46. Розкрийте поняття злочину та перерахуйте його ознаки.

Злочином признається передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що робить замах на правопорядок.

Ознака – це відповідна характеристика явища, яка притаманна тільки цьому явищу і відрізняє його від йому подібних.

Ознаки:

• суспільна небезпека,

• протиправність

• винність діяння.

• караність діяння.

Суспільна небезпека (матеріальна ознака злочину) – здатність спричинити шкоду суспільним відносинам, благам та інтересам, які охороняються кримінальним кодексом. Кримінальна протиправність (формальна ознака злочину) – заборона вчинення конкретного діяння чинним кримінальним законом винність; вчинення передбаченого чинним кримінальним законом суспільно небезпечного діяння умисно або з необережності. Винність - вина у формі умислу чи з необережності. Караність - за будь-який злочин в законі існують певні вид і термін покарання.

Види злочинів по об'єктах злочинних посягань:

злочини проти держави;

злочини проти державної і колективної власності;

злочину проти життя, здоров'я, свободи і гідності особи;

злочини проти політичних і трудових прав громадян;

злочини проти індивідуальної власності громадян;

господарські злочини;

посадові злочини;

злочини проти правосуддя;

злочини проти порядку управління;

злочину проти суспільної безпеки, громадського порядку і народного здоров'я;

військові злочини.

В більш загальному види злочину можна розділити на три види:

1) проти інтересів держави,

2) проти інтересів суспільства і

3) проти інтересів окремих громадян.

Види злочинів за ступенем суспільної небезпеки виділяються:

а) особливо тяжкі злочини;

б) тяжкі злочини;

в) менш тяжкі злочини;

г) злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки.

46. Розкрийте поняття змісту правовідносин.

Правовідносини - це врегульоване нормами права суспільні відносини, учасники якого мають взаємні права й обов'язками, гарантованими державою.

Основні ознаки правовідносин:

• Правовідносини являють собою вид соціального зв'язку (юридичний зв'язок) суб'єктів соціального спілкування;

• Правовідносини виникають на основі норм права, тобто правовідносини - це не всяке фактичне відношення, а тільки те яке врегульовано нормами права;

• Суб'єкти правовідносин мають взаємозалежними (взаємними) юридичні права й обов'язки;

• Правовідносини є двостороннім юридичним зв'язком, тобто здійснюється через взаємні юридичні права й обов'язки;

• Правовідносини існують остільки, оскільки учасники є носіями відповідних прав і обов'язків;

• Правовідносини є вольовим юридичним зв'язком, тобто є результатом волевиявлення обох сторін правовідносини, або однієї з його сторін;

Види правовідносин

• По галузевій ознаці - конституційні, цивільні, адміністративні й т.д.;

• За рівнем правового регулювання - матеріальні (цивільні, карні), процесуальні (цивільно-процесуальні, карно-процесуальні);

• По характері юридичного обов'язку - активні (відбуваються певні дії на користь управомоченного), пасивні (не відбуваються певні дії на користь управомоченного);

• По кількісному складі учасників - прості (виникають між двома суб'єктами), складні (виникають між трьома й більше суб'єктами);

• По тривалості дії - короткочасні, довгострокові (триваючі);

• По ступені визначеності сторін - відносні (поіменно визначені всі управомоченные й зобов'язані суб'єкти правовідносин), абсолютні (конкретно визначений управомоченный суб'єкт, абсолютно всі інші особи - особи правообязанные, тобто зобов'язані втримуватися від порушення інтересів управомоченного суб'єкта).

• По характері розподілу прав і обов'язків - однобічні (одна сторона правовідносин мають тільки права, інша - тільки обов'язку), двосторонні (обидві сторони мають як права, так і обов'язку).

Зміст правових відносин визначається двома взаємодіючими факторами: 1) фактичними обставинами та 2) нормами права. Правове регулювання надає суспільним відносинам визначеність, усталеність, надійність, забезпечувану державою впорядкованість і форму. Все це дозволяє прогнозувати розвиток відносин та вживати ефективних заходів до захисту інтересів їх учасників. Правовідносини виконують функцію засобу, за допомогою якого право перетворюється на реальну суспільну дійсність, тобто набирає вигляду фрагментів справжнього суспільного життя.

Основою правових відносин є правові норми. Вони визначають: 1) умови виникнення цих відносин; 2) учасників, або суб'єктів відносин; 3) обсяг та характер їх прав та обов'язків; 4) правові наслідки порушення вимог норми. Жодне з правових відносин неможливе без відповідної норми права.

Правовідносини характеризуються наявністю певних елементів, сукупність яких та зв'язки між якими являють собою структуру правовідносин.

Елементами структури правовідносин є:

• учасники;

• їх суб'єктивні права та юридичні обов'язки;

• об'єкт правовідносин.