8.5. Внутрішні резерви підвищення ефективності діяльності фірми і шляхи їх використання

Під резервами розуміють невикористані можливості зниження поточних і авансових витрат матеріальних, трудових та фінансових ресурсів при даному рівні розвитку виробничих сил і виробничих відносин.

Резерви у повному обсязі можна виміряти в плані досягнутого рівня використання ресурсів і можливого, виходячи з накопиченого виробництвом, потенціалу фірми.

З позиції фірми розрізняють зовнішні і внутрішні (внутрішньовиробничі) резерви. Під зовнішніми резервами розуміють загальні народногосподарські, а також галузеві і регіональні резерви. Їх використання відображається на рівні економічних показників фірми, але головним джерелом економії, як правило, є внутрішньовиробничі резерви.

Класифікація внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності фірми:

1. За факторами та умовами інтенсифікації і підвищення ефективності господарської діяльності.

1.1. Науково-технічний рівень виробництва продукції:

· підвищення прогресивності і якості продукції та техніки, що застосовується;

· рівень механізації й автоматизації виробництва;

· технічна та енергетична озброєність праці;

· прискорення впровадження нової техніки та заходів науково-технічного розвитку.

1.2. Структура та організація виробництва і праці:

· підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування;

· зменшення часу виробничого циклу;

· забезпечення ритмічності та інших принципів наукової організації виробництва;

· скорочення і повна ліквідація виробничого браку;

· забезпечення принципів наукової організації праці;

· підвищення кваліфікації робочої сили та її відповідності технічному рівню виробництва.

1.3. Підвищення рівня управління і методів господарювання:

· удосконалення виробничої структури фірми та структури органів управління;

· підвищення рівня планової та обліково-контрольної роботи;

· впровадження і розвиток господарського обліку в усіх підрозділах (виробничих та управлінських);

· покращання соціальних умов праці і життя трудового колективу;

· раціональне використання природних ресурсів;

· удосконалення зовнішньоекономічних зв’язків фірми.

2. За кінцевими підсумками, на які ці резерви впливають.

2.1. Підвищення обсягу продукції, вдосконалення структури та асортименту виробів.

2.2. Покращання якості.

2.3. Зниження собівартості продукції:

· за елементами витрат;

· за статтями витрат;

· за центрами відповідальності.

2.4. Резерви підвищення прибутковості продукції.

2.5. Резерви зміцнення фінансового стану.

2.6. Резерви підвищення рівня рентабельності.

3.Групування резервів.

3.1. За стадіями процесу відтворення:

· постачання;

· виробництво;

· збут продукції.

3.2. За стадіями створення та експлуатації виробів:

· передвиробнича стадія – конструкторська і технологічна підготовка виробництва;

· виробнича стадія – освоєння нових виробів і нових технологій;

· експлуатаційна стадія – споживання виробів.

4. За строками використання.

4.1. Поточні – реалізуються протягом даного року.

4.2. Перспективні – можна реалізувати в перспективі, наприклад, у 5-річному плані розвитку.

5. За способами виявлення.

5.1. Явні – наприклад, ліквідація чергових втрат і перевитрат.

5.2. Приховані – можуть виявлятися шляхом глибокого економічного аналізу.

Можливі й інші принципи (ознаки) класифікації резервів, їх необхідність виходить з конкретних умов і завдань кожної фірми.