- •1.Світогляд та його історичні форми. Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •2.Предмет філософії.Основні функції філософії.
- •3.Становлення філософського знання. Передфілософія Індії.
- •4. Становлення філософського знання. Передфілософія Китаю.
- •6.Антична філософія:до сократівський період.
- •7. Антична класика:Сократ,Платон,Арістотель.
- •8.Філософія європейського середньовіччя.
- •9.Філософія епохи Відродження.
- •10.Філософія Нового часу.
- •11.Філософія епохи Просвітництва (Франція).
- •12.Гносеологія та етика Канта.
- •13. Філософська система та метод г.Гегеля.
2.Предмет філософії.Основні функції філософії.
Література пропонує нам безліч визначень предмету філософії. Філософія визначається як теоретична частина світогляду,як методологія пізнання, як знання про світ у цілому, як форма ідеології, як наука про найзагальніші закони розвитку природи,суспільства та мислення. Різні філософські напрямки роблять акцент на різних проблемах людського буття, чим і пояснюється розмаїття дефініцій предмету філософії. Дискусійним є також статус філософії як науки. Багато дослідників вважають, що філософія не є наукою.
Ми підтримуємо компромісну позицію, згідно з якою філософія є особливим типом діяльності людини, що відрізняється від науки, але тісно пов’язана із становленням та розвитком науки як форми суспільної свідомості.
З I тис. до н.е. філософія є невід’ємною складовою людської культури. Філософія – сукупний досвід духовного розвитку людства.Філософські узагальнення виникають на ґрунті осмислення результатів
пізнання, зафіксованих у різних галузях науки, а також усієї сфери суспільної свідомості (мистецтві, моралі, політиці).
До основних функцій філософії слід зарахувати світоглядну, пізнавальну (гносеологічну), методологічну, практично-діяльну,ціннісну,інтегративну.Світоглядна функція філософії полягає в тому, що вона, озброюючи людей знаннями про світ та про людину, про її місце у світі, про можливості його пізнання і перетворення, здійснює вплив на формування життєвих установ, на усвідомлення людиною цілей та сенсу життя.Пізнавальна (гносеологічна) функція полягає в тому, що вона, орієнтуючи пізнавальні прагнення людини на пізнання природи і сутності світу, природи та сутності самої людини, загальної структури світу, зв'язків і законів його розвитку, з одного боку, озброює людей знанням про світ, людину, про зв'язки і закони, а з іншого – здійснює вплив на кожну форму суспільної свідомості, детермінуючи необхідність для кожної з них (в своїй сфері) усвідомлювати дійсність крізь призму відношення "людина – світ".Методологічна функція. Виділення її як однієї з основних зумовлено тим, що філософія займає особливе місце у процесі усвідомлення буття у структурі суспільної свідомості. Кожна з форм суспільної свідомості, виступаючи як усвідомлення залежності життєдіяльності людини від певної сфери дійсності, е відображенням саме цієї сторони людського буття. Специфіка філософії полягає в тому, що вона в найузагальненішій формі вивчає ставлення людини до світу і до самої себе. Тому основні положення філософії мають важливе методологічне значення для кожної з форм суспільної свідомості в процесі усвідомлення свого специфічного предмету.Практично-діяльна (праксеологічна) функція філософії полягає в тому, що вона стає знаряддям активного, перетворювального впливу на оточуючий світ і на саму людину. Філософія відіграє важливу роль у визначенні цілей життєдіяльності, досягнення яких є найважливішою умовою забезпечення існування, функціонування і розвитку людини.Ціннісна (Аксіологічна) – дає можливість визначити соціальні, моральні, ідеологічні, естетичні та ін. цінності в різні періоди суспільного розвитку; Інтигративна – полягає в системному узагальненню та об’єднанні практичних, пізнавальних і цілісних досвідів людей.
