Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpargalka_pravoznavstvo_osnovi_p.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
631 Кб
Скачать
☆
  1. Розкрийте поняття та структуру адміністративних правовідносин.

Адміністративно-правові відносини – це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, що складаються в сфері діяльності виконавчої влади.

Адміністративно-правові відносини являють собою різновид правових відносин, різноманітних за своїм характером, юридичному змісту, по їхніх учасниках. Їм такі основні ознаки: первинність правових норм, унаслідок чого правовідношенням є результат регулюючого впливу на дані суспільні відносини даної правової норми, що додає йому юридичну форму; регламентація правовою нормою дій (поводження) сторін цього відношення; кореспонденція взаємних обов'язків і право сторін правовідносини, обумовлена нормою і т.п. До інших особливостей відносяться:

– права та обов'язки сторін даних відносин зв'язані з діяльністю виконавчих органів держави й інших суб'єктів виконавчої влади;

– завжди однієї зі сторін у таких відносинах виступає суб'єкт адміністративної влади (орган, посадова особа, недержавна організація, наділені державно-владними повноваженнями);

– адміністративні правовідносини практично завжди виникають з ініціативи однієї зі сторін;

– якщо відбулося порушення адміністративно-правової норми, те порушник несе відповідальність перед державою;

– адміністративні правовідносини є відношеннями, побудованими на засідках “влада-підпорядкування”, де відсутня рівність сторін.

Структура адміністративного права — це внутрішня будова галузі, яка відображає послідовне розміщення елементів — інститутів і норм, що утворюють її, їх єдність і структурний взаємозв'язок. Вона складається із двох частин: загальної і особливої, що обумовлене сутністю і специфікою державного управління, його багатогалузевим характером і необхідністю постійного вдосконалення. Іноді говорять про спеціальну частину адміністративного права. Загальна частина адміністративного права об'єднує норми, що закріплюють принципи державного управління; правове становище суб'єктів адміністративного права (органів виконавчої влади, державних службовців, громадян та ін.); форми і методи виконавчої та розпорядчої діяльності; адміністративний процес; засоби забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні.

Особлива частина адміністративного права містить норми, що регулюють управління промисловістю, агропромисловим комплексом, соціально-культурною сферою (освітою, наукою та ін.), адміністративно-політичною діяльністю (управління внутрішніми справами, управління юстицією), а також міжгалузеве державне управління у сферах статистики, стандартизації, ціноутворення і т. ін.

Поряд з поділом на дві основні частини (загальну і особливу) система адміністративного права складається із адміністративно-правових інститутів — груп норм, що регулюють тісно пов'язані, однорідні суспільні відносини (наприклад, державної служби).

  1. Розкрийте поняття та опишіть види юридичних фактів.

Юридичний факт – це зазначене в гіпотезі норми права конкретна життєва обставина, що є підставою виникнення, зміни або припинення правовідносин. Відсутність юридичного факту виключає виникнення та існування правовідносин.

Юридичні факти ставляться до так званих юридичних передумов виникнення правовідносин (норма праві, правосуб'єктність, юридичний факт).

Види юридичних фактів:

По характеру наслідків:

  • правостворюючі (наприклад, у разі прийняття на роботу);

  • правозмінюючі (в разі переведення на іншу роботу);

  • правоприпиняючі (в разі звільнення з роботи).

Юридичні факти можуть виступати в різних формах, а саме: дії, юридично значущі стани, події, правові презумпції та юридичні фікції. Зазначені форми юридичних фактів часто взаємодіють, утворюючи складні за структурою юридичні факти, що дає підстави розрізняти прості та складні юридичні факти (їх іноді називають юридичним складом). Юридичні факти розрізняються між собою й за іншими критеріями.

Настання подій не залежить від волі суб'єктів правовідносин (наприклад, загибель застрахованого майна від пожежі або повені).

Дії (бездіяльність) - це зовнішнє вираження волі й свідомості людей (наприклад, складання заповіту, дарування). Дії підрозділяються на правомірні (дозволені) і неправомірні (заборонені). Серед правомірних дій розрізняють: юридичні вчинки, тобто дії зроблені без мети породити певні юридичні наслідки (наприклад, знахідка чужої загубленої речі) і - юридичні акти, тобто дії, зроблені з метою породити відповідні юридичні наслідки (наприклад, висновок угоди, винесення судом вироку). Неправомірні дії (бездіяльності) є правопорушенням (карне, адміністративне кримінальні, адміністративні, дисциплінарні й т.д.).

По характеру дії в часі: факти однократної дії (наприклад, повернення позички), факти-стану (наприклад, стан у кревному спорідненні, у трудовому договорі, у шлюбі, непрацездатність і т.п.) – це факти безперервної юридичної дії, які викликають безліч правовідносин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]