчих нарад, обмін інформацією; узгодження планів проведення спільних перевірок; аналіз та узагальнення результатів таких перевірок; розробка спільних вказівок, видання інформаційних листів, методичних посібників та інших документів.

Високим рівнем організаційної форми взаємодії прокуратури з органами державної влади є обмін інформацією, об'єктивною, повною і своєчасною її передачею. До того ж органи прокуратури за результатами розгляду звернень деяких державних органів (контролюючих, митних) вирішують питання про наявність підстав для представництва інтересів держави в судах у справах, рішення у яких можуть впливати на дохідну або видаткову частини бюджету, шляхом пред' явлення позову, вступу у справу, оскарження рішення (постанови, ухвали) суду. Оскаржують судові рішення, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, незалежно від участі органів прокуратури у розгляді вказаних справ, у разі необхідності ініціюють оскарження судового рішення прокурором вищого рівня в установленому порядку. При внесенні касаційної скарги (скарги про перегляд рішення за винятковими обставинами) вживають заходів щодо зупинення виконання судових рішень.

У межах своєї компетенції прокурори відповідного рівня, їх заступники, керівники самостійних підрозділів повинні інформувати протягом семи робочих днів контролюючі та митні органи про апеляційне, касаційне оскарження (ініціювання перегляду судових рішень за нововиявленими або винятковими обставинами).

Важливою організаційною формою може бути і розробка на певний строк програми взаємодії між правоохоронними та державними органами у різних сферах діяльності.