- •10. Зменшення статутного капіталу : цілі, методи і порядок проведення
- •13. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.
- •14. Поняття самофінансування підприємства та його види.
- •15. Економічний зміст прихованого самофінансування, його переваги та недоліки.
- •16. Поняття відкритого самофінансування (тезаврації прибутку) : переваги та недоліки.
- •17. Суть амортизаційних відрахувань – як внутрішнього джерела фінансування підприємства. Сучасні методи нарахування амортизації.
- •18. Забезпечення наступних витрат і платежів: суть, порядок утворення та види забезпечень.
- •19. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •23.Порядок нарахування дивідендів.
- •21. Фактори дивідендної політики
- •24. Інструменти дивідендної політики
- •26. Оподаткування дивідендів.
- •28. Позикові ресурси підприємства: склад та стратегія формування. Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах.
- •29. Практична діяльність підприємства щодо отримання банківських кредитів. Оцінка кредитоспроможності підприємства
- •30. Лізингове кредитування: економічний зміст, переваги та недоліки
- •31. Комерційне кредитування підприємств: суть, необхідність та різновиди
- •32. Факторинг. Операції підприємства з векселями
- •33. Реорганізація підприємства: мета, завдання та загальні передумови її здійснення
- •34. Оцінка ефективності проведення реорганізації підприємства
- •1. Ефективність фінансової реорганізації підприємств за критерієм зростання рівня їхньої платоспроможності:
- •2. Ефективність фінансової реорганізації підприємств за критерієм підвищення рівня їхньої фінансової стабільності:
- •35. Сутність, завдання та основні мотиви реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •36. Злиття, приєднання та поглинання: етапи проведення різних форм реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •37. Фінансовий механізм проведення реорганізації, спрямованої на розукрупнення підприємства.
- •38. Етапи здійснення поділу та виділення – як основних форм реорганізації, спрямованої на розукрупнення підприємства.
- •39. Загальні умови проведення перетворення як особливої форми реорганізації пп.
- •40. Необхідність, завдання і принципи здійснення оцінки вартості підприємства.
- •42. Інвестиції підприємства: суть, значення та класифікація. Зміст інвестиційної діяльності.
- •43. Портфель інвестицій підприємства: критерії його формування та управління ним.
- •44. Поточні та довгострокові фінансові інвестиції. Диверсифікація фінансових вкладень.
- •45. Умови іноземного інвестування, види іноземних інвестицій та державні гарантії щодо їх захисту.
- •48. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •52. Митне оформлення та оподаткування зовнішньоторговельних операцій
- •54. Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів.
- •60 Загальна схема та принципи бюджетування.
- •61 Способи бюджетування: нуль-базис-бюджетування та традиційне бюджетування.
- •62 Система бюджетів на підприємстві: суть та необхідність створення.
- •63 Бюджетний контроль та аналіз відхилень.
35. Сутність, завдання та основні мотиви реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
До основних форм реорганізації, результатом яких є укрупнення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, вже функціонуючого підприємства, а також придбання підприємства. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств». Згідно з ним результатом об'єднання підприємств може бути: =придбання одним підприємством частки капіталу іншого підприємства або активів в обмін на грошові кошти; =отримання інших активів або зобов’язань; =створення нової юридичної особи; =отримання контрольного пакета акцій; =передача активів об'єднуваних підприємств іншому підприємству і ліквідація одного з підприємств, що об'єднуються.
До основних мотивів, які можуть спонукати суб'єктів господарювання до реорганізації шляхом укрупнення, можна віднести такі:
1.Ефект синергізму. Синергізм — це умова, за якої загальний результат є більшим за суму часток. При реорганізації, спрямованій на використання ефекту синергізму, вартість підприємства після реорганізації перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників: а)економія на витратах, яка проявляється при збільшенні масштабів виробництва: б)економія фінансових ресурсів; в)збільшення влади на ринку. 2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні іншого п-ва. 3.Отримання надійного постачальника факторів виробництва. 4.Зменшення ризику при виході на нові ринки збуту та збільшення їх кількості. 5. Зменшення кількості конкурентів. 6. Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати компанію, яка має від'ємний об'єкт оподаткування, і таким чином отримати економію на податкових платежах. 7.Придбання активів за ціною, яка нижча за вартість заміщення, передачі технологічних і управлінських знань і навичок (технологічні трансферти) тощо. 8. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ризиків і підвищення потенціалу прибутковості. 9.Попередження захоплення компанії крупними корпоративними «хижаками» та збереження контролю над підприємством. 10.Особисті мотиви вищої ланки менеджерів, авторитет і престиж яких підвищуються зі збільшенням розмірів компанії, якою вони керують.
В антимонопольних законодавствах більшості країн розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання), вертикальне та діагональне. Горизонтальне укрупнення — це об'єднання двох або більше підприємств, які виробляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги. Вертикальне укрупнення — це об'єднання одного підприємства з його постачальником сировини чи споживачем продукції. Діагональне укрупнення — це об'єднання суб'єктів господарювання різних галузей і видів діяльності (здійснюється здебільшого з метою диверсифікації діяльності).
36. Злиття, приєднання та поглинання: етапи проведення різних форм реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
Згідно з П(С)БО під злиттям слід розуміти об'єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного підприємства), у результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об'єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об'єднаних підприємств з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигод від об'єднання. При цьому жодна із сторін не може бути визначена як покупець. У традиційному розумінні злиття означає припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передачу належних їм активів і пасивів (майнових прав і зобов'язань) до правонаступника, який створюється в результаті злиття. Бухгалтерські баланси підприємств при цьому консолідуються.
Приєднання означає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов'язань) до іншого підприємства (правонаступника). Таким чином, головна різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що у випадку злиття всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються па балансі одного підприємства, яке є наново створеним, а при приєднанні— на балансі вже функціонуючого на момент прийняття рішення про приєднання підприємства.
Етапи злиття: 1) полягає в прийнятті рішення вищими органами підприємств, що реорганізуються, про обраний шлях реорганізації. 2) між власниками (уповноваженими представниками) підприємств, що реорганізуються, укладається угода про умови проведення реорганізації шляхом злиття. Угода набуває чинності з моменту затвердження її більшістю у дві третини голосів акціонерів (учасників) на загальних зборах кожного з підприємств, яке підлягає реорганізації. 3) зводиться до перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств аудиторською фірмою (якщо це передбачено законодавством чи реорганізаційною угодою). 4) проведення засновницьких зборів юридичної особи, яка виникає в результаті злиття. 5) відбувається реєстрація емісії акцій у ДКЦПФР та публікація інформації про емісію акцій акціонерного товариства, яке створюється шляхом злиття (у разі, якщо в результаті реорганізації створюється АТ). На цьому ж етапі проводиться обмін акцій (або часток) у статутних капіталах товариств, що реорганізуються, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості акцій (часток) товариства, що створюється шляхом злиття, правонаступнику. 6) Збори засновників підприємства, яке створюється в результаті злиття, затверджують статут підприємства та інші засновницькі документи. 7) остаточне узгодження та підписання передатних балансів між підприємствами-попередниками та правонаступником. 8) виключення підприємств-правопопередників з державного реєстру.
Порядок реорганізації підприємств шляхом приєднання: 1)Прийняття рішення про реорганізацію; 2) Укладання угоди про умови приєднання; 3) Перевірка фінансово-господарської діяльності та оцінка вартості підприємств, які підлягають реорганізації; 4) Обмін корпоративних прав підприємств, що приєднуються, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості корпоративних прав підприємства, до якого здійснюється приєднання; 5) Прийняття рішення загальними зборами підприємства, до якого здійснюється приєднання, про внесення відповідних змін до статуту та державна реєстрація цих змін; 6)Обмін письмових зобов’язань на корпоративні права підприємства, до якого здійснюється приєднання; 7) Складання та підпис передатних балансів між підприємствами-попередниками та правонаступником; 8) Виключення підприємств, що були приєднані, з державного реєстру.
Аквізиція (поглинання) (від лат. acquisitio — придбавати, досягати) — це скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого покупець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передачу активів, прийняття покупцем на себе зобов’язань.
