3 Шляхи оптимізації дебіторської заборгованості та стабілізації фінансовго стану «удай»

На сьогодні більшість вітчизняних підприємств перебувають на межі фінансової кризи. Основна причина виникнення кризових явиш полягає у низькому рівні менеджменту та нездатності підприємств ефективно та своєчасно управляти оборотними активами.

Українські підприємства практично не мають можливості нормально функціонувати у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості, адже це відтягує кошти з обороту. За таких умов особливо зростає роль оптимізації дебіторської заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження виникнення безнадійних боргів. Саме тому одним з етапів розв'язання нагальної проблеми є застосування сучасних форм управління дебіторською заборгованістю.

Одним з напрямків оптимізації дебіторської заборгованості на підприємстві є зміна кредитної політики. Для збільшення обсягів продажу або прискорення інкасації дебіторської заборгованості підприємство прагне змінювати умови кредитування. Для цього подовжуються строки кредитування, надаються знижки покупцям, які платять вчасно і не мають безнадійної заборгованості, здійснюється перехід від роботи за передоплатою до продажу в кредит. У разі, якщо додаткові обсяги продажу не покривають витрат підприємства, необхідно оцінити вигідність для підприємства змін умов кредитування.

Застосування запропонованої у роботі методики оптимізації та швидкості інкасації надасть можливість підвищити ефективність управління дебіторською заборгованістю, що в результаті, забезпечить достатність їхнього рівня ліквідності, платоспроможності, прибутковості.

Удосконалення управління оборотними активами в першу чергу залежить від обґрунтування його мети, що має враховувати новітні погляди на управління. В сучасних умовах її доцільно визначити як оптимізацію обсягів усіх його складових, яка забезпечить платоспроможність, ліквідність та прибутковість діяльності підприємства.

Визначення такої мети пов'язано з двома основними фактами. По-перше, швидка зміна зовнішнього середовища зумовлює прийняття рішень про обсяги всіх складових оборотних активів і пропорції між ними, що мають забезпечувати безперервність діяльності підприємства та достатній рівень ліквідності, платоспроможності.

По-друге, управління оборотними активами потрібно спрямовувати на забезпечення потенційної можливості отримання підприємством грошових надходжень від використання кожної їх складової.

Так, у процесі функціонування підприємства потрібно вчасно не лише виконувати поточні його зобов'язання щодо коштів, але й задовольняти інші платіжні потреби за перетворення дебіторської заборгованості чи поточних фінансових інвестицій на гроші та забезпечувати поточні економічні вигоди шляхом ефективного формування та використання всіх їх обсягів.

Таке трактування мети діяльності підприємства зумовлює новий спосіб мислення менеджерів щодо управління оборотними активами з використанням нетрадиційних методів і забезпечує виокремлення у ньому двох взаємопов'язаних напрямів: управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами та поточними фінансовими інвестиціями й управління запасами.

До низки питань що мають бути уточнені і відіграють важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю належить рефінансування дебіторської заборгованості, що являє собою систему фінансових операцій, які забезпечують прискорену трансформацію дебіторської заборгованості у грошові активи Основний формами рефінансування дебіторської заборгованості, що застосовуються нині, факторинг, форфейтинг облік векселів.

При управлінні дебіторською заборгованістю найбільше значення набуває здійснення контролю, який дозволяє з’ясувати наскільки ефективно та своєчасно відбувається погашення заборгованості, наскільки запропонована відстрочка платежу відповідає вимогам ринку та стану на ньому підприємства.

Дебіторська заборгованість ТОВ «Удай» складає значну частку у вартості майна (на 01.01.2013р. = 21,64%).

Вона має такий склад:

• Дебіторська заборгованість та товари, роботи (193 тис. грн.);

• Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

(189 тис. грн.);

• Інша поточна дебіторська заборгованість (284 тис. грн.).

Всього величина дебіторської заборгованості складає 666 тис. грн.

Якщо забезпечити її погашення, то підприємство може покращити свій фінансовий стан. Отримані кошти можна направити на погашення кредиторської заборгованості, тобто вона зменшиться на 666 тис. грн. і буде становити на 01.01.13 р. 1959 тис. грн.(КЗн).

При даних змінах доцільно розрахувати коефіцієнт загальної ліквідності, який розраховується за формулою:

(3.1)

де - коефіцієнт загальної ліквідності;

- нова кредиторська заборгованість, тис. грн.

= 1,57;

Коефіцієнт загальної ліквідності ТОВ «Удай» збільшиться на 0,4 порівняно з 2012 роком та складатиме 1,57, що свідчить про покращення рівня ліквідності. Збільшення коефіцієнта означатиме зменшення ризику неплатоспроможності та підвищення ліквідності.

У ході економічної діагностики необхідно визначити значення коефіцієнта кредиторської заборгованості при зміні показників кредиторської заборгованості. Формула розрахунку нового коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості має вигляд:

(3.2)

де - новий коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

= 2,23;

При виконання таких змін коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшиться на 0,57 і становитиме 2,23, що свідчитиме про покращення оборотності кредиторської заборгованості, тобто збільшення швидкості оплати заборгованості ТОВ «Удай».

Підприємство має значну залежність від зовнішніх джерел фінансування. Основним показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, його незалежність від позичкових коштів є коефіцієнт автономії.

Розраховується коефіцієнт автономії ( ) як відношення суми по підсумку розділу І пасиву балансу (власний капітал) до суми підсумку (пасиву) балансу:

(3.3)

Де ВК – власний капітал, тис. грн.;

ПБ – підсумок балансу, тис. грн.

= 0,22;

Результати розрахунків показують, що підприємство не достатньо забезпечене власними коштами, так як мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії повинно складати більше 0,5. Даний результат дозволяє стверджувати, що всі зобов’язання підприємства не можуть бути покриті власними коштами.

Необхідно розрахувати прогнозний коефіцієнт автономії при зменшенні кредиторської заборгованості. Так підсумок балансу буде становити 2684 тис. грн. Тоді коефіцієнт автономії буде складати:

= 0,27;

де - прогнозний коефіцієнт автономії.

Результати розрахунків показали, що коефіцієнт автономії при виявлених резервах не істотно змінить свій фінансовий стан. Отже, це свідчить про значну фінансову залежність від зовнішніх джерел фінансування та відсутність гарантій погашення підприємством ТОВ «Удай» своїх зобов’язань.

Підприємство ТОВ «Удай» повинно знайти можливості підвищення величини власного капіталу для забезпеченості відповідними джерелами та коштами, які б підтримували його стабільність та фінансовий стан у цілому.

Підбиваючи підсумки, слід відмітити, щоб забезпечити існування підприємства в сучасних умовах підприємству необхідно перш за все вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства так і конкурентів.

В практиці роботи підприємств основним є не фіксація того, що сталося, а перш за все передбачення фінансової ситуації, яка може статися в найближчий період, особливо, якщо вона негативно вплине на фінансовий стан підприємства. А тому обліку дебіторської заборгованості як одному з основних майбутніх джерел поповнення грошових коштів підприємства повинна, приділятись досить серйозна увага.

Робота повинна бути направлена саме на недопущення виникнення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості, або на зменшення її величини. Головна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її обсягу та строків повернення боргу.