39. Акредитив

The Letter of Credit

АККРЕДИТИВ

(лат., от ad - к, и credere - верить): 1) верительная грамота, даваемая государствами их послам при иностранных дворах. 2) полномочие, вручаемое доверенному лицу какого-нибудь торгового дома. 3) письмо, которым одно лицо открывает кредит другому у третьего лица.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н., 1910.

АККРЕДИТИВ

1) письменное уполномочие 2-го лица заплатить 3-му лицу известную сумму, 2) аккредитивные грамоты - верительн. грамоты, даваемые послам для личного вручения главе государства в знак того, что данный посол действительно уполномочен своим правительством вести дела своего отечества.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М., 1907.

АККРЕДИТИВ

[нем. Akkreditiv; фр. accreditif < лат. accreditivus - доверительный] - фин. именная ценная бумага, удостоверяющая право лица, на имя которого она выписана, получить в банке указанную в а. сумму.

Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г., 2006.

аккредити́в

(нем. akkreditiv, фр. accreditif лат. accreditivus доверительный)

1) Вид банковского счета, дающий возможность контрагенту получить на условиях, указанных в аккредитивном поручении, платеж за товар, работы, услуги немедленно по исполнении обязательства;

2) Именная ценная бумага, удостоверяющая право лица, на имя которого она выписана, получить в банке или сберегательной кассе указанную в аккредитиве сумму.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, , 2009.

аккредитив

аккредитива, м. [от латин. accredo – доверяю]. 1. Денежный документ, содержащий приказ одного кредитного учреждения другому об уплате кому-н. определенной суммы единовременно или по частям (банк.). По аккредитивам вклады выплачиваются в любой сберегательной кассе. 2. Верительная грамота (дипл.); см. верительный.

Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007.

аккредитив

а, м. (нем. Akkreditiv, фр. accréditif < лат. accrēdilīvus доверительный).

фин.

1. Вид банковского счета, дающий возможность контрагенту получить на условиях, указанных в аккредитивном поручении, платеж за товар, работы, услуги немедленно по исполнении обязательства.

2. Именная ценная бумага, удостоверяющая право лица, на имя которого она выписана, получить в банке указанную в ней сумму.

|| Ср. акция,

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги, а також надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на умовах, вказаних заявником у заяві на виставлення акредитива.

A letter of credit is a document typically issued by a bank or financial institution, which authorizes the recipient of the letter (the "customer" of the bank) to draw amounts of money up to a specified total, consistent with any terms and conditions set forth in the letter. This usually occurs where the bank's customer seeks to assure a seller (the "beneficiary") that it will receive payment for any goods it sells to the customer.

40. Вексель Вексель — письмове зобов’язання позичальника (векселедавця) креди-тору (векселеотримувачеві) сплатити зазначену у векселі суму у

42. визначений термін. Ве́ксель (нім. Wechsel)— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

43. Інкасо Інкасо — одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок.

45. Інкасо — форма розрахунків, за якою продавець доручає банку одержати від покупця за посередництвом банку-покупця, або іншого банку, платіж проти передачі документів, що засвідчують відвантаження товару, виконання робіт, або надання послуг.

46. Афідевіт Афідевіт. Афідевіт (англ. affidavit) — заява перед присягою (нотаріальним засвідченням), що підтверджує факт володіння цінними паперами і пояснює засоби їх придбання.

Афідевіт - письмове показання або заява, що дається під присягою і посвідчується нотаріусом або іншою уповноваженою на це посадовою особою у разі неможливості особистої присутності свідка в арбітражному суді (трибуналі) чи іншій примирній інстанції при розгляді спору.

47. Аваль Аваль — вексельна порука (зобов'язання, гарантія), надане третьою особою (стороною), котра перебирає на себе обов'язки (повну відповідальність) за зобов'язання, означені у векселі його першим власником перед будь-якою фізичною чи юридичною особою — наступним власником векселя — акцептантом, індосантом, векселедавачем.

48. Чек Чек (фр. chèque, англ. cheque/check) — ценная бумага, содержащая ничем не обусловленное распоряжение чекодателя банку произвести платёж указанной в нем суммы чекодержателю. Чекодателем является лицо, имеющее денежные средства в банке, которыми он вправе распоряжаться путём выставления чеков, чекодержателем — лицо, в пользу которого выдан чек, плательщиком — банк, в котором находятся денежные средства чекодателя. Чек — це паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку.

49. Апостиль Апостіль — спеціальний штамп у вигляді квадрата зі стороною що-найменше 9 см, текстом з 10 пунктів та заголовком французькою мовою. Цей штамп підтверджує справжність підпису, печатки, посади особи, яка підписала документ.

50. Пророгаційна угода Пророгаційна угода — угода сторін про вибір підсудності на користь державного суду своєї країни.

51. Нострифікація визнання диплома, титулу чи наукового ступеня, одержаного за кордоном, рівноцінним національному. Нострифікація – це процедура визнання іноземних документів про освіту, що здійснюється шляхом встановлення відповідності академічних, професійних прав та освітніх, освітньо-кваліфікаційних рівнів іноземних документів про освіту (кваліфікацій) державним стандартам освіти України з метою забезпечення прав громадян, які здобули освіту в іноземних державах, на продовження освіти та професійну діяльність в Україні і здійснюється в індивідуальному порядку.

52. Індосамент Індосаме́нт (від італ. in dosso — на хребті) — передавальний напис на цінному папері, в тому числі на векселі, чеку. Засвідчує передачу прав, що витікають із цінного паперу від однієї особи до нового власника.

53. Коносамент Коносамент (англ. Bill of Lading) — документ, що видається перевізником або його аґентом відправнику вантажу як посвідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.

Екзекватура Екзекватура - в міжнародному праві:1) приведення до виконання в даній державі судового рішення, ухваленого в іншій країні;2) офіційний документ, що засвідчує визнання консула урядом приймаючої держави.

55. Арбітражне застереження Арбітражне застереження - (арбітражна угода) - угода сторін про передачу в арбітраж усіх або певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з яким-небудь правоотношением. незалежно від того, носило воно договірний характер чи ні (Закон РФ від 7 липня 1993 р. № 5338-1 " Про Арбитражная оговорка (англ. arbitration clause) — cоглашение, принимаемое сторонами при заключении международного коммерческого контракта, в котором оговариваются вопросы урегулирования возможных споров, которые могут возникнуть между сторонами при исполнении контракта)[1].

56. Арбітраж ad hoc Арбитраж ad hoc — разновидность арбитража, который в отличие от институционого (постоянно действующего в определённом месте по определённым правилам) арбитража создаётся сторонами для разового рассмотрения возникшего спора (для данного случая)[1].

57. створюються для розгляду конкретних справ, процедура створюється угодою сторін