7.4. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки

Сутність страхування від вогню — відшкодування збитку від рапто­вих і не передбачених випадків пожежі або вибуху, а також деяких інших випадкових і непередбачених подій, додаткових щодо ризиків пожежі та вибуху, що призвели до загорання застрахованого майна.

Об'єктами страхування можуть бути будинки, споруди, об'єкти не­завершеного будівництва, передавальні пристрої, силові та інші маши­ни, обладнання, інвентар, продукція, сировина, матеріали, експонати виставок та інше майно.

Суб'єкти господарювання можуть укладати два види договорів:

1. за основним договором страхуванню підлягає все майно, що нале­жить підприємству: будівлі, споруди, транспортні засоби, об'єкти не­завершеного будівництва, готова продукція, сировина, товари, ма-теріли та інше майно;

2. за додатковими договорами може бути застраховане: майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт, майно, одер­жане підприємством згідно з договором майнового найму або прийня­те для переробки, ремонту, перевезенню тощо.

Не приймаються на страхування:

• готівка;

• акції, облігації та інші цінні папери;

• дорогоцінні метали;

• технічні носії інформації тощо.

Не можуть бути застрахованими також:

1. будівлі, споруди та інші матеріальні активи, що перебувають у зоні, де можливі повені, обвали та інші стихійні чинники з моменту офіційного оголошення про таку загрозу;

2. будівлі, споруди, конструкцій елементи і системи, які перебува­ють у аварійному стані, а також майно, що розташоване в них;

3. майно, що розташоване на території дії договору страхування, але не є власністю страхувальника, а користування або розпорядження цим майном не здійснюється внаслідок договірних відносин.

Уразі страхування майна підприємств виділяють два типи договорів:

а) страхування від основних ризиків (пожежа, удар блискавки, ви- бух, падіння літального об'єкта);

б) комплексне страхування, яке включає, крім ризиків пожежі і ви- буху, додатково ще й такі страхові події, як затоплення, землетрус, бу- ря, цунамі, град, злива та інші.,

Будівлі, споруди та інше майно вважаються застрахованими і на той випадок, коли у зв'язку з пожежею або раптовою загрозою стихійного лиха їх необхідно розібрати або перенести на нове місце.

Вартість майна з метою його страхування визначається за такими критеріями:

1. при страхуванні будівель і споруд — за повною балансовою вартістю основних фондів за вирахуванням величину зносу;

2. машин, обладнання, інвентаря — виходячи з суми, необхідної для придбання майна, що є аналогом тому, яке страхується, з урахуван­ням його поточного зносу;

3. товарно-матеріальних цінностей, які придбав страхувальник — виходячи з витрат, необхідних для їх повторного придбання;

4. товарно-матеріальних цінностей, виготовлених власне страху­вальником — виходячи з витрат виробництва, необхідних для їх пов­торного виготовлення;

5. експонати виставок — за вартістю на основі поданих страхуваль­ником документів до їх експертної оцінки;

6. незавершене виробництво — за вартістю фактично здійснених затрат фінансових, матеріальних, трудових ресурсів до моменту нас­тання страхового випадку.

Договір страхування всього майна може бути укладений на таких за­садах:

• на балансову вартість;

• на договірну вартість;

• на певну частку вартості.

Методика визначення збитку та страхового відшкодування залежить від об'єкта страхування, суб'єкта страхування, страхового випадку. Але послідовність дій завжди однакова:

1. встановлення факту пошкодження чи знищення застрахованого майна;

2. визначення причин, що зумовили збиток; вирішується, яким ви­падком (страховим чи нестраховим) він був зумовлений;

3. обчислення розміру збитку і страхового відшкодування.

Аварійний комісар — особа, яка з'ясовує причини настання страхо­вого випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам Типового положення «Про організацію діяльності аварійних комісарів». Аварійним комісаром може бути особа, яка:

• має вищу освіту і є бакалавром, спеціалістом або магістром від­повідно до напрямів діяльності;

• має спеціальну кваліфікацію (знання для з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків), підтверджену свідоцтвом (сертифікатом) навчального закладу, який здійснює підготовку аварійних комісарів відповідно до ліцензії Міносвіти на право провадження освітньої діяльності;

• має стаж практичної діяльності за спеціальністю не менш як три роки.

Діяльність аварійного комісара щодо з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків прова­диться на підставі договору зі страховиком. На підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає ава­рійний сертифікат.

Аварійний сертифікат — це документ, у якому зазначаються обстави­ни і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Для отримання страхового відшкодування внаслідок його викраден­ня, руйнування чи визнання непридатним страхувальник: повинен на­дати довідку (висновок) відповідного органу про факт його втрати. Втрата підтверджується: при викраденні майна — органами внутрішніх справ, при зруйнуванні або визнанні непридатним для використання територіальним органом або підрозділом Міністерства з надзвичайних ситуацій, при вимушеній його заміні за інших підстав — першим або другим з названих органів залежно від причини заміни майна.