Тема: Вчитель та його соціальні функції

1. вимоги до вчительської професії

2. риси сучасного вчителя

3. функції педагога

1.

Педагогічна професія – одна з найдавніших, виникла вона на ранніх етапах розвитку людства, у зв’язку з потребою передавати підростаючому поколінню знання, досвід.

Сучасні вимоги до педагога висвітлені в Законі «Про загальну середню освіту».

«педагогічним працівником повинна бути особа, з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан якої, дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах середньої освіти»

2.

любов до дітей

любов до професії

чуйність, гуманність, доброзичливість.

справедливість, недопустимість улюбленців, об’єктивне оцінювання знань.

позитивна, емоційна налаштованість, вміння залишати за дверима поганий настрій, власні проблеми.

розсудливість, спокій, чемність, делікатність.

віра в людину, оптимізм, «вміння проектувати хороше»

витримка, стриманість, терпеливість,

всебічний розвиток

принциповість і вимогливість

творчий склад мислення

організаторські здібності

вміння працювати з дитячим колективом та колективом батьків.

мовна культура вчителя. Мова – найважливіший засіб спілкування вчителя з учнями, головний інструмент педагогічної праці.

знання свого предмету, та суміжних дисциплін.

3.

навчальна – передача знань та формування вмінь працювати самостійно

виховна – формування моральних рис особистості дитини, та виховання культури поведінки.

розвиваюча функція – полягає у створенні оптимальних умов, для розвитку творчого потенціалу дитини, це розвиток мислення, мови, пам’яті.

організаторська – полягає в необхідності організації дитячого колективу на різні види діяльності.

Педагог, учитель, вихователь – це довірена особа суспільства. Педагог – це джерело радісного, пізнавального і морального зростання своїх вихованців.

Педагог зобов’язаний бути яскравою неповторною особистістю, носієм загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури. Він повинен прагнути до втілення в собі людського ідеалу.

СО! 5 цитат про вчителя.:)

Самостійне опрацювання на тему: цитати про вчителя

«Люби вчителя, як батька, і ніде не лишайся з більшим задоволенням,ж ніж під його опікою.» Я.А. Коменський

«Учитель стає на місце кращого батька, кращої матері. Він підхоплює з з їхніх рук нитку виховання в тому місці, де вони вже не в змозі продовжувати. Така людина здатна піднести духовний рівень цілого села, розвинути в молоді сили і здібності, підвести молодь до нового способу думання і дій.» Й.-Г. Песталоцці

«Як може добре виховати дитину той, хто сам не був добре вихований!» Ж.-Ж. Руссо

«Вихователь! – Яка висока потрібна тут душа!.. Воістину, щоб створити людину, треба самому бути або батьком, або більше, ніж людиною.» Ж.-Ж. Руссо

«…Який важливий, великий і священний час вихователя: в його руках доля усього життя людини.» К. Д. Ушинський

Розділ 2 –

ДИДАКТИКА

Дидактика – це галузь педагогіки що вивчає теорію навчання та освіти.

Дидактика як наука про навчання і освіту покликана відповідати на такі запитання:

Чого навчати?

Як навчати?

За допомогою чого навчати?

Чеський педагог Коменський написав працю «велика дидактика» у 1657 році в якій вперше дав тлумачення різних педагогічних явищ.

Розділи дидактики:

Процес навчання

Зміст освіти

Методи навчання

Принципи навчання

Форми організації навчання.

Контроль за навчальною діяльністю учнів

Процес навчання. Етапи засвоєння знань

сутність процесу навчання

рушійні сили процесу навчання

функції процесу навчання (СО)

логіка і структура навчального процесу

оптимізація навчального процесу

механізм формування умінь та навичок

компоненти навчального процесу

1.

Навчання – це сумісна взаємопов’язана діяльність вчителя та учнів по передачі і засвоєнню ЗУН учнями

Навчання – це нескінченний, неперервний, цілеспрямований процес, розв’язання пізнавальних та практичних завдань.

Дидактична сутність навчання полягає в тому, що воно відбувається у постійній взаємодії двох діяльностей: викладання і учіння.

Викладання
Передача знань	Організація навчання

Викладання – це діяльність вчителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомлення нових знань, керівництво самостійною роботою, перевірка якості ЗУН.

Учіння – це цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння уміннями та навичками.

В процесі навчання учні розвиваються розумово(інтелектуально), формується їх науковий світогляд.

2.

Усім явищам і процесам властиві певні дидактичні суперечності. Вониє джерелом їх розвитку своєрідним внутрішнім рушієм.

Рушійна сила процесу навчання це результат протиріч між пізнавальними і практичними завданнями з одного боку та наявним рівнем ЗУН з іншого боку.

Рушійна сила – це певне психологічне відчуття труднощів у розв’язанні поставлених завдань

Вона проявляється у підвищенні розумової активності і спрямована на конкретні дії: Оволодіння необхідним обсягом ЗУН, щоб розв’язати поставлене завдання

Основне протиріччя: це протиріччя між незнаннями і знаннями

Рушійні сили навчального процесу:

між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальним станом цього процесу.

Між досягнутим учнями рівнем ЗУН, та ЗУН необхідними для розв’язання поставлених перед ними завдань.

Між фронтальним викладом матеріалу та індивідуальним характером його засвоєння

Між розумінням матеріалу вчителем і учнями

Між теоретичними знаннями і уміннями використовувати їх на практиці

Дія рушійної сили – це обов’язків чинник процесу пізнання. Але переважно механізм дії рушійної сили – непомітний, носить внутрішній характер і не завжди сприймається учнями. Тому вчитель має глибоко усвідомлювати сутність рушійної сили, механізм її дії і стосовно конкретної навчальної теми створювати ситуації, включаючи механізм дії рушійної сили.

Логіка і культура навчального процесу: (етапи засвоєння знань)

Постановка мети і завдання	сприймання	Осмислення	Закріплення	Застосування на практиці
	Чуттєве		Репродуктивне повторення
	Чуттєво-образне
			Узагальнення та систематизація
	Раціональне

Виходячи з того, що навчання це нескінченний неперервний цілеспрямований процес по розв’язанню пізнавальних та практичних завдань, воно розпочинається з постановки мети і завдань вчителем так, щоб ця мета і задачі були прийняті учнями.

Навчально-пізнавальна діяльність починається зі сприймання, яке може бути: Чуттєве, чуттєво-образне, раціональне .

Чуттєве сприймання – коли вчитель діє об’єктом пізнання на органи чуття учнів.

Чуттєво-образне сприймання – коли вчитель не тільки діє об’єктом пізнання, але й спирається на життєвий досвід учнів, на ті образи і уявлення, що сформовані учнями на даний момент навчання

Раціональне сприймання – коли вчитель пояснює новий для учнів матеріал, використовуючи різні засоби навчання.

Осмислення – передбачає становлення зв’язків і відношень в об’єкті пізнання, на основі виконання логічних операцій: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування.

Зрозуміти - не значить засвоїти, щойно прийняті та осмисленні знання, треба закріпити в памяті учнів.

Закріплення – важливий етап засвоєння знань, воно може бути: репродуктивне повторення та узагальнення та систематизація

Щоб знання не носили формальний характер, вчитель повинен навчити учнів користуватись ними, тому важливим етапом є застосування знань на практиці.

Ці етапи забезпечують міцні та глибокі знання а також формування вмінь та навичок.

Оптимізація навчання

Під оптимізацією навчального процесу слід розуміти найкращі результати навчання в даних педагогічних умовах.

Педагогічні умов, що впливають на оптимізацію навчання:

високий рівень досконалості змісту освіти.

достатній рівень підготовленості учнів

належний рівень науково – теоретичної та методичної підготовки вчителя

матеріально-технічне забезпечення викладання кожного предмету

6

Механізм формування вмінь та навичок:

Уміння – це здатність людини на належному рівні виконувати певні дії.(фізичні, розумові, трудові)

Заснована на доцільному використанню людиною знань.

Уміння формується легко, за умови глибокого розуміння дітьми суті понять, властивостей, закономірностей зв’язків.

Навичка – це дія, доведена до автоматизму, коли людина виконує дію автоматично, не замислюючись. Вона характеризується відсутністю спрямованого контролю свідомості, оптимальним часом виконання, якістю.

Механізм формування вмінь та навичок

вчитель пояснює теоретичний матеріал, і теорію виконання певного вміння, тобто як. В якій послідовності треба виконувати певну дію.

засвоївши теорію, учні приступають до виконаня вправ, формується елементарне вміння.

Самостійне опрацювання №3