Ізоніазид;

стрептоміцину сульфат;

рифампіцин;

натрію парааміносаліцилат;

етамбутол.

Для лікування якої патології застосовують анаприлін:

бронхіальної астми;

тахікардії;

риніту;

колаптоїдного стану;

брадикардії.

Який препарат справляє протиблювальну дію:

Аміназин;

луцетам;

натрію бромід;

сибазон;

кофеїн-бензоат натрію.

Еуфілін спричинює:

Підвищення артеріального тиску;

розслаблення м'язів бронхів;

зменшення діурезу;

брадикардію;

посилення агрегації тромбо­цитів.

Кровоспинну дію справляє:

дипіридамол;

вікасол;

фібринолізин;

гепарин;

фенілін.

У чому полягає біологічна роль інсуліну:

підвищенні рівня цукру в крові;

зниженні рівня цукру в крові;

зменшенні утворення жирів;

гальмуванні синтезу білків;

не впливає на жировий та біл­ковий обмін.

Розчин водню пероксиду застосовують для:

дезінфекції приміщень;

профілактики бленореї у но­вонароджених;

лікування бацилярної дизен­терії;

оброблення рук медичного пер­соналу;

зупинки капілярних кровотеч.

Настоянка кропиви соба­чої — це:

снодійний засіб;

седативний засіб;

аналгезивний засіб;

антифобічний засіб;

нейролептичний засіб.

Для вгамування кашлю застосовують:

трамадол;

Фентаніл;

Кодеїн;

Налорфін;

налоксон.

Нікетамід — це:

аналептик;

аналгетик;

протисудомний засіб;

транквілізатор;

антибіотик.

Етимізол чинить протиза­пальну дію тому, що:

стимулює утворення адренокортикотропного гормону (АКТГ) гіпофізом;

накопичує аденозинмонофосфорну кислоту (АМФ) у тканинах;

знижує рівень глюкокортикостероїдів у крові;

підсилює алергізувальну дію;

посилює вплив адреналіну.

Перевагою фуросеміду є:

швидка дія;

повільна дія;

середньої швидкості дія;

призводить до втрати калію;

не порушує функцію фермен­тів нирок.

Протипротозойним та антихелікобактерним засобом є:

вікаїр;

гастрофарм;

метронідазол;

де-нол;

алюмаг.

Нейролептик з максимально вираженою протиблювальною дією:

семап;

дроперидол;

етаперазин;

аміназин;

галоперидол.

Який препарат застосо­вують для проведення нейролептаналгезії:

резерпін;

діазепам;

персен;

дроперидол;

феназепам.

Лікарський засіб для лікуван­ня ревматоїдного поліартриту — це:

цистенал;

фуросемід;

ерготал;

індометацин;

ізадрин.

Калійзберігаючим діуретиком є:

фуросемід;

спіронолактон;

маніт;

діакарб;

урегіт.

Для місцевої зупинки парен­хіматозних кровотеч застосовують:

амбен;

тромбін;

фібриноген;

кальцію хлорид;

вікасол.

Для профілактики ен­демічного зобу застосовують:

паратиреоїдин;

йод-актив;

мерказоліл;

метандростенолон;

прогестерон.

Бромізм — це:

хронічне отруєння препара­тами брому;

недостатня кількість брому в організмі;

принцип дозування препа­ратів брому;

комбіноване застосування препаратів брому;

гостре отруєння препаратами брому.

Препарати якої групи за­стосовують у хірургічній практиці для премедикації:

транквілізатори;

ноотропні препарати;

адаптогени;

протипаркінсонічні засоби;

антидепресанти.

Бронхолітики — це група лікарських засобів, які:

усувають спазм бронхів;

звужують бронхи;

підвищують рівень цукру в крові;

стимулюють апетит;

пригнічують кровотворення.

Укажіть новогаленовий пре­парат трави горицвіту весняного:

строфантин;

корглікон;

адонізид;

целанід;

дигоксин.

Дигіталізація — це:

хронічне отруєння серцевими глікозидами;

гостре отруєння серцевими глікозидами;

насичення організму серце­вими глікозидами;

недостатня кількість серцевих глікозидів в організмі

комбіноване застосування серцевих глікозидів.

Сучасний противиразковий лікарський засіб — блокатор Н₂-гістамінових рецепторів — це:

фамотидин;

гастроцепін;

гастерин гель;

омепразол;

нео-альмагель.

Для гострого отруєння М-холіноблокаторами характерно:

психічне збудження;

різке звуження зіниць;

бронхоспазм;

посилення слиновиділення;

брадикардія.

Синонімом пропранололу є:

празозин;

талінолол;

тразикор;

анаприлін;

резерпін.

Якщо в аптеці немає настоянки валеріани, пацієнту можна запропонувати:

настоянку кропиви собачої;

настоянку лимоннику;

настоянку полину;

сибазон;

аміназин.

Під час застосування тран­квілізаторів категорично забороняється вживання алкогольних напоїв, оскільки:

алкоголь потенціює дію тран­квілізаторів;

послаблюється дія транквілі­заторів;

алкоголь руйнує транквіліза­тори;

порушується всмоктування транквілізаторів у шлунку;

утворюється неактивна спо­лука.

До наркотичних аналгетиків належить:

метамізол натрію;

фентаніл;

парацетамол;

бутадіон;

баралгетас.

Лікарські засоби якої групи в терапевтичних дозах відновлюють функцію дихального та судинорухового центрів:

аналгетики;

транквілізатори;

ноотропні засоби;

нейролептики;

аналептичні засоби.

"Еталонним" препаратом М-холіноблокаторів є:

платифіліну гідротартрат;

гоматропіну гідробромід;

атропіну сульфат;

скополаміну гідробромід;

метацин.

До характерних побічних ефектів транквілізаторів відносять:

сонливість, синдром відміни, звикання;

нудоту, блювання, біль у жи­воті;

сухий кашель, бронхоспазм;

явища паркінсонізму;

підвищення внутрішньоочного тиску.

Для вгамування опера­ційного болю, болю при інфаркті міокарда, болю, спричиненого злоякісними пухлинами, застосовують:

ненаркотичні аналгетики;

наркотичні аналгетики;

нестероїдні протизапальні за­соби (НПЗЗ);

нейролептики;

снодійні засоби.

До серцевих глікозидів "екстреної" дії відносять:

строфантин;

дигоксин;

дигітоксин;

адонізид;

настоянку конвалії.

Для усунення нападу сте­нокардії застосовують:

ніфедипін;

но-шпу;

нітрогліцерин;

дипіридамол;

адельфан.

Діуретик, якому прита­манні такі властивості, як швид­кий ефект, нетривала дія, висока ефективність — це:

триамтерен;

фуросемід;

спіронолактон;

дихлотіазид;

клопамід.

Який препарат — блокатор Н₂-гістамінових рецепторів — застосовують для лікування виразко­вої хвороби шлунка та дванадцяти­палої кишки:

вікаїр;

метронідазол;

де-нол;

ранітидин;

алюмаг.

При гіпотиреозі, міксе­демі, ендемічному спорадичному зобі, раку щитоподібної залози призначають:

паратиреоїдин;

мінералокортикоїди;

глококортикостероїд;

антитиреоїдні препарати;

тиреоїдні препарати.

Укажіть препарат групи природних пеніцилінів пролонгованої дії:

бензилпеніциліну натрієва сіль;

феноксиметилпеніцилін;

біцилін;

оксацилін;

ампіциліну тригідрат.

Який сульфаніламідний препарат застосовують для лікування кон'юнктивіту:

сульфадіазин;

сульфален;

сульфацил-натрій;

сульфадиметоксин;

сульфадимезин.

Який антихолінергічний засіб застосовують для діагности­ки захворювань очей:

бензогексоній;

цититон;

атропіну сульфат;

фізостигмін;

прозерин.

Такі симптоми, як суха шкіра, підвищення температу­ри тіла, широкі зіниці, далеко­зорість, відчуття сухості в роті, тахікардія, утруднене сечовиді­лення, атонія кишечнику, марен­ня, рухове збудження, можуть бути ознаками інтоксикації:

атропіну сульфатом;

нікотином;

мускарином;

фосфорорганічними сполука­ми (ФОС);

тубокурарину хлоридом.

Укажіть лікарський засіб групи М-холіноблокаторів: