3. Фінанси підприємств

3.1. Оцінка фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - сукупність показників, що, відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства;

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства за два останні календарні роки та останній звітний період.

Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:

• оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;

• аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

• аналіз ліквідності;

• аналіз ділової активності;

• аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);

• аналіз рентабельності.

Оцінка майнового стану

Майновий та фінансовий стан підприємства, взаємозалежні нераціональна структура майна, його неякісний склад можуть призвести до погіршення фінансового положення, і навпаки. Так, невиправдане "омертвляння" засобів у неходових товарах, дебіторській заборгованості може вплинути на своєчасність поточних платежів, а невиправдане зростання позикових коштів — призвести до необхідності скоротити майно підприємства для розрахунків із кредиторами.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, від слідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз майна підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки оборотних активів.

Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються для аналізу балансу.

Горизонтальний (динамічний) аналіз показників дозволяє встановити їхні абсолютні збільшення і темпи росту, що важливо для характеристики фінансового стану.

Не менше значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, метою якого є обчислення питомої ваги нетто. Доцільність проведення вертикального аналізу зумовлюється тим, що:

• перехід до відносних показників дозволяє проводити порівняння діяльності різних підприємств;

• відносні показники певною мірою згладжують вплив інфляційних процесів.

Тобто у ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні і відносні зміни величини різних статей балансу за певний період. Метою вертикального аналізу є розрахунок деяких коефіцієнтів, що характеризують структуру активів підприємства і їх джерел. Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного.

Таблиця 6

Горизонтальний та вертикальний експрес-аналіз балансу ПСПА «Колос» за 2010 рік

Статті балансу	На початок року		На кінець року		Абсолютне відхилення
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7
АКТИВ
1. Необоротні активи	1358,4	63,6	1297,1	56,6	-61,3	-7
2. Оборотні активи	776,2	36,4	993,5	43,4	217,3	7
2.1. Запаси	373,9	17,6	89,4	3,9	-284,5	-13,7
2.2.Дебіторська заборгованість	-	-	-	-	-	-

Продовження таблиці 6

2.3.Поточні біологічні активи	357,5	16,7	852,0	37,2	494,5	20,5
2.4.Готова продукція	44,8	2,1	49,2	2,1	4,4	-
2.5. Грошові кошти та цінні папери	-	-	2,9	0,2	-	-
3.Витрати майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-
4. Необоротні активи та групи вибуття	-	-	-	-	-	-
Баланс	2134,6	100	2290,6	100	156	-
ПАСИВ
1. Власний капітал	1355,1	63,5	1357,2	59,3	2,1	-4,2
1.1.Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	505,3	23,7	507,4	22,2	2,1	-1,5
1.2. Капітал і резерви	849,8	39,8	849,8	37,1	-	-2,7
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	-	-	-	-	-	-
3. Довгострокові зобов’язання	202,0	9,5	191,8	8,4	-10,2	-1,1
4.Поточні зобов’язання	577,5	27,0	741,6	32,3	164,1	5,3
4.1.Короткострокові кредити	179,2	8,4	189,5	8,3	10,3	-0,1
4.2. Поточні зобов’язання за розрахунками	256	12,0	83,7	3,6	-172,3	-8,4
4.3. Інші поточні зобов’язання	142,3	6,6	468,4	20,4	326,1	13,8
5. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-
БАЛАНС	2134,6	100	2290,6	100	156	-

Згідно таблиці 6 валюта балансу на кінець року збільшилась на 156 тис. грн. В активах це відбулося за рахунок збільшення: необоротних активів, оборотних активів, поточних біологічних активів, готової продукції.

Аналіз ліквідності та платоспроможності ПСПА «Колос»

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань – короткострокової кредиторської заборгованості.

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов’язання. Під короткостроковим періодом умовно розуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототожнюється з операційним циклом.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату вкладень капіталу. У випадку, коли власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачальниками товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до неспроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв’язків з постачальниками.

Ось чому ліквідності надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план.

При проведенні аналізу балансу підприємства, насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати.

Таблиця 7

Класифікація активів та пасивів підприємства

Групи активів	Умовне позначення	Характеристика	Група пасивів	Умовне позначення	Характеристика
Високо-ліквідні	А1	Грошові кошти	Найбільш термінові	П1	Кредиторська заборгованість
Швидко-ліквідні	А2	Дебіторська заборгованість	Коротко-строкові	П2	Короткострокові кредити та позикові кошти
Повільно-ліквідні	А3	Матеріальні цінності	Довгостро-кові	П3	Довгострокові кредити та позикові кошти
Важко-ліквідні	А4	Основні засоби	Постійні	П4	Джерела власних коштів

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо:

А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4

Таблиця 8

Аналіз ліквідності підприємства
Показник	Нормативне значення		На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Коефіцієнт покриття		більше 1	1,34	1,34		-
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності		0,6-0,8	-	0,004		-
3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0,25-0,5	-	0,004		-
4 Чистий оборотний капітал, тис. грн.		більше 0, збільшення	198,7	251,9		53,2

Дивлячись на розрахунки ліквідності підприємства бачимо, що на ПСПА «Колос» достатньо ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних забов`язань та розширювати подальшу діяльність це видно з того, що коефіцієнт покриття складає 1,34(повинен складати більше 1.),а чистий оборотний капітал на кінець року – 251,90(більше 0). Але значення коефіцієнтів швидкої активності та коєфіцієнта абсолютної ліквідності недостатній тобто платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних забов`язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і сплачення частини боргу негайно воно не в змозі.

Розрахуємо коефіцієнти платоспроможності та занесемо їх в таблицю.

Таблиця 9

Аналіз платоспроможності підприємства
Показник		Нормативне значення	На початок року			На кінець року	Відхилення
1. Коефіцієнт автономії	більше 0, 5			0,63	0,59		-0,04
2. Коефіцієнт фінансової стабільності	більше 1			1,74	1,46		-0,28
3. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	більше 0, 1			-0,004	0,06		0,064
4. Коефіцієнт фінансового лівериджу	менше 1			0,15	0,14		-0.01
5. Коефіцієнт покриття (платоспроможності)	більше 1			1,34	1,34		-

Розрахувавши таблицю можна зробити висновок, мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії К > 0,5. Таке значення цього показника дає змогу припустити, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті власними активами. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про більшу фінансову незалежність, підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов’язань. Отже, що більший коефіцієнт автономії, то кращий фінансовий стан підприємства. У нашому випадку коефіцієнт автономії на кінець року у порівнянні з початком роком знизився на 0,04(з 0,63 до 0,59).

Так як коефіцієнт фінансової стабільності на кінець року склав 1,46 (нормативне значення більше 1) то це свідчить про те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.

Розрахувавши коефіцієнт забезпеченості власними коштами бачимо, що на кінець року у порівнянні з початком року відбулось збільшення показника на 0,064. Але цього все одно не достатньо,адже нормальним вважається К > 0,1 це свідчить про те що фінансовий стан підприємства нестійкий.

Коефіцієнт фінансового лівериджу показує, скільки довгострокових зобов’язань припадає на одиницю джерел власних коштів. Нормальним (нормативним) вважається К. < 1. У нашому випадку коефіцієнт склав 0,14 це свідчить про те, що фінансовий стан підприємства відносно нормальний.

Згідно розрахунків коефіцієнт покриття складає 1,34 з цього слід вважати, що ПСПА «Колос» є платоспроможним, і так як його загальні активи перевищують поточні зобов’язання цьому разі у підприємства стійкий фінансовий стан і воно може своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.

Аналіз фінансової стійкості ПСПА «Колос»

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

• рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів*) стабільними

джерелами фінансування;

• платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов'язання мобільними активами);

• часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах

фінансування.

Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств в Україні.

Визначення фінансового типу наведено в таблиці.

Таблиця 10

Показник	На початок звітного періоду (тис. грн.)	На кінець звітного року (тис. грн.)	Відхилення
1. Наявність власних оборотних засобів	-3,3	60,1	63,4
2.Наявність довгострокових джерел формування запасів	198,7	251,9	53,2
3. Показник загальної величини джерел формування запасів	776,2	993,5	217,3
4. Вартість запасів	373,9	89,4	-284,5
5. Надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів	-377,2	-29,3	347,9
6. Надлишок (+) або недостача (-) довгострокових джерел формування	-175,2	162,5	-12,7
7. Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини джерел формування	402,3	904,1	501,8
8. Показник фінансової стійкості	{0;0;1}- нестійкий фінансовий стан	{0;1;1}- нормальна стійкість

Розрахувавши таблицю 10, бачимо що на кінець звітного періоду відбулось поліпшення фінансової стійкості, це свідчить про те, що підприємство може за власний рахунок забезпечитися запасами, а в разі браку власних коштів підприємство бере кредит у банку.

Аналіз ділової активності агрофірми «Колос»

Оцінка ділової активності підприємства — один з основних аспектів аналізу діяльності суб’єкта господарювання, якому належить провідне місце в системі завдань фінансового аналізу. Це зумовлено тим, що такий аналіз дає змогу оцінити внутрішній і зовнішній стан підприємства, визначити рівень прибутковості та перспективи його розвитку, дослідити ефективність використання виробничо-фінансових ресурсів.

Розрахунок коефіцієнтів ділової активності ПСПА «Колос» розраховано в виді таблиці.

Таблиця 11

Аналіз ділової активності підприємства
Показник	Нормативне значення	На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Коефіцієнт оборотності активів	збільшення	0,5	0,65	0,15
2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	збільшення	1,29	1,68	0,39
3.Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	зменшення	279	214	-65
4. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	збільшення	1,66	2,15	0,49
5. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	збільшення	0,83	1,08	0,25
6. Коефіцієнт оборотності власного капіталу	збільшення	0,81	1,06	0,25

Розрахувавши таблицю 11 бачимо, що коефіцієнт оборотності активів та коефіцієнт кредиторської заборгованості на кінець року збільшились у порівнянні з початком року відповідно на 0,15 і 0,39.Срок погашення кредиторської заборгованості,зменшився на 65 днів.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, на кінець року збільшився 0,49,а коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) і коефіцієнт оборотності власного капіталу збільшились 0,25.

Згідно вище сказаного, можна зробити висновок, що усі показники у нормі і це благотворно впливає на діяльність підприємства.

3.2 Організація грошових розрахунків в ПСПА «Колос».

В ПСПА «Колос» грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку.

Для здійснення касових операцій (розрахунків готівкою) на підприємстві створена каса - спеціально обладнане приміщення, де обов'язково є сейф. Приміщення каси ізольоване, двері в касу під час здійснення операцій замикатися зсередини. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, заборонено.

Дублікати ключів від каси в пакетах або скриньках, які опечатав касир, зберігаються у керівника підприємства.

Операції з приймання та видачі готівки здійснює касир, який є матеріально відповідальною особою, котра завідує касою, видачею і прийманням грошей та цінних паперів на підприємстві. З ним укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Окрім готівки, у касі підприємства зберігаються цінні папери, грошові документи та бланки суворої звітності.

У випадку раптової відсутності касира на роботі (через хворобу тощо) цінності, що є у нього в підзвіті, негайно перераховує інший касир, якому їх передають у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або в присутності комісії, яку призначив керівник підприємства, про що складають відповідний акт.

Прийняття готівки в касу здійснюється по Прибутковому касовому ордеру , підписаний головним бухгалтером. Видача готівкових коштів із каси здійснюється на основі Видаткового касового ордеру . Ордера реєструють в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Гроші за касовими ордерами приймають і видають тільки в день їх оформлення. При завершенні операцій касир зобов'язаний підписати всі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, що до них додають, - погасити штампом або написом: на прибуткових документах - «отримано», на видаткових - «оплачено», вказавши дату.

Оплату праці, виплату проводить касир за платіжними або розрахунково-платіжними відомостями, без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача.

Здачу виручки інкасатору оформляють супровідною відомістю, яку складають у трьох примірниках через копіювальний папір.

Усі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відо­бражають у касовій книзі.

Касова книга - обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства. В ній у хронологічній послідовності відображають витрачання і надходження готівки, що дає змогу контролювати рух коштів підприємства.

Записи в касовій книзі здійснює касир одразу ж після отримання або видачі грошей за кожним ордером або за документами, що його замінюють.

У кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, визначає залишок готівки у касі на наступне число і складає звіт касира.

Звіт касира - це документ, що є відривним аркушем касової книги з доданими прибутковими та видатковими касовими ордерами, які касир передає до бухгалтерії.

Для здійснення розрахунків з постачальниками і підрядчиками, з організаціями і установами, державним бюджетом, позабюджетними організаціями, а також для зберігання вільних грошових коштів анальзуємоє мною підприємство ще й безготівкові розрахунки.

Підприємство має право самостійно обрати банк. У нашому випадку підприємство обслуговується банком ВАТ «Ощадбанк».

Для відкриття рахунку підприємство надає банку такі документи:

1) заявку на відкриття поточного рахунку;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

3) копію належним чином зареєстрованого Статуту (положення);

4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

5) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів надано право розпоряджатися рахунком та візувати розрахункові документи (у картку включається також зразок відбитку печатки підприємства);

6) копію документа про реєстрацію в органах пенсійного фонду України.

На підприємстві розрахунковим документом виступає платіжне доручення Платіжне доручення – документ, який представляє собою письмове оформлене доручення клієнта банку, який його обслуговує на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого рахунку. Доручення оформлюється не менше чим у двох примірниках і приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватися:

• за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

• у порядку попередньої оплати — якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в договорі;

• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого чинним законодавством;

• для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

• для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів;

• в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного законодавства.

Показники рентабельності ПСПА «Колос» наведені в таблиці.

Таблиця 12

Аналіз рентабельності підприємства
Показник	Нормативне значення	На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Коефіцієнт рентабельності продажів	більше 0, збільшення	0,45	0,15	-0,3
2. Коефіцієнт рентабельності активів	більше 0, збільшення	0,23	0,1	-0,13
3. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	більше 0, збільшення	0,37	0,16	-0,21
4. Коефіцієнт рентабельності продукції	більше 0, збільшення	75,3	75,5	0,2

Розрахувавши таблицю бачимо, рентабельність підприємства знизилась майже по усім показникам,окрім показника рентабельності продукції, який збільшився на 0,2. Рентабельність продажу знизилась на 0,3 це свідчить про те, що зменшилась доходність основної діяльності підприємства Коефіцієнт рентабельності активів, а саме його зменшення свідчить про не ефективне використання капіталу. Рентабельність власного капіталу в кінці року у порівнянні з початком року так само зменшилась з 0,37 до 0,16.

3.3. Грошові надходження підприємств. Формування і розподіл прибутку в ПСПА «Колос»

Основною складовою грошових надходжень підприємств є виручка від реалізації продукції. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками і споживачами товару.

Виручка від реалізації – це сума коштів, які надійшли на поточний рахунок підприємства в банк або в касу підприємства від продажу товарів і надання послуг. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємства.

Розмір виручки від реалізації продукції залежить від:

• кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;

• рівня реалізаційних цін.

Підприємство визначає як планову, так і фактичну виручку від реалізації продукції. Для забезпечення правильності її визначення надзвичайно важливе значення мають дані про різницю між часом відвантаження і часом оплати продукції; питома вага поставок продукції за попередню оплату; поставок, які будуть оплачені протягом одного-трьох місяців після відвантаження; поставок за бартером; змін дебіторської заборгованості. Узагальнення такої інформації дає змогу спрогнозувати реальне надходження грошових коштів у плановому періоді (місяця, кварталі, рік).

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. За ринкової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому підсумку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства.

Чиста виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається під час складання Звіту про фінансові результати шляхом вирахування з виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Він характеризує перевищення надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.

Існує декілька видів прибутку:

• загальний – це весь прибуток від усіх видів діяльності, до його оподаткування і розподілу. Інакше – це балансовий прибуток;

• прибуток після оподаткування – це прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства. Це є чистий прибуток.

У зарубіжній практиці існує поняття:

• валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами. Це поняття включає прибуток і невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати;

• операційний прибуток – це чистий прибуток і дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат;

• моржинальний прибуток – обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, це валовий прибуток, коли калькування ведеться тільки за змінними витратами.

Прибуток підприємств формується за рахунок таких джерел:

1. продаж (реалізація) продукції;

2. продаж іншого майна;

3. позареалізаційні операції.

1) прибуток від продажу продукції є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою та її повною собівартістю (без урахування ПДВ і акцизного збору);

2) прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів. Його розраховують як різницю між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається з урахуванням витрат на продаж-демонтаж, транспортування, оплата агентських служб;

3) прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від пайової участі у спільних підприємствах, здаванням майна в оренду, дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, надходження від економічних санкцій і обчислюється як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій і витратами на їх виконання.

На підприємстві прибуток може бути використаний для таких цілей:

• сплати частки в бюджет;

• поповнення статутного фонду;

• розширення виробництва;

• сплати штрафів;

• соціальний розвиток;

• та інші напрямки передбачені статутом.

3.4. Оборотні активи та джерела їх формування в ПСПА «Колос»

Для здійснення процесу виробництва продукції суб'єктам гос­подарювання необхідні засоби виробництва, які складаються із засобів праці та предметів праці. За характером функціонування у виробничому процесі та способі перенесення вартості на створений продукт засоби праці набирають економічної форми в необоротних, а предмети праці - в оборотних активах.

Оборотні активи - це такі активи у формі предметів праці, які можуть бути перетворені у грошові кошти протягом одного календарного року або одного виробничого циклу. Постійна їх наявність забезпечує безперервний процес виробництва. Характерною особливістю оборотних активів є їх повне використання в кожному виробничому циклі та повне перенесення своєї вартості на готову продукцію.

Організація оборотних активів зумовлена їх складом і розміщенням. Усі оборотні активи класифікуються за такими ознаками.

1. За функціональним призначенням оборотні активи поділяються на:

а) оборотні виробничі фонди (активи, що беруть безпосередню участь у процесі виробництва: сировина, матеріали, купівельні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети тощо);

б) фонди обігу (активи, які залучаються до сфери обігу і безпосередньої участі у виробничому процесі не беруть: готова продукція на складі, готова продукція відвантажена, грошові кошти та їх еквіваленти у національних та іноземних валютах тощо ).

2. За принципами організації оборотні активи можуть бути:

а) нормовані - це такі активи, що можуть бути точно визначені і зафіксовані як планові величини: сировина, матеріали, паливо та інші оборотні активи, обсяг яких наперед точно визначений для забезпечення безперервного процесу виробництва;

б) ненормовані - це такі оборотні активи, які не можна або надзвичайно важко точно встановити або зафіксувати у формі нормативу чи планового обсягу: продукція відвантажена, кошти в рахунках тощо.

3. За джерелом формування оборотні активи поділяються на власні, позикові і залучені:

а) власними вважаються грошові кошти підприємства, якими покриваються мінімальні розміри оборотних активів у формі запасів і витрат, необхідних для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. Джерелом власних оборотних активів є статутний капітал, частина якого спрямовується на формування цих же оборотних активів. Прирівняними до власних вважаються сталі пасиви. Це грошові кошти цільового призначення, які не належать підприємству. Але в результаті діючої системи розрахунків вони постійно перебувають у господарському обігу підприємства. До них належить мінімальна (стала) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на соціальні заходи, резерв майбутніх платежів, аванси покупців тощо;

б) позиковими є грошові кошти, які підприємства отримують у формі банківських кредитів для створення сезонних запасів матеріальних цінностей та покриття тимчасових виробничих витрат;

в) залученими називаються грошові кошти, які не надаються підприємству у позичку на термін до одного року з оформленням боргового зобов'язання, та грошові кошти, які не належать підприємству, але внаслідок діючої системи розрахунків тимчасово перебувають у його обігу. Найбільш поширеною формою залучених коштів виступає комерційний кредит та кредиторська заборгованість.

Залежно від джерел формування оборотних активів значною мірою залежить швидкість обігу оборотних коштів та ефективність їхнього використання. Раціональна структура джерел формування оборотних коштів (власних, позикових і залучених) здійснює позитивний вплив на виробничий процес та організацію фінансової діяльності на підприємстві.

Аналіз оборотних коштів на підприємстві можна провести за допомогою коефіцієнтів, які наведені у таблиці.

Таблиця 13

Показник	За 2009 рік	За 2010 рік	Відхилення
Коефіцієнт обертання оборотних активів	1,24	1,62	0,38
Час обороту	295	225	-70
Коефіцієнт закріплення оборотних засобів	0,67	0,62	-0,05
Коефіцієнт обороту готової продукції	24,6	29,2	4,6
Коефіцієнт обороту виробничих запасів	2,9	16,1	13,2
Середня тривалість 1 обороту запасів	125,9	22,7	-103,2

Як бачимо у таблиці 13 час обороту у 2010 році у порівнянні з 2009 роком знизився на 70 днів, а середня тривалість 1 обороту оборотних засобів на 103,2.

Коефіцієнт закріплення оборотних засобів показує, що для отримання 1 гривні виручки, необхідно було у 2010 році 62 копійки оборотних засобів, тобто в одній гривні виручки від реалізації закріпилося 0,62 грн. оборотних засобів, а у 2009 році – 0,67 копійок оборотних засобів, тобто в одній гривні виручки від реалізації закріпилося 0,67 грн. оборотних засобів.

Показник обороту готової продукції говорить про те, що готова продукція повернулась у касу у виді виручки від реалізації у 2010 році 29,2 рази, а у 2009 році – 24,6 раз, в свою чергу коефіцієнт обороту виробничих запасів свідчить про те, що вартість виробничих запасів у виді виручки від реалізації повернулась у касу у 2010 році 16,1 раз, а у 2008 році – 2,9 рази.

3.5. Фінансове забезпечення формування та відтворення основних засобів в ПСПА «Колос»

Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, а також предмети вартістю за одиницю понад 2500 (згідно з новим податковим кодексом України) гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Відповідно до діючої типової класифікації основних засобів — групуються залежно від функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу тощо.

Залежно від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби — це засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини та устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні засоби — це засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші засоби, що використовуються в невиробничій сфері.

За галузевою належністю основні засоби поділяються на засоби промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та ін.

За натурально-речовинним складом основні виробничі засоби поділяються на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти і приладдя, виробничий та господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження; капітальні витрати на поліпшення земель, інші основні засоби.

Для нарахування амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на чотири групи:1. Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, житлові будинки;2. Автомобільний транспорт та вузли, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні пристрої та інструменти, ЕОМ, офісне (конторське) обладнання та пристрої до нього;3. Інші основні засоби, які не ввійшли до перших двох груп;4. Інформаційні системи, телефони, у тому числі і мобільні, мікрофони та рації, інше.

В ПСПА «Колос» нарахування амортизації здійснюється прямолінійним методом.

Розраховані коефіцієнти наведені в таблиці.

Таблиця 14

Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення
Коефіцієнт зносу	0,32	0,35	0,03
Коефіцієнт придатності	0,68	0,65	-0,03
Фондовіддача	0,64	0,77	0,13
Фондомісткість	1,55	1,30	-0,25
Рентабельність	0,25	0,11	-0,14

Розрахувавши таблицю бачмо, що на кінець року збільшились такі показники, як коефіцієнт зносу на 0,03 і фондовіддача з 0,64 до 0,77. Також видно, що зменшились показники: рентабельність, фондомісткість, коефіцієнт придатності відповідно на 0,14; 0,25; 0,03.