85 Основні вогнегасні речовини:

Вода. Основний ефект гасіння — охолодження горючих предметів нижче температури горіння. Недоліки гасіння водою: замерзання води при від’ємних температурах; вода не гасить горючі рідини з температурою кипіння нижче 80°С; спричиняє значні збитки для обладнання та будівель; при гасінні електрообладнання можливе враження електричним струмом; погано змочує деякі волокнисті і тверді речовини, тому при їх гасінні водою ефект відсутній.Піна  буває хімічна та повітряно-механічна. Хімічна піна складається з бульбашок вуглекислого газу, повітряно-механічна – містить бульбашки повітря. Вогнегасна дія піни — охолодження верхнього шару та ізоляція горючих предметів від атмосферного повітря. Піна не застосовується для гасіння електрообладнання під напругою та таких активних речовин як калій, натрій, сірковуглець, з якими вона вступає в реакцію.Вуглекислота (СО2) використовується, в основному, для гасіння електроустановок. Вуглекислотою не можна гасити етиловий спирт, в якому вона розчиняється, а також целулоїд, терміт, що горять без доступу повітря. При гасінні вуглекислотою у закритих приміщеннях концентрація СО2 зростає, що небезпечно для життя. Порошки. Порошкова хмара створює захист від теплового випромінювання, тому пожежу можна гасити без спеціальної захисної одежі. При потраплянні порошків на розжарені предмети відбувається розклад солей та виділення негорючих газів, що підсилює вогнегасну дію порошку. Проте, в закритих приміщеннях при гасінні порошками створюється висока запиленість повітря, порошки також мають слабкий охолоджуючий ефект, що може призвести до повторного загорання.

86. Установки автоматичного пожежегасіння (класифікація, будова, принцип дії). Спринклерні та дренчерні установки.

Системи автоматичної пожежогасінні

     Пожежна техніка призначена для запобігання, обмеження розвитку, гасіння пожежі, а також захисту від пожежі людей і матеріальних цінностей.

      Одним з найнадійніших засобів для вирішення цих завдань є системи автоматичної пожежогасінні, які на відміну від систем ручної пожежогасінні і систем, керованих оператором, приводяться в дію пожежною автоматикою з об'єктивних свідчень і забезпечують оперативне гасіння вогнища спалаху без участі людини.

Класифікація  систем автоматичної пожежогасінні

     За  визначенням ГОСТу, установка пожежогасінні або протипожежна установка - це сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі за рахунок випуску огнетушащего речовини.

Конструктивно автоматичні установки пожежогасінні складаються з резервуарів наповнених необхідною кількістю огнетушащего складу, пристроїв управління і контролю, системи трубопроводів і насадков-розпилювачів. Кількість розпилювачів, довжини трубопроводів і об'єм ємкостей для огнетушащего речовини визначаються ретельними розрахунками.

Підрозділяються системи автоматичної пожежогасінні, перш за все, по використовуваній огнетушащему речовині:газова пожежогасіння (Со2, аргон, азот, фреони);водяна пожежогасіння (вода);пінна пожежогасіння і водо-пенное пожежогасіння (вода з піноутворювачами);порошкова пожежогасіння (пороша спеціального хімічного складу);аерозольні системи пожежогасінні (подібні до пороші, але частинки на порядок менше по розмірах);системи тонко дисперсної води (тонкораспыленной води). 

Водяна  дренчерна система пожежогасінні 

    Дренчер (від англ . drench - зрошувати), відкрита зрошувальна головка, що встановлюється на трубопроводах систем водної і пінної автоматичної пожежогасінні. Дренчерная система є системою автоматичної водяної пожежогасінні призначену  для особливо пожежобезпечних об'єктів.

Дані системи як правило застосовуються  для захисту особливо пожежо і вибухонебезпечних об'єктів, на яких вогонь розповсюджується з високою швидкістю, як правило це приміщення або цілі об'єкти по виробництву або зберіганню легкозаймистих матеріалів, камери забарвлень, гідростанції або атомні станції, інші спец об’єкти і так далі

Спрінклерная, водяна система пожежогасінні 

    Спринклер (англ . sprinkler - розбризкувач), зрошувальна головка, що встановлюється на трубопроводах систем водної і пінної пожежогасінні.    Забезпечена тепловим замком-клапаном, закритим легкоплавким припоєм. Автоматично починає діяти при підвищенні температури.

    При  пожежі спринклерні установки приступають до гасіння незалежно від того, чи знаходяться в приміщеннях люди або вони там відсутні. Конструктивно установки пожежогасінні є змонтованими під перекриттями приміщень, що захищаються, мережа труб із спринклерами, що розкриваються при підвищенні температури.   

89.         Основні параметри пожежних извещателей:

 Теплові пожежні извещатели:

Номінальне значення температури контрольованого середовища, що викликає спрацьовування извещателя (порогову температуру спрацьовування), вибирають з наступного ряду: 50; 60; 70; 80; 90; 100; 120; 140; 160; 180; 200; 250 °С. Допускається відхилення даного параметра при необхідності.

  Димові пожежні  извещатели:

   Значення  чутливості точкових оптичних димових извещателей визначається питомою оптичною щільністю середовища, значення якого не повинне перевищувати величини, вибираної з наступного ряду: 0,05; 0,1; 0,15; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 дБ/м.

     Пожежні извещателі полум'я

Значення чутливості извещателей полум'я визначається максимальною відстанню, при якій відбувається їх спрацьовування від полум'я нормованого вогнища пожежі (парафінова свічка діаметром 25 мм з висотою полум'я 3-4 см). Значення чутливості вибирають з наступного ряду:

0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 5,0; 7,0; 10,0 м.

Класифікація  пожежних извещателів

    За  способом приведення в дію  пожежні извещатели підрозділяють на автоматичних і ручних.

    По  вигляду контрольованої ознаки пожежі автоматичні пожежні извещатели підрозділяють на:теплові; димові; полум'ю; комбіновані.

    По  характеру реакції на температуру навколишнього середовища теплові пожежні извещатели підрозділяють на:максимальні;диференціальні; максимально-диференціальні.

    За  принципом дії димові пожежні  извещатели підрозділяють на радіоізотопних і оптичних.

Класифікація  оповісників пожежної сигналізації:

    По характеру видаваних сигналів оповісники підрозділяють на: світлові; звукові;мовні;комбіновані.

    По  інформаційній ємкості (кількості обслуговуваних зон, що охороняються) оповісники підрозділяють на однозонні і багатозонних.

    По  виконання оповісники підрозділяють на:для використання в приміщеннях; для використання на відкритому повітрі.