- •Напрямки профорієнтаційної роботи
- •Тема 1. Професійна діагностика
- •1.1. Психологічні особливості професійної діагностики
- •1.2. Задачі та принципи профдіагностичної роботи
- •1.3. Вимоги щодо використання методів професійної діагностики
- •Тема2. Професійна інформація
- •2.1. Сутність, структура і завдання професійної інформації
- •2.2. Форми професійної інформації
- •2.3. Умови ефективного засвоєння інформації профорієнтаційного характеру
2.3. Умови ефективного засвоєння інформації профорієнтаційного характеру
Зупинимося на умовах ефективного засвоєння учнями інфор-мації профорієнтаційного характеру, а саме [81; 87; 130; 159]:
1) необхідно сформувати позитивне ставлення учнів до її сприймання. Для цього важливо, щоб інформація, яка пропо¬нується учням, була узгодженою за змістом і формами подачі з їх можливостями у її сприйманні й аналізі. Ідеться про таку методичну інтерпретацію інформаційного матеріалу, яка відпо¬відає пізнавальним можливостям учнів, обумовленими вікови¬ми особливостям контингенту школярів;
2) доступність, об’єктивність і різноплановість інформа-ційного матеріалу. Інформація про професії має бути доступ¬ною, об’єктивною і всебічною. Під час проведення профінфор- маційної роботи потрібно уникати підміни опису професій з точки зору їх змісту та умов праці різноманітною інформацією, що стосується організації за місцем навчання, культурно-масової або спортивної роботи і т.д. Ця інформація потрібна лише як допоміжна, а не основна. Способи подання матеріалу потрібно урізноманітнювати, щоб забезпечити активність сприймання і мисленнєвої діяльності учнів;
3) професіографічний характер інформаційного матеріалу. Потрібно розкрити не лише соціально-економічну значущість професії та її виробничу технологію, а й ті суб’єктивні фактори, що обумовлюють успішність професійної діяльності, задово¬леність спеціаліста процесом своєї праці. Отже, йдеться вже про елементи психологічної структури професії і особистість пра¬цівника, що викликає в учнів потребу «примірювання» професії до себе і себе до професії, до аналізу своїх здібностей. Учні набу¬вають критичного ставлення до оцінювання професійної діяль¬ності з боку некомпетентних порадників. У самих учнів з’яв¬ляється позитивне відчуття своєї професіографічної компе¬тенції;
4) змістовний характер інформаційного матеріалу. Якщо профінформація проводиться змістовно, цікаво за формою, з використанням засобів наочності, включає відомості про знан¬ня з основ наук, психологічні властивості та якості, які повин¬на мати людина для успішного оволодіння професією, то вона спонукає молодих людей до роздумів і оцінок сильних та слаб¬ких сторін тієї чи іншої професії з урахуванням власних мож¬ливостей та особистих якостей, до свідомого прийняття рішен¬ня про вибір життєвого шляху. Відбувається своєрідна «само- консультація» і «самовідбір», які дозволяють якщо не визначи¬ти найбільш відповідну можливостям особистості професію, то хоча б намітити перспективні напрямки професійної підготов¬ки і праці.
Дотримуючись зазначених умов, цілеспрямовано проф-інформація впливає на формування особистісних утворень шко-лярів (їх інтересів, потреб, мотивів, відношень) і сприяє свідо¬мому відбору професії. Іншими словами, їх професійне само¬визначення базується на більш повному і точному знанні світу професій, їх суспільній значимості й тих вимог, які вони вису¬вають до працівника. А це позитивно впливає на подальше про¬фесійне самовизначення особистості та можливості працевлаш¬тування за обраною професією.
