3. Комплекти обладнання для утримання птиці
На птахівничих фабриках і фермах застосовують комплекти машин і обладнання для утримання птиці, які забезпечують комплексну механізацію технологічних процесів: роздавання кормів, напування, збирання яєць, прибирання посліду тощо.
Склад комплектів машин та обладнання залежить від виробничого спрямування об'єкта, а також прийнятих за проектом системи (інтенсивна, напівінтенсивна) та способів (підлогове: на глибокій підстилці, на планчастій або сітчастій підлозі; кліткове: з пересадкою і без пересадки) або комбіноване утримання птиці.
Для кожного із варіантів утримання птиці машини та обладнання значною мірою уніфіковані за складом та конструктивними особливостями, що полегшує можливості матеріально-технічного оснащення птахівничих підприємств.
На всіх типах підприємств з виробництва яєць і м'яса передбачається годівля птиці сухими повнораціонними розсипними чи гранульованими комбікормами, здатними забезпечувати максимальну ефективність галузі та високу якість продукції. Приймання і зберігання комбікормів здійснюється за допомогою бункерів (БСК-10, БСК-25), які мають пристрої для завантаження кормів у бункери кормороздавачів. Поперечні скребкові транспортери використовуються для прибирання посліду, що надходить з коробів; транспортери, автоматичні укладчики яєць та яйцесортувальні машини - у лініях збирання і обробки яєць; електричні брудери (БП-1) для обігрівання і опромінення курчат тощо.
Машини і обладнання для птахівництва поставляються, як правило, у розібраному вигляді, окремими агрегатами, вузлами і деталями. Такий спосіб поставки потребує великих затрат праці при монтажі.
Оскільки машини і обладнання на птахофабриках та великих птахофермах працюють з використанням засобів автоматики, до їх монтажу, висувають підвищенні вимоги: висока надійність (безвідмовність); зручність технічного обслуговування і ремонту; електробезпека щодо обслуговуючого персоналу; висока продуктивність праці при ведені монтажних робіт і зменшення їх собівартості; прямолінійність і паралельність розміщення обладнання відносно стін.
Комплекти обладнання для механізації технологічних процесів розраховані на певну ширину пташника (12 і 18 м), тому перед монтажем обладнання перевірити відповідність отриманих комплектів розмірам приміщень, в яких монтується це обладнання.
Монтажні роботи розпочинають з розмітки приміщень згідно з проектом розміщення обладнання. За допомогою шнура або візира перевіряють прямолінійність і паралельність обладнання щодо стін приміщення. Одночасно перевіряють завершеність будівельних робіт і якість їх виконання (фундаменти, коробки для посліду, прорізи в стінах, системи водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, освітлення тощо).
Монтаж провадять залежно від типу і призначення обладнання.
3.1. Монтаж обладнання пташників для утримання птиці на підлозі
Утримання птиці на підлозі (на глибокій підстилці, планчастих або сітчастих настилах) переважає на птахофермах при вирощуванні молодняку і утриманні дорослої птиці. В промисловості така система застосовується при утриманні материнського стада курей сумісно з півнями, при вирощуванні бройлерів, а також водоплавної птиці.
У разі утримання птиці на утепленій підлозі комплексну механізацію з частковою автоматизацією виробничих процесів забезпечують комплекти обладнання:
- для маточного стада курей яєчних та м'ясних порід (КМК-12 і КМК-18), індиків (ИВС-1,8), качок і гусей (КНУ-3, КНУ-5);
- для ремонтного молодняку курей (КРМ-12 та КРМ-18), індиків (ИРС-2,3), качок і гусей (КРУ-3,5, КРУ-8);
- для вирощування на м'ясо бройлерів (ЦБК-12А, ЦБК-18А), індичат (ИМС-4,5), каченят і гусенят (КМУ-10, КМУ-15).
Курчат-бройлерів від першого дня і до забою вирощують також на сітчастій підлозі у пташниках, оснащених технологічним комплектом К-П-5, а маточне стадо курей м'ясних порід за інтенсивною технологією на сітчастій підлозі у поєднанні з глибокою підстілкою при обмеженій годівлі - у пташниках з комплектом обладнання К-П-11. Видалення посліду з короба, розміщеного під сітчастою підлогою, забезпечується скребковим механізмом (МПС-4М, МПС-6М).
Незалежно від варіанта комплекту правило проведення монтажних робіт щодо машин та обладнання окремих технологічних ліній визначаються типом і конструктивними особливостями вказаних засобів механізації.
Монтаж комплектів обладнання для утримання птиці на підлозі проводять у такій послідовності: готують приміщення і саме обладнання; монтують установку для прибирання посліду і скребкового конвеєра для його видалення з пташника, складають планчастий настил короба для посліду і лази, встановлюють кормороздавальні конвеєри, лінії механізованих гнізд і напувалки.
Щодо установки для збирання посліду, то спочатку готують короби для посліду у вигляді башмаків з бетону, встановлюють стояки і закріплюють на них горизонтально бруси. Монтують на підлозі у спеціальному заглибленні двостулковий скрепер для прибирання посліду. На кінцях пташника встановлюють на фундаментах приводну станцію, поворотні та натяжні пристрої для канатів. Попередньо складений скрепер прикріплюють до кінців каната, який перекидають через вертикальні пристрої і натягують.
Монтують електропривод і прокручують вручну приводний пристрій перевіряють чи стулки скрепера не зачіплюються за кромки підлоги. В кінці пташника на попередньо підготовлених фундаментах у поперечному напрямку встановлюють поперечний конвеєр, всередині пташника монтують його приводну станцію, а зовні - натяжну. Щити короба для посліду кладуть на бруси попередньо складеної основи і кріплять петлями. Закріпляють решітку або рейки обшивки з просвітом 35x35 мм, щоб крізь них не провалювались яйця.
У спеціальних прорізах в стінах пташника встановлюють лази і механізм керування ними, з'єднують між собою дротом дверцята і важіль керування, регулюють натяг дроту.
Механізм роздавання кормів монтують на бетонних фундаментах у кормовому відділенні і в пташнику. Спочатку встановлюють бункер-роздавач. Після складання кормових ліній монтують приводну і натяжну станції конвеєрів, натягують їх натяжними пристроями, закріплюють електропривод, заливають оливу в редуктори.
Натяжну і приводну станції стрічкового кормороздавача встановлюють на фундаментах глибиною 400 - 500 мм. Розміри цих фундаментів в плані мають на 100 - 150 мм перевищувати розміри основи станції. Секції лотків шириною 127 - 128 мм, висотою 70 мм складають на коробі. Стрічку конвеєра шириною 100 мм попередньо витягують вантажем масою 180 кг протягом 48 год.
Стрічку розміщують в жолобі, а канат конвеєра витягують по нижній приставній дошці під жолобом. Кінці стрічки каната з'єднують за допомогою клеймової обойми і натягують таким чином, щоб при натисканні в середній частині стрічки із зусиллям 70 - 80 Н вона прогиналась на 40 - 50 мм.
Шайбові і ланцюгові кормороздавачі монтують так.
Труби і лотки закріплюють за рівнем, без ухилів, виступів і порожків, а ведучу і натяжну зірочки ланцюга встановлюють в одній вертикальній площині. На зірочки надівають і натягують ланцюг так, щоб його ланки на виході з бункера-дозатора пальцями руки без особливих зусиль можна було зблизити на 10 мм. При слабкому натягненні ланцюга на поворотних кутах можливі збої, а при сильному - інтенсивне спрацювання.
Лінії механізованих гнізд монтують за зразком секції, що поставляється заводом-виробником у складеному вигляді. Потім складені секції основами встановлюють на повздовжніх брусах короба для посліду без уступів у стиках, оскільки вони будуть ускладнювати рух конвеєрної стрічки.
На фундаменти встановлюють яйцезбиральний стіл і натяжну станцію, перевіряють їх за виском та рівнем і закріплюють анкерними болтами. Між центрами шківів яйцезбирального стола і натяжної станції натягують шнур, за яким у загальну лінію на підставках встановлюють попередньо складені секції гнізд. Розкочують конвеєрну стрічку і укладають її в лоток лінії гнізд по всій довжині, зшивають стрічку у стик і натягують за допомогою натяжного пристрою. Монтують підйомні днища з ухилом 6 - 7° у бік конвеєрної стрічки. На секції гнізд зверху встановлюють гребінь, до якого кріплять кронштейни з пальцями для проходу тросиків механізму підіймання днищ. Під пальці кронштейнів уздовж всієї лінії укладають тяговий канат діаметром 9,5 мм.
На стіні в машинному відділенні болтами закріплюють лебідку. Між стіною і рамою лебідки встановлюють дерев'яні прокладки розміром 110x110x50 мм. До тягового каната за допомогою затискача підвішують вантаж так, щоб при нижньому положенні між ним і стрічкою був просвіт 30 - 40 мм, а при підіймання і опусканні він не зачіплював за секцію гнізд і опор. Для підіймання гнізд закріплюють тяги. Протягують дві лінії дроту діаметром 2 мм в отвір кронштейнів і з'єднують їх.
Перевіряють легкість підіймання і опускання днищ, без збоїв, ретельно змащують гвинт лебідки і всі вузли тертя механізмів, а в редуктори яйцезбиральних столів заливають масло. Яйцезбиральний конвеєр протягом 1 год. випробують на холостому ходу і налагоджують його. У процесі налагодження регулюють:
- кут приймального лотка яйцезбирального стола, який має становити 4 - 7°;
- натяг конвеєрної стрічки яйцезбірника до такої міри, щоб усунути пробуксовування на приводному шківі яйцезбирального стола;
- натяг ланцюга приводу яйцезбирального стола (стріла прогину холостої вітки не повинна перевищувати 8 - 12 мм);
- зазор між шківом і скребками яйцезбирально стола та приводної станції (він має бути мінімальним, проте скребки не повинні чіпляти за поверхню шківа);
- величину кута підйому лотків (40 - 50° у піднятому положенні) і рівномірність підйому всіх лотків за допомогою тяги.
Монтаж напувалок розпочинають з розмітки кожної лінії розміщення напувалок. Для цього по стелі протягують шнур і перевіряють правильність розміщення гаків для підвішування напувалок. Гаки закріплюють з кроком 2500 мм при встановленні залізобетонних плит перекриття. Вздовж лінії гаків на сідалах розкладають секції жолобів напувалок і з'єднують їх між собою за допомогою накладок та болтів М6х30. При цьому попередньо очищають поверхні накладок і жолобів від заводського мастила розчинником (наприклад, розчином каустичної соди). Потім на з'єднанні поверхні накладають ущільнювальну пасту (мастику) і гумові прокладки. Підвішують до гаків ланцюжки так, щоб їх нижні кінці знаходились на відстані 300 - 350 мм від сідала. Напувалки за допомогою підвісок приєднують до ланцюжків. На сідала встановлюють і прибивають до його рейок цвяхами стояки з однаковим кроком між ними по всій довжині сідала. Встановлюють вертушки так, щоб кожна з них вільно оберталась. З'єднують напувалки з водопроводом за допомогою прогумованих рукавів діаметром 16 мм. Нахил напувалок і відстані від них до сідала регулюють підвісками. Висота підвішування напувалок повинна бути такою, щоб дзьоб птиці розміщувався на місці верхнього відрізу жолобів. Подачу води вентилями регулюють так, щоб рівень її в жолобі по всій довжині напувалок був рівномірним.
Монтаж обладнання комплектів ЦБК (наприклад, ЦБК-10, ЦБК-20, ЦБК-2А, ЦБК-18А), які використовують при вирощуванні бройлерів на глибокій підстилці, має певні особливості. Залежно від типорозміру пташника ці комплекти виготовлюються у різних виконаннях, зрізним складом обладнання (табл. 4.). Підлога у приміщенні повинна бути вирівняною і мати тверде покриття по всій його площі. Як приклад, на рис. 21. наведена схема розміщення комплекту обладнання ЦБК-20В у пташнику для вирощування 20 тис. бройлерів.
Рис. 21. Схема розміщення комплекту обладнання ЦБК-20В: 1 - кормороздавач КЦБ-2; 2 - пульт керування; 3 - бункер сухих кормів; 4 - напувалка підвісна; 5 - брудер БП-1; 6 - самогодівниця
Змонтоване обладнання очищають, ґрунтують, фарбують і здають в експлуатацію.
У процесі підготовки до монтажу на балках перекриття приміщення розмічають місце встановлення гаків для підвішування технологічного обладнання (самогодівниць, напувалок, брудерів).
Таблиця 4.