6. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів

Основними джерелами фінансування великих міжнародних приро­доохоронних проектів мають стати надходження від оподаткування різних видів господарської екологонебезпечної діяльності. Ці кошти доцільно акумулювати на рахунках спеціальних міжнародних фондів.

Нині особливої актуальності набрало також питання про запровадь ження глобального податку на емісію шкідливих газів. Такий захід за оцінками американських екологів, дасть можливість стабілізувати ви­киди СO₂ до 2040 р. та забезпечити їх повне припинення до 2100 р. При цьому прогнозовані розміри зазначеного податку становитимуть від 700 млрд до 18 трлн дол. на період до середини XXI ст. Таких коштів було б достатньо для вирішення найбільш гострих екологічних проблем у сучасному світі. На думку відомого американського вчено­го Б. Коммонера, для переведення світової економіки на методи еко­логічно безпечного господарювання потрібно приблизно 500 млрд дол. щорічно протягом 10 років.

Основними глобальними екологічними проблемами, а відтак і світови­ми природоохоронними пріоритетами є:

• захист грунтів та розширене відтворення родючості сільськогоспо­дарських угідь;

• відновлення лісів і припинення опустелювання на планеті;

• охорона водойм і забезпечення населення чистою питною водою;

• підвищення ефективності використання енергоресурсів, усебічне енергозбереження та перехід на альтернативні, відновлювані дже­рела енергоносіїв;

• регулювання чисельності народонаселення.

З перспективою реалізації стратегії сталого екологобезпечного соціально-економічного розвитку пов'язані можливості створення ринкового механізму, який регламентував би використання природних умов і ресурсів не лише на національному, а й на міжнародному рівні. До найважливіших напрямів такої політики слід віднести:

• запровадження плати за природні ресурси;

• введення до ринкової ціни продукції витрат, необхідних для компенсації екологічної шкоди;

• застосування такого оподаткування забруднень і відходів, за яким податок стягується пропорційно до їхнього обсягу. До речі, у цьому випадку податок не лише виступає джерелом поповнення бюджету, а й указує на необхідність визначення реальної еколого-економічної вартості вироблюваної продукції.

У міжнародному співробітництві в галузі вико­ристання природних ресурсів та охорони довкілля застосовуються різноманітні види, форми й методи поділу праці. Серед них:

• виробнича кооперація;

• обмін науково-технічною інформацією, технологіями, вченими та фахівцями;

• проведення спільних екологічних експертиз, природоохоронних і природовідтворювальних акцій;

• моніторинг та контроль за якістю довкілля;

• створення міжнародних фінансових фондів та банків екологічної інформації.

Всесвітній саміт зі сталого розвитку «Ріо+10», який відбувся у 2002 р. в Йоганнесбурзі (ПАР), був присвячений обговоренню принципових питань подальшого розвитку суспільства та його життєдіяльності у природі та завершився ухваленням Декларації зі сталого розвитку. Саміт підбив підсумки виконання завдань, проголошених десять років тому в Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН із навколишнього сере­довища і розвитку. Хід вирішення зазначених проблем було розгляну­то і в більш широкому плані — від часу проведення в 1972 р. І Міжна­родної конференції з навколишнього середовища у Стокгольмі.