2. Виявлення передового педагогічного досвіду

На всіх етапах розвитку освіти питанню передового педагогічного до­свіду приділялася велика увага.

Так, рішенням колегії Міністерства освіти України № 9/108 від 23.11.1987 р. «Про вдосконалення системи вивчення і поширення передового педагогічного досвіду» [6] визначено чіткі ре­комендації щодо порядку вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду на всіх рівнях:

• освітні установи

• районні, міські відділи освіти, їх методичні кабінети

• обласні управління освіти, їх методичні служби

• педагогічні вищі навчальні заклади

• методичні установи Міністерства освіти і науки України

• науково-дослідні інститути.

Документ актуальний і сьогодні. Головне в ньому — це те, що від­діли освіти, методичні служби спільно з керівниками освітніх закладів зобов’язані: відшукувати, готувати, ґрунтовно вивчати передовий досвід, ви­пиляти нове, раціональне в роботі окремих учителів, вихователів і сприяти впровадженню його результатів у педагогічну практику.

У випадку якщо виявлений керівництвом навчального закладу передовий досвід учителя, вихователя за своїм значенням становитиме цінність і за межами навчального закладу, адміністрація повідомляє про це район­ний відділ освіти, райметодкабінет і рекомендує досвід для виявлення й узагальнення на районному, а в подальшому, можливо, й на обласному та всеукраїнському рівнях.

Крім того, керівники навчальних закладів повинні забезпечувати по­ширення й використання передового досвіду окремих педагогічних пра­цівників, колективів, рекомендованого районними відділами, обласними управліннями освіти, Міністерством освіти і науки України.

У кожному навчальному закладі повинна бути чітко систематизована, узагальнена картотека передового педагогічного досвіду (додаток № 1).

На практиці розрізняють три рівні передового педагогічного досвіду: ) Науковий рівень.

Якщо досвід суперечить існуючій усталеній практиці, виявляється у принципово нових закономірностях в організації на­вчально-виховного процесу й вимагає зміни навчальних програм, під­ручників. Цей досвід можна характеризувати як новаторський.

Нова­торство — рушійна сила прогресу.

Педагог-новатор — це людина, що пропонує нову ідею, втілення якої потребує принципово нового підхо­ду (досвід Ш. Амонашвілі з оцінювання знань, умінь, навичок, рівня розвитку дітей без застосування бальної системи; перспективне на­вчання С. Лисенкової, коли наступна тема курсу готується в змісті по­передньої, а тому учні легше її засвоюють, що економить час і підви­щує якість навчання, виховання та розвитку учнів тощо).

Методичний рівень.

Даний рівень передбачає розкриття технології досвіду конкретної методичної ідеї, яка має на меті внесення в педагогічну теорію суттєво нового методу, прийому, засобу навчання, принципово нового типу посібників (липецький метод коментованого письма, опорні сигнали В.Шаталова, опорні схеми С. Лисенкової тощо).

Цей рівень не вимагає нової будови навчальних планів, програм, підручників.

Практичний рівень.

Досягнення педагогічної майстерності, тобто бездоганного, гнучкого, доцільного застосування вже відомого в педагогіці й методиці.

Новизна в цьому разі проявляється в деталях (вдало підібрані приклади, оригінально складена система завдань, чітко налаго­джена система контролю за рівнем навчальних досягнень учнів на всі» етапах уроку; система роботи з розвитку пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання; оптимальне використання форм і ме­тодів у процесі реалізації ідей розвиваючого навчання тощо).

Майстерність, накопичуючись кількісно, може дати нову якість, тобто сформувати вчителя-майстра, потенційного носія передового педаго­гічного досвіду. Як правило, саме на цьому рівні узагальнюють досвід керівники шкіл.

Працюючи з учителями — носіями передового педагогічного досвіду, слід постійно пам’ятати, що вони, «викликаючи вогонь на себе», отриму­ють значне додаткове навантаження, і практично без заохочень. Тому необхідно продумувати систему моральних і, бажано, матеріальних пільг педагогам, досвід яких узагальнюється. Варто завжди пам’ятати й викори­стовувати на практиці вислови відомих діячів минулого:

• «Кожному подобається, коли його хвалять» (Лінкольн);

• «Найглибшим принципом людської натури є пристрасне бажання отримати визнання своєї цінності» (Уільям Джеймс);

• «Найкраща порада, яку можна дати, якщо ви хочете спонукати кого-небудь до активної дії, розбудіть в ньому яке-небудь бажання. Хто здатний це зробити,— за того весь світ» (Гаррі Оверстрит).

Пошук передового досвіду може мати цілеспрямований і випадковий характер.

• Цілеспрямований пошук передового досвіду здійснюється за на­перед визначеним планом методичними службами навчального закладу.

• Випадковий — пов'язаний зі спостереженням за роботою вчителів під час відвідування уроків, позакласних заходів, занять гуртків, факультативів то­що або з виступом учителя в процесі обміну досвідом на методичному за­сіданні, вивченням шкільної документації, проведенням атестації, вивчен­ням матеріалів, представлених на педагогічну виставку тощо.

Найпоширенішим на практиці є виявлення передового досвіду під час відвідування навчальних занять.

При цьому спостерігається та аналізується система уроків учителя з певної теми, здійснюється епізодичне відвідування уроків учителя в різних класах.

В ході відвідування звертається увага на відповідність змісту роботи вчителя поставленим завданням, врахування індивідуальних особливостей учнів та те, якою мірою методи та прийоми, що використовуються вчителем, викликають інтерес, зацікавленість дітей, і сприяють мотивації навчання, розвитку розумової активності учнів, наскільки ефективно використовує вчитель засоби навчання тощо.

Для ефективного виявлення передового досвіду вчителя відвідування його уроків здійснюється в різних класах.

Доцільно двічі протягом року — орієнтовно в другій та четвертій чвертях — вивчати систему уроків учителя, а в кінці навчального року, здій­снюючи перевірку рівня навчальних досягнень учнів, проаналізувати ефективність його роботи.

Адміністрація школи повинна також звернути увагу на ведення вчите­лем шкільної документації, його участь у громадському житті школи, в ро­боті методичних служб школи та району, вивчити взаємостосунки з коле­гами, учнями, їхніми батьками тощо.

Якщо в результаті відвідування уроків, ознайомлення з іншими аспектами роботи досвід учителя відповідає вищеназваним критеріям передово­го педагогічного досвіду, на засіданні методичної ради школи приймається рішення про вивчення передового досвіду роботи вчителя з певної на­вчально-методичної проблеми, видається відповідний наказ по школі та складається план роботи з вивчення й упровадження в практику роботи вчителів цього досвіду (додаток № 2).