7. Розрахунок екологічних параметрів виробництва виробу.

7.1. Визначення коефіцієнта замкненості виробництва виробу з урахуванням вторинної переробки відходів.

7.2. Визначення коефіцієнта відходоємності виробництва виробу.

7.3. Визначення коефіцієнта екологічності виробництва, за умови, що відходи будуть перероблені.

7.4. Визначення коефіцієнта безвідходності виробництва з урахуванням вторинного використання відходів.

7.5. Визначення екологічності виробництва виробу з урахуванням величини коефіцієнта безвідходності виробництва.

8. Маркетингове обґрунтування об’єкту проектування.

8.1. Характеристика товарних властивостей виробу.

8.2. Розподіл і збут проектованих виробів.

8.3. Просування продукції на ринку.

8.4. Здійснення ціноутворення проектованого виробу.

9. Оцінювання творчого проекту (технологічні, конструктивні, екологічні, естетичні, економічні, маркетингові критерії).

4. Критерії оцінювання проектно-технологічної діяльності

Проектно-технологічна діяльність учнів та виконані проекти вимагають обов’язкового оцінювання. Умовно можна виділити дві групи критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів:

1. Критерії оцінювання виконання проекту:

• обсяг та повнота розробки, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність, завершеність, доступність для сприйняття проекту іншими;

• якість оформлення пояснювальної записки: відповідність вимогам стандартів, рубрикація й структура тексту, якість ескізів, схем, рисунків;

• оригінальність конструкції, ступінь творчості;

• матеріальне втілення проекту, якість виробу, відповідність кресленням;

• організація робочого місця, дотримання правил безпеки праці, санітарно-гігієнічних вимог;

• дотримання норм часу, відведеного на виконання проекту.

2. Критерії оцінювання захисту:

• аргументованість вибору теми (актуальність), соціальний запит, практичне спрямування проекту й перспективи використання розробки;

• ступінь розкриття авторського задуму, оригінальності конструкції;

• використання наочності, технічних засобів;

• аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків;

• культура мовлення, використання спеціальної термінології;

• дотримання норм часу, відведеного на захист проекту.

5. Класифікація навчальних проектів

Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, класифікують за такими ознаками:

• за проведеною діяльністю:

• дослідницькі проекти, які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, його соціальної значущості. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження та мають відповідну структуру: обґрунтування теми дослідження, аргументації її актуальності, визначення предмета і об’єкта, завдань і методів, висунення гіпотез розв’язання проблеми і шляхів її розв’язання;

• практико-орієнтовані проекти, у яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на їх соціальні інтереси (виріб, документ, практичні рекомендації тощо). Проект потребує складання його учасниками сценарію діяльності і визначення функцій кожного з них. Особливо важливою є координація роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження у практику;

• інформаційні проекти – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у процесі роботи над проектом. Орієнтовна структура проекту: мета, актуальність; пошук інформації (з використанням літературних джерел, засобів масової інформації, бази даних Інтернет та ін.), її обробка (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); оформлення результатів дослідження (стаття, реферат, відеофільм та ін.). Окремі інформаційні матеріали завжди є складовою частиною будь-якого іншого проекту;

• творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – звіт, реферат, відеофільм тощо;

• за галуззю виконання: предметні (виконуються в рамках одного навчального предмета) та інтегровані (у процесі їх виконання використовуються знання з різних дисциплін);

• за змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервісні, комплексні;

• за складом учасників: учні одного або різних класів, навчальних закладів, міст, регіонів; представники однієї або різних країн;

• за кількістю учасників: індивідуальні, групові (у т. ч. парні), колективні (при виконанні групових і колективних проектів учителю необхідно розподілити обов’язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проекту в цілому);

• за тривалістю виконання: короткотривалі (реалізація проекту протягом кількох уроків з предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця) і довготривалі (реалізація проекту охоплює кілька місяців).

На практиці доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.