- •1.Визначення зед. Основні види зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Суб’єкти зед в Україні, порядок їх реєстрації.
- •3. Форми здійснення зед
- •4. Нормативна база, яка регулює зовнішньоекономічну діяльність підприємств
- •5. Органи, які здійснюють валютне регулювання, їх функції та вповноваження
- •6. Відповідальність за порушення валютного законодавства: види та санкції.
- •7. Завдання обліку зед
- •8. Принципи що застосовуються в обліку зед
- •10. Види зовнішньоекономічних договорів, порядок їх укладання
- •9.Сутність договору як методу організації коопераційних зв’язків. Функції договору.
- •11. Зміст та структура зовнішньоекономічного контракту
- •Структура зовнішньоекономічного контракту. Зміст договору складають умови, за якими досягнута угода. Умови розподіляються на істотні, звичайні та випадкові.
- •12. Особливості укладання та виконання договорів в зовнішньоекономічній діяльності
- •13. Порядок реєстрації зовнішньоекономічних контрактів
- •1. Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають реєстрації.
- •5. 6, 7, 7А, 8 - перелік необхідних для реєстрації документів.
- •12. Підсумок реєстрації.
- •14. Відображення в обліку зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами. Балансовий облік.
- •16. Основні види та форми розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, валюта та терміни розрахунків
- •17. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки чеками.
- •22. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки інкасо (документарним та чистим). Імпортне інкасо, експортне інкасо.
- •Загальні положення і основні поняття п(с)бо 21 “Вплив змін валют. Курсів”.
- •25.Монетарні і немонетарні статті, балансова вартість валютних статей та порядок їх перерахунку на дату звітності.Таблица .
- •26. Визначення балансової вартості інвалюти з метою податкового обліку.
- •27. Курсові різниці, їх бухгалтерський та податковий облік.
- •28. Розкриття інформації про вплив змін валютних курсів у примітках до фінансової звітності
- •29. Класифікація рахунків обліку інвалюти та їх характеристика.
- •30. Взаємовідносини з банком. Порядок відкриття поточного рахунку в інвалюті для юридичних та фізичних осіб.
- •31. Порядок придбання, продажу та використання валютних коштів.
- •33. Порядок ведення касових операцій в інвалюті.
- •34. Порядок відряджання робітника підприємства за кордон.
- •36. Загальні поняття імпортних операцій.
- •37. Синтетичний та аналітичний облік імпортних операцій.
- •38. Оподаткування імпортних операцій.
- •39. Облік імпорту товарів з наступною оплатою.
- •40. Облік імпорту товарів з попередньою оплатою.
- •42. Загальні поняття обліку експортних операцій
- •45. Облік авансів, одержаних від іноземних покупців.
- •25) Вопрос
- •Визначення зед. Основні види зовнішньоекономічної діяльності.
- •Суб’єкти зед в Україні, порядок їх реєстрації.
9.Сутність договору як методу організації коопераційних зв’язків. Функції договору.
Договір - це комплексне (інтегроване) поняття, що включає в себе і угоду про виникнення договірного зобов'язання, і форму, яку воно приймає, і, нарешті, саме договірне зобов'язання, аж до моменту його зникнення.Таким чином, поняття договору в цивільному праві складається з двох груп тісно пов'язаних елементів. Одна з них характеризує юридичну конструкцію договору, інша - його істотні якості. Тільки в сукупності цих елементів цивільно-правовий договір як визначене соціальне явище реалізує себе в умовах сучасного суспільства. Сутність договору проявляється через функції, які він виконує в суспільстві.
Функції господарського договору - це форми його прояву і реалізації, в яких виражається залежність договору від економічних відносин, що він регулює.
Одночасно в них проявляється регулюючий вплив договору на відповідні відносини, тобто договір надає їм динамічного забарвлення. Функції цивільно-правового договору полягають в тому, що він служить юридичним фактом, з яким пов'язане виникнення, зміна та припинення прав і обов'язків, а також регулює майнові відносини між сторонами.
Ініціативна функція полягає в тому, що договір є актом прояву ініціативи та узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини.
Програмна-координаційна - договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дій відповідно до економічних інтересів і намірів.
Інформаційна функція - договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках - юрисдикційним органам, третім особам.
Гарантійна - лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо.
Правозахисна - договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу.
10. Види зовнішньоекономічних договорів, порядок їх укладання
Порядок укладання договору регулюється ст. 14-24 Віденської конвенції 1980 р. "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" і складається з декількох основних етапів (рис. 2.2).
Оферта - пропозиція про укладання договору, що містить його істотні умови. Оферта повинна задовольняти двом вимогам: 1)містити в собі всі істотні пункти передбачуваного договору;2)бути адресованою конкретній особі або невизначеному колу осіб, бажаючих прийняти пропозицію. В останньому випадку має місце так звана публічна оферта. При відсутності однієї із зазначених вимог пропозиція про укладання договору не приймається.
Під акцептом розуміють згоду адресата, дану у встановлений строк, укласти договір на умовах, запропонованих оферентом. За своїм змістом акцепт повинен відповідати умовам, що сформульовані в пропозиції укласти договір.
В міжнародній торговій практиці існують різноманітні договори. Їх зміст залежить від операції, яку збираються здійснити контрагенти, але, не дивлячись на всю різноманітність таких угод, в основі кожної з них лежать положення класичного договору купівлі-продажу, а тому саме він потребує детального розгляду. До того ж договірні відносини, що пов'язані з договором купівлі-продажу в сфері міжнародної торгівлі, врегульовані відповідною конвенцією 00Н.
Контрактом в міжнародній комерційній практиці називається договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі . Він представляє собою комерційний документ, який оформлює зовнішньоторговельну угоду і в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно та сплатити за нього певну грошову суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.
Регулювання укладання договору купівлі-продажу та ті права і зобов'язання продавця та покупця, які виникають з такого договору, уніфіковано в Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів". В контракті купівлі-продажу обов'язковою умовою є перехід права власності на товар від продавця до покупця. В цьому полягає основна відмінність договору купівлі-продажу від всіх інших видів договорів, і предметом договору є або право користування товаром, або надання послуг.
