24.Основні стадії процесу фк

До основних стадій відносять:

1. Планування та підготовка до проведення контролю: визначається суб’єкт контрольної діяльності, підконтрольний об’єкт, форми і методи проведення контролю.

Первинною підставою для проведення фінансового контролю є план, який передбачає систему контрольних дій. Якщо одночасно один об’єкт контролюється декількома суб’єктами, то доцільно складати загальний план дій всіх суб’єктів. Керівник контрольного органу приймає відповідне рішення (розпорядження, наказ), де зазначається, кому доручається проведення контролю, вказується найменування підконтрольного об’єкта, характер контролю, дата його початку і закінчення.

Після прийняття такого рішення (наказу, розпорядження), розпочинаються підготовчі роботи. Вивчаються необхідні документи, що стосуються об’єкта контролю, розробляється програма, яка містить питання, пов’язані з визначенням змісту контролю, характеру та об’єму матеріалу, що підлягає вивченню, методів збору матеріалів та інше.

Завершенням першої стадії процесу фінансового контролю є виїзд контролера (контрольної групи) на підконтрольний об’єкт для проведення перевірки тощо.

2) дослідження питань передбачених програмою та узагальнення результатів: пред’явлення документа на перевірку,поетапне дослідження питань програми перевірки; фіксація отриманих результатів в робочих документах; складання проміжних актів; вимагання усунення виявлених порушень;

Узагальнення матеріалів та складання кінцевих документів; підписання документів.

3. Прийняття рішення за результатами контролю- може бути реалізована лише тією посадовою особою, якій надано таке право. Це, як правило, керівник контролюючого органу, що проводив перевірку фінансової діяльності та виявив у її процесі порушення фінансової дисципліни, або його заступник.

У рішенні дається оцінка дій підконтрольного об’єкта. Основне призначення рішення полягає в забезпеченні оптимальних умов для притягнення до юридичної відповідальності винних осіб. Контролюючий орган може приймати рішення про застосування фінансових санкцій, накладення адміністративних стягнень, відшкодування виявленої в процесі фінансового контролю шкоди, заподіяної з вини працівників підконтрольного об’єкта тощо.

4. Контроль за виконанням рішень. Вона полягає у здійсненні систематичного контролю за рішенням, що було адресовано підконтрольному об’єкту, аналізі отриманих по ньому відповідей, контролі за усуненням виявлених порушень та інших недоліків. Підконтрольний об’єкт зобов’язаний своєчасно і ефективно виконувати рішення контролюючого органу. В свою чергу, орган фінансового контролю зобов’язаний слідкувати та вимагати своєчасного і добросовісного виконання виданих ним вказівок. Цей контроль може здійснюватися в певних формах, а саме: отримання усних і письмових повідомлень, звітів, інформації про виконання рішення; проведення перевірки за результатами звітності.

25.Додаткові стадії

Оскарження дій (бездіяльності) та рішень органів фінансового контролю; проведення повторного контролю, який направлений на встановлення фактичних обставин справи в цілому, а не по окремим питанням.

Реалізація органами фінансового контролю своїх повноважень передбачає дотримання прав підконтрольних суб’єктів. Але виникають випадки, коли з вини посадових осіб органів фінансового контролю або при наявності розбіжностей в законодавстві ці права порушуються і суб’єктам господарювання заподіюється відповідна шкода.

Слід звернути увагу, що значна кількість помилок допускається органами фінансового контролю під час здійснення фінансового контролю. Ці помилки можуть бути викликані не лише суб’єктивними, але і об’єктивними причинами, що пов’язані з недоліками правового регулювання.

Захист прав та інтересів підконтрольних суб’єктів відбувається в основному в адміністративному порядку, але не виключений і судовий.

Наявність закріпленого в законодавстві права на оскарження, сприяє законності дій посадових осіб в процесі фінансового контролю.

рамках процесу фінансового контролю реалізується адміністративний порядок розгляду заяв та скарг суб’єктів господарювання, що пов’язаний з необхідністю оперативного впливу на відновлення порушених прав та інтересів.

Порядок звернення громадян до органів державної влади з заявами та скаргами регулюється Законом України “Про звернення громадян”