59. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском

Причинами аварій (вибухів) балонів із зрідженими, стисненими та розчиненими газами є: дефекти та неточності, допущені при їх виготовленні (дефекти зварних швів, різьби вентиля, горловини балона); перевищення тиску газу в балоні внаслідок його заповнення понад норми; нагрівання балона під дією сонячних променів, нагрівальних приладів, відкритого вогню, надзвичайно швидкого наповнення газом; падіння та удари балонів; помилкове наповнення балона іншим газом; швидкий відбір газу з балона, який може викликати іскри у струмені газу; попадання масла на вентиль кисневого балона та ін.

До основних причин аварій та вибухів компресорних установок належать: дефекти, допущені при їх виготовленні чи ремонті (тріщини, пропуски у зварних швах, розриви прокладок та ін.); підвищення температури стисненого повітря або нагрівання частин компресорної установки вище допустимого внаслідок незадовільного охолодження; підвищення тиску вище допустимого внаслідок несправності засобів захисту; потрапляння пилу, вологи, парів мастильних речовин, гасу, бензину тощо в камеру стискання; накопичення зарядів статичної електрики (пасові передачі, тертя струменя стисненого повітря об стінки); незадовільні експлуатація та нагляд за установками.

Причинами розгерметизації в системах трубопроводів для стисненого повітря, газу чи пари можуть бути: дефекти при зварюванні труб; корозія металу і, як наслідок, зменшення товщини стінок труб; підвищення тиску вище допустимого; замерзання конденсату; деформації внаслідок теплового розширення; механічні пошкодження трубопроводів.

61 Для забезпечення безаварійної роботи котлів їх обладнують необ-хідною апаратурою і контрольно-вимірювальними приладами: маноме-трами, запобіжними клапанами, водопоказуючими пристроями, запір-ними і спускними пристроями, а окремі конструкції – автоматичною апаратурою контролю.

Не допускається встановлення посудин, що реєструються в держа-вних органах нагляду, в житлових, громадських і побутових приміщен-нях, а також у приміщеннях і будівлях, що до них прилягають.

Водогрійні і парові котли з температурою води не вище 115 °С, по-тужністю від 0,1 до 3 МВт і парові котли з тиском пари не вище 0,07 МПа не реєструються в органах державного нагляду, а вимоги безпеки до їх експлуатації регламентовані галузевими стандартами. Їх дозволя-ється встановлювати у приміщеннях не нижче ІІ категорії вогнестійкос-ті.

Котельня повинна бути обладнана засобами пожежегасіння відпо-відного до норм на протипожежне устаткування і ремонт, установлени-ми Правилами пожежної безпеки України (ДНАОП 0,01 – 1.01.95).

Всі елементи котлів, трубопроводів, пароперегрівачів і допоміжного устаткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 430С в досту-пних для обслуговування місцях повинні бути покриті тепловою ізоляцією.

Водогрійні котли потужністю понад 400 кВт (4 МВт) обладнують не менше як двома запобіжними клапанами.

Кожен котел підлягає технічному огляду інспектором органів Держпромгірнагляду до пуску в роботу, періодично в процесі експлуа-тації, а в необхідних випадках – позачерговому огляду. Технічний огляд котлів складається із зовнішнього і внутрішнього оглядів (один раз на 4 роки) та гідравлічного випробування (один раз на 8 років) згідно паспо-рту на посудину.

62. Компресорні установки належать до виробничого обладнання, яке при порушенні норм монтажу і експлуатації може створювати велику небезпеку. Вибух компресорної установки супроводжується, як прави-ло, значними руйнуваннями і людськими жертвами. Це може мати місце при порушенні режиму змащування поршнів компресора, при всмокту-ванні запиленого повітря, з інших причин.

Для того, що запобігти утворенню вибухонебезпечних сумішей внаслідок потрапляння до компресора забрудненого або запиленого по-вітря, на повітроприймальній трубі встановлюють спеціальний фільтр. Для стікання статичної електрики корпус компресора заземлюють.

Для контролю за тиском повітря компресори обладнують маномет-рами і запобіжними клапанами. Запобіжні клапани реагують на рівень тиску, що на 10% перевищує робочий тиск у ресивері.

Контроль за температурою здійснюють спеціальні термометри. Бі-льшість компресорів обладнують системами водного охолодження і лише компресори малої продуктивності (до 0,7 МПа) мають повітряне охолодження. При досягненні критичної точки температури води авто-матика захисту має зупинити компресорну установку.

Компресорні установки продуктивністю більше 20 м3/хв, аміачні холо-дильні установки повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з дотри-манням протипожежних норм. Двері та вікна компресорної повинні відкри-ватись назовні.

У процесі експлуатації компресорних установок один раз на рік проводять їх технічну ревізію і налагодження, а один раз на два роки – технічне випробування (спеціальною технічною комісією).