- •1.1. Історія розвитку нестандартного уроку
- •Сучасні погляди педагогів на нестандартний урок.
- •1.3. Класифікація нестандартних уроків та методика їх проведення
- •1.3.1 Інтегровані уроки
- •1.3.4 Уроки – дослідження
- •2.2. Дослідження ефективності використання нестандартних уроків при вивченні предмету « я і Україна»
2.2. Дослідження ефективності використання нестандартних уроків при вивченні предмету « я і Україна»
Після опрацювання теоретичного матеріалу, ознайомлення з досвідом роботи з викладання нестандартних уроків з предмету « Я і Україна» вчителів початкових класів, поступово підійшли до виконання експериментальної роботи. Одним із завдань дослідження було експериментально перевірити ефективність систематичного використання різних типів нестандартних уроків з предмету « Я і Україна» для підвищення рівня навчальних досягнень молодших школярів.
В ході експериментальної роботи потрібно було перевірити, що використання нестандартних уроків у навчальному процесі сприяє підвищенню рівня активності та засвоєння знань, умінь і навичок та дослідити ефективність використання нестандартних типів уроку з предмету « Я і Україна»
Експериментальна робота проводилася на базі Петрівської ЗОШ І-ІІ ст. в 3 класі під керівництвом Кулакової Тетяни Вікторівни. В класі навчається 16 учнів, з них 10 дівчаток і 6 хлопчиків. Успішність класу середня. З 16 учнів більша частина вчаться на оцінки « відмінно» та «добре».
Ефективність нестандартних уроків оцінювалася по таким критеріям: якість засвоєння матеріалу, активність і увага учнів. Робота проводилась в 3 частини:
I частина – констатуюча. Оцінка знань і активності учнів на початку практики.
II частина - формуюча, експериментальна робота. Активне застосування нестандартних уроків з предмету « Я і Україна» ,спостереження за учнями.
III частина –контролююча.
Констатуючий етап.
До того, як розпочати проводити дослідно – експериментальну роботу з проведення нестандартних типів уроку з предмету « Я і Україна» необхідно було провести обстеження наявного у дітей рівня успішності.
З метою перевірки рівня знань учнів були використані тестові завдання, які складалися з 6 питань і включали матеріал попередньої теми: «Зелене диво Землі».( Додаток 6) Оцінювання проводилося за 12-тибальною шкалою по 2 бали за правильну відповідь. Результати проведенного тестування представлені у вигляді діаграми. (Додаток 7)
Високий рівень знань – 37% учнів;
Достатній рівень знань - 44%учнів ;
Середній рівень знань – 13% учнів;
Низький рівень знань – 6% учнів;
Також перша частина експерименту проводилася шляхом спостереження. Спостереження фіксувалось шляхом відмітки знаком «+» за кожну підняту руку.
Отримані результати не відрізнялися від письмового опитування, лише в незначній кількості %.
Формуючий етап
Формуючий експеримент почався після проведення констатуючого.
На основі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури, а також з врахуванням результатів констатуючого експерименту був розроблений і проведений формуючий експеримент. Метою експерименту стало покращення рівня практичних і теоретичних знань учнів 3 класу з природознавства. Разом з вчителем була спланована система роботи з учнями. До цієї системи були включені розробка нестандартних уроків спрямованих на перевірку гіпотези та здійснення завдань дослідницької роботи.
Першим його етапом було проведення одного нестандартного уроку з природознавства на тему «Різноманітність тварин в природі». (Додаток 8)
Урок на тему «Різноманітність тварин в природі» був проведений в формі гри-подорожі. За тиждень до проведення цього уроку дітям було запропоновано підготувати малюнки, короткі повідомлення на тему: «Тваринний світ». Учні були зацікавлені таким завданням, активно приймали участь і залучали до підготовки своїх батьків. Під час проведення уроку, спостерігалась висока активність в діяльності учнів. Учні поринули в уяві в чарівний ліс, серйозно віднеслися до перешкод та завдань, які з цікавістю виконували. Вдалося привернути увагу і зацікавити навіть найпасивніших учнів. У дітей була ціль – на протязі всього уроку вони виконували різноманітні завдання тітоньки Сови, за правильні відповіді та творчі завдання вони отримували підказки, як дістатися країни тваринного світу, щоб в кінці уроку відчинити ворота цієї країни. Позитивні результати були вже помітні в кінці уроку після проведення усного тесту ( використовувався метод Амонашвілі «нашіптування»), навіть учні з низьким рівнем знань відповіли правильно.
Впродовж 3 тижнів систематично проводилися нестандартні уроки з предмету« Я і Україна», а саме: урок – дослідження, урок – подорож, інтегрований урок , урок – конференція, урок – змагання.
Під час проведення уроку-дослідження ( з елементами інсценізації) на тему «Чим живляться тварини?» (Додаток 9), виникла певна проблема. Після того, як було оголошено завдання для груп: - Уявіть себе дослідниками та визначте які тварини називають хижими, які – всеїдними та яких тварин відносять до рослиноїдних; - діти почали опрацьовувати статті підручника, але деякі з них ознайомились лише з хижими тваринами, інші – лише з рослиноїдними. Тобто завдання зрозуміли не всі, і в більшості з учнів інтерес до дослідницької роботи знизився. Для того, щоб вирішити проблему, було запропоновано наступне завдання:
- Дослідники, розкажіть нам про хижих тварин. ( Ті з учнів хто не зрозумів цей матеріал послухали пояснення однокласників і зрозуміли.) Відповіді учнів були доповнені поясненнями вчителя з опорою на ілюстрації.
На наступному уроці було проведено інтегрований урок з теми «Як розмножуються тварини» (Додаток 10). На етапі вивчення нового матеріалу діти з цікавістю виконували завдання в групах ( кожна група самостійно опрацьовувала статтю по певній групі тварин, потім малювали тварину з групи і розповідали про розмноження цієї групи). На етапі закріплення вивченого матеріалу, після розгадування кросворду, учні активно почали вести дискусію, на тему « Розмноження тварин» , при чому деякі з учнів опирались саме на сатті з підручника та малюнки. Це свідчить про те, що саме завдяки інтегрованому уроку природознавства з малюванням в учнів виник інтерес до вивчення матеріалу та активізувалась діяльність ( пасивні учні також із задоволенням малювали тварину).
Контрольний етап
Для того, щоб визначити чи посприяло використання нестандартних уроків на підвищення рівня активності та навчальних досягнень учнів, був проведений контрольний експеримент.
На останньому уроці з теми «Довкілля тварин.Як тварини добувають корм», на етапі закріплення вивченого матеріалу, була проведена контрольна робота за темами «Як розрізняють тварин», «Різноманітність тварин у природі», «Чим живляться тварини», «Як розмножуються тварини» (Додаток 11).
Вона складалася з шести завдань, три з яких - обери правильну відповідь у тестах, друге – продовжити речення, третє – відновити ланцюжок живлення і четверте – дати відповідь на запитання. За кожне правильно виконане завдання учень міг отримати по два бали.
Результати контрольної роботи :
На оцінку 10-12 роботу написали десять учнів . Вони показали чудові теоретичні знання з тем, високий рівень самостійності, дали чіткі повні відповіді на запитання, показуючи вміння аналізувати навчальний матеріал, але вони допускали граматичні помилки.
Оцінки 7-9 отримали чотири учнів. Діти вказали правильні відповіді у тестах, доповнили речення, добре справились з завданням на відновлення ланцюжка живлення, але відповіді були неповні та нечіткі, допускалися граматичні помилки.
На оцінку 5-6 контрольну роботу виконали два учні. Вони справилися з тестами, показуючи елементарний рівень знань. Правильно доповнили речення. Діти неправильно склали ланцюжок живлення, не дали відповіді на запитання.
Тест писали 16 учнів. При перевірці тестових робіт, отримали такі результати:
Високий рівень знань – 62% учнів;
Достатній рівень знань - 25 % учнів;
Середній рівень знань – 13% учнів;
Низький рівень знань – 0% учнів;
Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень упродовж формуючого експерименту. Порівняння вихідних та кінцевих результатів формуючого експерименту свідчить про позитивний вплив нестандартних форм організації навчання з природознавства в 3 класі.
Використання нестандартних уроків з предмету « Я і Україна» зацікавлює дітей до вивчення фактичного матеріалу, примушує більш уважно слухати на уроці, запам’ятовувати навіть незначне.
Після цього було складено графік успішності і активності учнів при використанні нестандартних уроків з предмету « Я і Україна» на практиці. (Додаток 13).
Аналізуючи отриманий графік маємо такі результати:
- високий рівень успішності учнів за час практики з 37% підвищився до 62%;
-достатній рівень успішності учнів за час практики з 44% зменшився до 25% ( тому що більшість учнів «перейшли» до високого ступеня активності);
- середній рівень успішності - було 13% стало 13% (це можна пояснити тим, що раніше такі уроки практикувались рідко, і це є для них незвичним).
- низький рівень успішності – було 6% стало 0%
Таким чином експериментальна робота переконала у тому, що правильне використання системи нестандартних уроків з предмету « Я і Україна» призводить до підвищення активності та рівня успішності учнів на уроці – відсоток високого ступеня активності збільшився, а низький зменшився. Але не можна використовувати нестандартні уроки щоденно, так як активність учнів може знизитися через втому до незвичності.
Можна сказати, що розумно обмірковане використання системи нестандартних уроків підвищує рівень активності та засвоєння знань, умінь, навичок.
Висновки
В процесі дослідно-експериментальної роботи було доведено, що нестандартні уроки з предмету « Я і Україна» позитивно впливають на навчально-виховний процес у сучасній школі. Вагома перевага уроків з нестандартною структурою – значна активність учнів на уроці, але якщо нестандартні уроки проводити часто, то цікавість до навчання у дітей знижується. Тому при використанні нестандартних уроків потрібно бути досить обережним, для того щоб дітей не перевантажити незвичністю.
Вдало буде використати нестандартний урок , де метою уроку є закріплення навчального матеріалу, тому що цей урок можна провести у вигляді конкурсу чи уроку-подорожі, тоді діти не будуть примушені вчителем згадувати матеріал, який вивчали на попередніх уроках, а згадуватимуть для того, щоб перемогти своїх суперників –змінюється мотивація учнів. Вони з бажанням будуть згадувати попередній матеріал. Уроки змагання не тільки зацікавлюють дітей, а й мотивують. В 2 класі такий тип уроку дає змогу об’єктивно вчителю оцінити дітей. Уроки подорожі дають змогу розвивати фантазію дітей та уяву. Уроки милування природою сприяють розвитку творчих здібностей та вихованню естетичних почуттів у дітей .
Нестандартні уроки слід впроваджувати в навчально-виховному процесі всіх шкіл, тому що проведена дослідно- експериментальна робота довела, що ці уроки дійсно мають більше пріоритетів, ніж стандартні уроки. Головне потрібно навчитись вчителям правильно підбирати форму роботи і якісно проводити урок. Якщо ці умови виконуються, то можна кожний урок зробити нестандартним.
Отже, нестандартні уроки є важливою формою організації навчального процесу, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчання, що було підтверджено результатами проведеної експериментальної роботи.
Список використаної літератури
1. Андрєєва В.М.: Нестандартні форми уроків.- ВГ« Основа». – 2006.№3.- 48с.
2. Антипова О., Румянцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. - 1991. - № 1. - С.65-69.
3. Волкова Н.П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. – с.340.
4. ГорощенкоВ.П.,СтепановИ.А. Методика преподования природоведения. Учеб. Пособие для учащихся пед. уч –щ по спец. № 2001 – 2е изд., дораб.- М.: Просвещение, 1984.- 159с.
5. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: Знання – Прес, 2004. – 445с./ Навч. – Метод. Комплекс з педагогіки/
6. Лухтай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. - № 3-4. - С.31-32.
7. Митник О., Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. – №12. – с.11-13.
8. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. Посібник/ Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. – 2-е вид., перероб. І допов. К.: Вища шк., 1990.- 302с.:іл.
9. Нестандартні уроки: Посібник для вчителів початкових класів. - Т., 1993. - 116 с.
10. Педагогіка: Хрестоматія/ Уклад.: А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко.- К.: Знання – Прес, 2003.- 710с. – ( Навчально – методичний комплекс з педагогіки).
11. Підласий М.П., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1996. – 432с.
12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих пед. закладів освіти. – К.: Академвидав., 2003. – 528с( Альма – матер).
13. http://www.bigpi.biysk.ru
14. http://www.lessons.irk.ru
15. http://www.pedlib.ru
16. http://www.rustrana.ru
ДОДАТОК 1
Анкетування для вчителів початкових класів
П.І.Б.
1.Чи часто Ви використовуєте нестандартні уроки при вивченні предмету «Я і Україна. Природознавство»?
2. Які типи нестандартних уроків Ви використовуєте?
3. Вкажіть, які труднощі та проблеми у Вас виникають під час проведення нестандартних уроків?
4. Як Ви вважаєте, чи доречно використовувати нестандартні уроки при вивченні предмету «Я і Україна. Природознавство»?
2012-2013 н.р.
Оберіть правильну відповідь:
1.
Рослини
живі організми, тому що:
А) ростуть і дають плоди
Б) ростуть, цвітуть, дають насіння
В)ростуть, цвітуть, розмножуються, дають насіння, відмирають.
2
.Дерева
і кущі - це:
А) однорічні рослини
Б)дворічні рослини
В) багаторічні рослини
3.На які групи поділяються рослини?
А)
водорості,мохи, хвощі, папороті, хвойні,
квіткові рослини
Б) водорості, мохи, квіткові рослини
В) водорості, хвойні, папороті
4.Підкресли органи рослин:
Корінь, насіння, бруньки, вусики, стебло, кора, листя, колючки, квітка, гілки, плід.
5.Наведи приклади однорічних, дворічних, багаторічних рослин.
Однорічні _____________________________________
Дворічні ______________________________________
Багаторічні ____________________________________
ТЕСТ « Тварини в природі»
1) На скільки груп поділяються тварини за способом живлення?
А) на 3; Б) на 4; В) на 5.
2) Яка істотна ознака комах?
А) наявність крил; Б) наявність шести ніг; В) наявність хвоста.
3) Продовжіть речення:
Звірі – це тварини….
4) Визначне правильний ланцюжок живлення:
А) водорості – риба – лисиця;
Б) риба – лисиця – водорості;
В) лисиця – водорості – риба.
5) Звідки з’являються пуголовки?
6) Яких тварин занесено до Червоної книги України?
А) яскравих;
Б) рідкісних і вимираючих;
В) сміливих.
