Для чого призна мікрометра?
діапазон ^^а показ* '
вимфювальииинаконеч
Лабораторна робота №3 Вимірювання розміщення поверхонь тіл обертання на
призмі
Мета роботи, вивчити засоби вимірювання взаємного розташування поверхонь зміряти дійсні значення взаємного розташування поверхонь ступінчастого валу, зробити висновок про придатність деталі.
Завдання до лабораторної роботи: зміряти взаємне розташування поверхонь вала на призмі.
Прилади і обладнання, об'єкт вимірювання - ступінчастий вал (згідно варіанту завдань таб.5, рис.3,6); засоби вимірювання - стояк для кріплення індикатора С-ГУ, призма, індикатор годинникового типу, мікрометри.
Загальні відомості про допуски форми та розміщення поверхонь. Методи та засоби вимірювань відхилень форми і розміщення. 1. Поняття про допуски форми і розміщення. Для забезпечення точності, надійності виробів не робочих кресленнях, крім зазначення граничних відхилень розмірів, вказують допуски форми і взаємного розташування поверхонь. Допуски форми і взаємного розташування поверхонь вказують на креслення умовним позначення»»;
Вид допуску форм і розташування повинні бути позначені на кресленні знаком (графічним символом) згідно таблиці 4. Знак, числове значення допуску і позначення бази вписуються в рамку, розділену на два або три поля, в такій послідовності (зліва на право):
в першому полі пишеться знак допуску згідно таблиці 4; в другому полі пишеться числова величина допуску в міліметрах, (рис. 3.1.а);
в третьому полі при необхідності пишеться буквене позначення бази (рис. 3.1.6 ).
Коли допуск відноситься до осі або поверхні симетрії деякого елементу, то кінець з'єднувальної лінії повинен співпадати з продовженням розмірної лінії відповідного розміру (рис. 3.2.а, верхнє позначення).
Коли розмірні лінії креслення дозволяють з'єднати рамку допуску з нормованою та базовою поверхнями, тоді третє поле рамки та база не зображена на кресленні (рис.3.4.а, нижнє позначення). На цьому рисунку базою є вісь деталі.
Коли допуск відноситься до поверхні або її профілю, а не до осі елементів, тоді стрілку розташовують на відстані від кінця розмірної лінії (розмірні стрілки), як показано на рис 3.2.6. На цьому рисунку базою є зовнішня поверхня шийки меншого діаметру.
Коли в з'єднаних з гарантованим зазором основною вимогою є складуваність деталей , тоді призначаються залежні допуски. Залежним називається допуск розміщення, числове значення якого перемінне для різних деталей, виготовлених по даному кресленню, і залежить від дійсних розмірів нормовагоно або базового елементів. Залежний допуск умовно позначається (М). На кресленнях залежний допуск задається мінімальним значенням. Позначення залежного допуску контролюємої поверхні показано на рис. 3.3а., залежний допуск контролюємої та базової поверхні - на рис. 3.3.б.
На столик 2 закріплений на основі 1 стояка для кріплення індикатора С-ІУ, встановити призму 3 з деталлю 4 , що контролюється.
В провушну стержня 10 встановити індуктор 6 затискачем 7. Притримуючи рукою індикатор 6, відпустити затискач 9 і висунути стержень 10 до дотику вимірювального стержня індикатора 6 з поверхнею вала 4. Після цього зафіксувати положення стержня 10 затискачем 9. Встановити стрілку індикатора на нуль. Легко перевертаючи вал в призмі, зміряти дійсне значення похибки взаємного розташування поверхонь.
Призма ГОСТ 12109*5-66* з кутом 90° габаритними розмірами (довжини, ширина, висота):70*63*45мм.
Індикаторні інструменти служать для абсолютних і відносних вимірювань лінійних розмірів, контролю відхилень від заданої геометричної форми і взаємного розміщення поверхонь. Вони випускаються різних типів:
а. годинникового моделей ИЧ-2, ИЧ-5, ИЧ-10 тощо;
б. важільно-зубчасті моделей ИРБ;
в. багатооборотні моделей ІМИГ, 2МИГ, 05205.
Ціна поділки індикаторіві... Юмкм; межі вимірювання 0... 1; 0... 2; 0... 10мм
Індикатори використовуються для вимірювання із спеціальними пристроями: стояками (штангами), нутромірами, глибиномірами, скобами, пристроями для вимірювання у важкодоступних місцях, з приладами.
Індикатори годинникового типу впускається у великій кількості моделей і типорозмірів з ціною поділки 0,01мм, з діапазоном вимірювань 0...2; 0...5; 0... 10; 0...25; 0.. ,50мм. Межі допустимої похибки 5цт=0.004.. ,0.010мм (на нормованій ділянці) і 0,01. ..0,04 (на всьому діапазоні вимірювання).
Конструкцію індикаторів в ИЧ-2, ИЧ-5, ИЧ-10, зображено на рис. 3.5.а.
З корпусом 1 вільно з'єднанні обідом 4 і шкала 3. Шкала й обідок можуть повертатися відносно корпуса індикатора, що дає змогу сумістити будь-який штрих шкали з основною стрілкою 6. Для закріплення (стопоріння) шкали служить гвинт 2. Для визначення цілого числа обертів основної стрілки є мала стрілка 5 зі своїм циферблатом. Вимірювальний стержень 9 переміщується в напрямній гільзі 8. На торці вимірювального стержня знаходиться наконечник 10. Індикатор прикріплюється до вимірювальних пристроїв за вушко 7 або гільзу 8. Кінематичну схему індикатора годинникового типу зображено на рис. б
Запитання для самоконтролю.
Які показники, фактори визначають точність деталі і їх з'єднань?
Які причини викликають відхилення форми і взаємного розміщення поверхонь деталі?
Як впливають на якість деталі і їх з'єднань, а також на * працездатність механізмів: а) відхилення геометричної
форми деталей; б) відхилення взаємного розміщення поверхонь деталей?
Що називають номінальними і реальними: а) профілем, поверхнею, віссю; б) розміщення елементів деталей?
Що називають: а. прилеглою прямою; б. прилеглою площиною; в. прилеглим циліндром; г. прилеглим колом?
Що називають відхиленням, допуском і полем допуску: а. форми поверхні і профілю; б. розташування поверхонь?
Яка поверхня, вісь називається базовою?
Чи може деталь мати декілька баз?
Як позначається база на кресленнях?
Дайте визначення залежного допуску розташування?
11 Як позначається на кресленні залежній допуск?
і
Лабораторна робота. 4
Вимірювання різьби.
Мета роботи: На практиці ознайомитись з правилами нормування контролю точності різьбових поверхонь, оволодіти навиками контролю середнього діаметра різьби, о
Інструменти та прилади,- зразок із зовнішньою метричною різьбою ; різьбовий мікрометр; гладенький мікрометр, набір із трьох дротинок.
Методичні вказівки
1. формування допусків різьбових поверхонь.
При позначені різьбовою поверхні завжди вказується тип різьби (метрична, дюймова, трубна, трапецієвидна, або ін..) та її номінальний зовнішній діаметр. Крім того додатково вказується також крок різьби і її направлення, якщо вони відрізняються від нормальних. В кінці позначення обов'язково вказується умовне позначення поля допуску різьбової поверхні.
Поля допусків метричних різьб передбачають три види посадок: із зазором, перехідні та з натягом. Для посадок із зазором передбачено 4 основні відхиленні для внутрішньої різьби - Н,С,Е,Р та 5 основних відхиле^рія зовнішньої різьби - Ь, і, е, <1. Для нормування точності передбачено такі ступені точності: З, 4, 5, 6, 7, 8,19.
Полем допуску різьбової поверхні обмежується середній діаметр сіг, (Ог), а також один із діаметрів: для зовнішньої різьби - зовнішній діаметр <3,1 для внутрішньої різьби - внутрішній діаметр Бь Крім того, для діаметрів сії і О нормується основне відхилення.
В позначенні поля допуску різьбової поверхні вказується поле допуску кожного діаметру, при цьому першим задається поле допуску на середній діаметр. Якщо поле допусків для обох нормованих діаметрів вибрані однаковими, то в позначенні вони не повторюються. Наприклад:МІ 6-6 £ М16-5Н; М20-5 §8§; М20-5Н6Н; М2011,5-6 §7.
Граничні відхилення для кожного з діаметрів задаються від їх номінального значення, які розраховуються за формулою:
НОМ сі ном " 1,0825*Р (1)
сІ2(В2),„ом=сі„о„-0,6495*Р, (2)
де сі ном-номінальний зовнішній діаметр різьби, Р- крок різьби.
Схема розташування полів допусків для зовнішньої різьби наведення на рис. 4.1.
Для вимірювання діаметрів сі і Б) різьби використовується універсальні вимірювальні прилади, як і для вимірювання гладеньких циліндричних поверхонь. Крок різьби визначення різьбовими шаблонами, які виготовляються у вигляді наборів для кожного типу різьби, або за допомогою, універсального вимірювального засобу. Але в останньому разі для підвищення точності слід вимірювати відстань йіж одноіменними поверхнями різьби не сусідніх витків, а між декількома витками (5... 10).
Для вимірювання середнього діаметру різьби використовуються спеціальні вимірювальні засоби, описані нижче.
Для вимірювання кута різьби використовується мікроскоп.
Існує також контроль різьбових поверхонь за допомогою калібрів (прохідного та не прохідного), які дозволять проводити комплексний контроль різьбової поверхні одночасно по всіх ицраметрах.