- •1.Визначення зед. Основні види зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Суб’єкти зед в Україні, порядок їх реєстрації.
- •3. Форми здійснення зед
- •4. Нормативна база, яка регулює зовнішньоекономічну діяльність підприємств
- •5. Органи, які здійснюють валютне регулювання, їх функції та вповноваження
- •6. Відповідальність за порушення валютного законодавства: види та санкції.
- •7. Завдання обліку зед
- •8. Принципи що застосовуються в обліку зед
- •10. Види зовнішньоекономічних договорів, порядок їх укладання
- •9.Сутність договору як методу організації коопераційних зв’язків. Функції договору.
- •11. Зміст та структура зовнішньоекономічного контракту
- •Структура зовнішньоекономічного контракту. Зміст договору складають умови, за якими досягнута угода. Умови розподіляються на істотні, звичайні та випадкові.
- •12. Особливості укладання та виконання договорів в зовнішньоекономічній діяльності
- •13. Порядок реєстрації зовнішньоекономічних контрактів
- •1. Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають реєстрації.
- •5. 6, 7, 7А, 8 - перелік необхідних для реєстрації документів.
- •12. Підсумок реєстрації.
- •14. Відображення в обліку зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами. Балансовий облік.
- •16. Основні види та форми розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, валюта та терміни розрахунків
- •17. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки чеками.
- •22. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки інкасо (документарним та чистим). Імпортне інкасо, експортне інкасо.
- •Загальні положення і основні поняття п(с)бо 21 “Вплив змін валют. Курсів”.
- •25.Монетарні і немонетарні статті, балансова вартість валютних статей та порядок їх перерахунку на дату звітності.Таблица .
- •26. Визначення балансової вартості інвалюти з метою податкового обліку.
- •27. Курсові різниці, їх бухгалтерський та податковий облік.
- •28. Розкриття інформації про вплив змін валютних курсів у примітках до фінансової звітності
- •29. Класифікація рахунків обліку інвалюти та їх характеристика.
- •30. Взаємовідносини з банком. Порядок відкриття поточного рахунку в інвалюті для юридичних та фізичних осіб.
- •31. Порядок придбання, продажу та використання валютних коштів.
- •33. Порядок ведення касових операцій в інвалюті.
- •34. Порядок відряджання робітника підприємства за кордон.
- •36. Загальні поняття імпортних операцій.
- •37. Синтетичний та аналітичний облік імпортних операцій.
- •38. Оподаткування імпортних операцій.
- •39. Облік імпорту товарів з наступною оплатою.
- •40. Облік імпорту товарів з попередньою оплатою.
- •42. Загальні поняття обліку експортних операцій
- •45. Облік авансів, одержаних від іноземних покупців.
- •25) Вопрос
- •Визначення зед. Основні види зовнішньоекономічної діяльності.
- •Суб’єкти зед в Україні, порядок їх реєстрації.
12. Особливості укладання та виконання договорів в зовнішньоекономічній діяльності
Постачальник зацікавлений одержати максимально велику суму передоплати в найкоротший термін до одержання покупцем товару, домовитись з покупцем про відповідні гарантії забезпечення платежу. Покупець, в свою чергу, прагне швидше одержати товар або знижки по ньому і, по можливості, максимально відстрочити платіж. Перша важлива складова цих умов - це правила "Інкотермс". Метою даних правил є запобігання можливим суперечкам та судовій тяганині між покупцем і продавцем. Кожна з умов визначає зобов'язання продавця та покупця, розподіл витрат та ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту, і передбачає встановлення:
моменту виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці товару;
відповідального за товар для експорту та імпорту, митне оформлення і розподіл витрат при цьому;
відповідального за організацію оплати та перевезення товару, а також того, хто несе ризики загибелі та ушкодження товару;
пакету документів, необхідних для здійснення поставки;
упаковку, необхідну для товару, і того, хто її забезпечує;
інші зобов'язання по реалізації контракту, передбачені сторонами.
Умови "Інкотермс" поділяються на чотири групи: починаючи з умови, згідно з якою практично вся відповідальність покладається на покупця і закінчуючи тим, що продавець несе всі витрати та ризики. Правила "Інкотермс" відіграють значну роль при визначенні митної вартості товару в Україні, становить канву таблиць її визначення, яка розроблена Державною митною комісією України.
Є деякі особливості застосування правил "Інкотермс".
1. Правила не регулюють право власності на товар.
2. "Інкотермс" не розглядає способів правового захисту, тому для цього необхідно звертатись до Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів".
3. Умови "Інкотермс" мають юридичну силу тільки за умови, що сторони обумовили це в контракті фразою "При трактуванні даного контракту діють умови "Інкотермс" в редакції 2000 р."
4. Якщо в контексті є пункти, що суперечать умовам "Інкотермс", то ці пункти мають більшу юридичну силу, тобто умови "Інкотермс" втрачають цінність.
В умовах групи F (FCA, FAS, FOB) слід мати на увазі, що тут не зазначено точного опису процедури передачі товару покупцю. Тому слід детальніше відображати цю процедуру при укладанні контракту.
Найбільш слабким місцем групи C (CFR, CIF, CPT, CIP) є розподіл витрат та ризиків. Тому обов'язково треба чітко розмежувати пункт передачі товару від продавця до перевізника.
Контракти групи D (DAF, DES, DEQ, DPU, DDP) є найбільш вигідними для покупців, адже витрати і ризики по доставці товару несе продавець, в тому числі виконання формальностей, необхідних для перетину кордону, сплати мита та інших зборів.
Вартість зовнішньоекономічних договорів визначається у вільно конвертованій валюті І групи Класифікатора іноземних валют. У разі, якщо валюта ціни і платежу за умовами договору різні, доцільно використовувати валютно-цінові застереження. У такому разі в договорі зазначається курс, за яким буде здійснено перерахунок валюти ціни у валюту платежу. У випадку, якщо після відвантаження резидентом продукції по експортній операції виникає сумнів в своєчасності виконання нерезидентом обов'язків по оплаті протягом 90 днів, слід оформити з нерезидентом додаткову угоду до контракту. В контракт, який раніше передбачав грошову форму оплати за товар, вноситься зміна, згідно з якою нерезидент приймає на себе зобов'язання розрахуватися векселем зі строком оплати більше 90 днів.
