- •1. Основні складові системного програмного забезпечення.
- •2. Охарактеризуйте узагальнену структуру програмного забезпечення обчислювальних систем.
- •3. Типова структура системного програмного забезпечення.
- •4. Основні функції операційної системи.
- •5. Охарактеризуйте основні типи операційних систем.
- •1. За призначенням.
- •4. За способом побудови
- •6. Основні концепції побудови операційних систем.
- •7. Класифікація ос, за призначенням.
- •8. Класифікація ос, за режимом обробки задач.
- •9. Класифікація ос, за способами взаємодії із системами.
- •10. Класифікація ос, за способами побудови.
- •11. Охарактеризуйте підсистему керування ресурсами.
- •12. Охарактеризуйте підсистему керування введенням-виведенням.
- •13. Охарактеризуйте підсистему керування файлами та файлові системи.
- •14. Призначення та особливості ядра операційної системи
- •15. Основні функції ядра операційної системи.
- •16. Основні види архітектури операційних систем.
- •17. Операційні системи з монолітним ядром.
- •18. Багаторівневі операційні системи.
- •19. Операційні системи з мікроядром.
- •20. Концепція віртуальних машин в побудові операційних систем.
- •21. Засоби апаратної підтримки операційних систем
- •22. Інтерфейс прикладного програмування.
- •23. Варіанти реалізації інтерфейсу прикладного програмування
- •24. Особливості базової архітектури ос unix.
- •25. Призначення ядра ос Linux та його особливості
- •26. Концепція модулів ядра в ос Linux
- •27. Основні компоненти архітектури ос Windows
- •28. Призначення рівня абстрагування від апаратури в ос Windows
- •29. Основні компоненти підсистеми виконання в ос Windows
- •30. Об’єктна модель архітектури ос Windows
- •31. Розкрийте поняття „обчислювальний процес”.
- •32. Основні стани обчислювального процесу.
- •33. Умови переходу обчислювального процесу із стану в стан.
- •34. Призначення та основні функції блоку керування процесами (pcb).
- •35. Потоки („нитки”), призначення та застосування.
- •36. Поняття „переривання” та їх призначення.
- •37. Основні групи „переривань” та події, що їх викликають
- •38. Обробка „переривань” та механізм перемикання контексту „переривань”.
- •39. Механізми, що використовуються для планування процесорів
- •40. Інтервальний таймер, призначення та застосування у плануванні процесорів
- •41. Пріоритети, призначення та застосування у плануванні процесорів.
- •42. Планування процесорів за принципом fifo
- •43. Циклічне планування завантаження процесорів
- •44. Планування завантаження процесорів за принципом „найкоротше завдання-перший”.
- •45. Планування завантаження процесорів за „найменшим часом, що залишився”.
- •46. Планування процесорів із використанням багаторівневих черг зі зворотними зв’язками.
- •47. Витісняючі та невитісняючі алгоритми планування процесів.
- •48. Рівні планування процесів
- •49. Задачі, що вирішуються на кожному з рівнів планування процесів.
- •50. Основні вимоги до планування процесов.
- •51. Планування процесів з переключенням та без переключення.
- •52. Особливості процесів в ос unix.
- •53. Недоліки традиційної багато потоковості в Linux.
- •54. Особливості нової реалізації багато потоковості в Linux.
- •55. Особливості планування процесів у ос Windows
- •56. Створення потоків у ос Windows
- •57. Особливості планування потоків у ос Windows.
- •58. Планування потоків у ос Windows: пріоритети.
- •59. Планування потоків у ос Windows: вибір кванту часу.
- •60. Планування потоків у ос Windows: динамічна зміна пріоритету та кванту часу.
5. Охарактеризуйте основні типи операційних систем.
Не завжди можна досягнути повної ясності у визначенні типів ОС, які можуть підпадати більш ніж під одну категорію класифікації.
1. За призначенням.
1.1 ОС великих ЕОМ (MainFrame)
1.2 серверні ОС (здатність обслуговувати велику к-ть запитів та ефективно підтримувати мережу)
1.3 ОС для ПК
1.4 ОС реального часу (гарантування заданого часу відповіді на запит). Для обробки зовнішніх сигналів, які надходять, наприклад, з різних давачів, і швидкої відповіді на них використовуються ОС реального часу. Такі ОС працюють на комп’ютерах, для яких час є критичним параметром. Вони повинні забезпечувати гарантований час реакції на зовнішні події.
1.5 вбудовані ОС (спеціалізована техніка)
2. Класифікація, за кількістю користувачів, які одночасно обслуговуються ОС (за режимом обробки задач):
2.1 Одно програмна — забезпечує роботу одної задачі одного користувача. - DOS
2.2 Мульти (багато) програмна — дозволяє одночасно виконувати декілька програм одного користувача.
2.3 Багатокористувацька — багато задач багатьох користувачів, поділяється на мульти-процесорну та мульти-машинну (мережева ОС).
Основна мета мультипрограмування — підвищення продуктивності обчислювальної системи за рахунок розподілення її ресурсів між декількома завданнями.
3. Класифікація за типами доступу, який надається інтерфейсом користувача (за способом взаємодії із системою).
3.1 Сиситеми пакетної обробки – обробляють потік завдань. Все керування з читання та виконання завданнями бере на себе ОС. Зараз втратили актуальність.
3.2 Діалоговий або інтерактивний доступ – забезпечується для деякої кількості користувачів одночасно системами розподілу часу.
4. За способом побудови
4.1. мікроядерні ОС(QNX)
4.2 монолітні ОС(Windows, UNIX)
ОС виконує директиви користувачів в темпі надходження та намагається дати відповідь на кожну команду користувача за найкоротший час.
Досить часто всі ознаки класифікації реалізуються в одній системі.
На рівні функцій та послуг, що надаються операційцним оточенням, є багато спільного між ОС, які на рівні інтерфейсу користувача зовсім різні (і навпаки).
Операційне оточення може включати декілька інтерфейсів: користувацькі і програмні:
Linux – має інтерфейс командного рядка (shell);
інтерфейс Midnight Commander (типу NC);
графічні інтерфейси – Х-Window з різними менеджерами вікон (KDE, Gnome)
Програмні інтерфейси – в Linux програми можуть звертатись як до ОС за відповідними сервісами і функціями, так і до графічної підсистеми (якщо вона використовується).
З точки зору процесора комп’ютера, як і всього комп’ютера в цілому, двійкова програма, створена для роботи в середовищі Linux, використовує ті самі команди і формати даних, що і програма, створена для роботи в середовищі Windows NT.
Але в першому випадку ми маємо звертання до одного операційного середовища, а в другому випадку – а в другому випадку – до другого. Програма, створена під Windows безпосередньо, не буде виконуватись в Linux. Але якщо в ОС Linux створити повноцінне операційне середовище Windows, то Windows-програма може бути виконана.
Таким чином операційне середовище – це системне програмне оточення, в якому можуть виконуватись програми, створені за правилами роботи цього середовища.