4, Повторюють п.2. Якщо при цьому нульові штрихи не співпадають, операцію установки слід повторити.

При вимірюванні параметрів різьби поверхні вставок приводять у зіткнення з поверхнями витків різьби так, як це зображено на рис4.2.б. мікрометр в цьому випадку власне показує середній діаметр різьби. При підведенні вставки до поверхні вимірювальної деталі мікрогвинт обертають тільки за тріскачку.

2.2 Метод трьох дротинок.

Для виконання точних вимірювань середнього діаметру зовнішньої різьби застосовується метод трьох дротинок. В цьому випадку для вимірювання середнього діаметру використовується гладкий мікрометр і вимірювальні дротинки.

Дротинки вкладаються у впадину профілю різьби, як це показано на рис4 і гладким мікрометром вимірюють розмір М. дійсний» середній діаметр різьби підраховується за формулою:

сІ2д=М-Зс1др+0.866*р (3)

<1 - діаметр дротинок, Р - номінальний крок різьби.

Типи дротинок і роликів для вимірювання середнюго діаметра

різьби зображенні на рис. 4.3. Верхня частина дротинок має вушко для підвішування на нитці при вимірюванні, а також для бірки. За точністю виготовлення дротинки діляться на два класи: 0 - для вимірювання різьбових калібрів та 1 - для виробів з допуском на середній діаметр не більше 8мкм. Діаметр дротинки істотно впливає на точність вимірювання середнього діаметра різьби. Крім того, щоб усунути вплив похибок кута на результати вимірювань, слід вибрати дротинки такого діаметра, щоб точки їх дотику з профілем витка різьби співпадали з точками перетину середнього діаметра цієї різьби. Найвигідніший діаметр дотинок, який забезпечує виконання вказаної умови, визначається за формулою:

сІ2д=Р/(2*со5а/2), (4)

де а - кут профілю різьби. Для метричної різьби, у якої а - 80 град., цей діаметр дорівнює сі -Р/л/3 і в таблиці №7 наведені значення цих діаметрів дротинок для різних кроків різьби.

Середній діаметр різьби методом трьох дротинок вимірюють в такій послідовності:

1. Встановлюють гладкий мікрометр на нуль.

2. Підбирають дротинки в залежност від кроку різьби ( рис 7).

3. Вимірюють розмір Му відповідності зі схемою вимірювання, приведено на рис.4.4.

4. За формулою (3) підраховують дійсний розмір сЬд.

Порівнюючи дійсні розміри діаметрів сІ2д/і <ід зовнішньої різьби

з їх граничними значеннями, робиться висновок про придатність

заданої різьби.

Лабораторна робота №5

Плоскопараллельні кінцеві міри довжини. Мета і зміст роботи. Ознайомитись з призначенням плоско паралельних кінцевих мір довжини; ознайомитись з методами контроль плоско паралельних мір довжини; використовуючи плоско паралельні міри довжини перевірити точність розмірів в кілібра-скоби.

Для виконання роботи видається: набір плоскопаралельних мір довжини; калібр-скоба для перевірки; ескіз деталі (вала), який контролюється скобою.

Короткі теоретичні відомості Плоско паралельні кінцеві міри довжини випускають у вигляді циліндричних стержнів чи прямокутних паралелепіпедів - плиток, довжина яких визначається найкоротшою відстанню між вимірювальними площинами (рис. 5.1). Номінальне значення середньої довжини кінцевої міри проградуйовують на ній. Кінцеві міри довжини застосовують для зберігання і передачі довжини, для перевірки і градуювання мір і приладів, а також для вимірювання розмірів деталей, налагоджування верстатів і таке ін.. кінцеві міри, що служать для перевірки і градуювання вимірювальних засобів, називаються еталонами. Міри, що призначенні для вимірювання розмір деталей, називаються робочими.

Вимірювальні (робочі) поверхні кінцевих мір наділенні здатністю міцню зчіплятися між собою, що дозволяє складати блоки із декількох плиток для одержання потрібного розміру.

Притертістю кінцевих мір пояснюється силами молекулярної взаємодії, а також поверхневим натягом і в'язкістю найтоншої плівки мастила, що покриває плитку.

За точністю виготовлення кінцевих мір їх набори поділяють на чотири класи: (0-нульовий, 1-перший, 2-другий, 3-третій), із яких вищим є нульовий (для порівняння квалітетів ЄСДП: 0,1,0,1). Для плиток, що знаходяться в експлуатації, встановлені додатково 4-й, 5-й, класи) (2-й і 3-й квалітети точності ЄСДП «приблизно»). Із кінцевих мір комплектують набори. Поширеними є набори: №1 87шт.; №2 38шт.; №3 112шт.; з різними вимірювальними розмірами. Основна вимога до наборів будь-яке значення довжини в заданих межах повинно відтворюватись за допомогою чотирьох - п'яти плиток і не більше, адже із збільшенням кількості плиток зростає похибка блоку. Так набір №1 із 87плиток довжиною від 1,005 до 100мм. дозволяє відтворити довжину від 0,005 до 340мм. за допомогою чотирьох і не більше плиток. Застосовують також мікронний набір із 9-ти мір, розмірами 1,001; 1,002;,,,; 1,009мм. Випускають кінцеві міри часток мікрометра від 2 до 2,001мм через 0,0001мм для перевірки особливо точних вимірювальних приладів на кожній кінцевій мірі гравірують її попередній розмір. В таблиці 1 наведені вимірювальні розміри набору №2.

Таблиця№11

набір Вимірювальні розміри плоско паралельних плиток мм.

№2, 1,0 1,005 1,01 1,02 1,03 1,04 1,05 1,06 1,07 1,08 1,09 1,1 1,2 "

Класі, 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 38 шт 8,0 9,0 1 10 120 1 ЗО 40 1 50 60 170 80 90 100

Правила складання блоку.

Дня одерження заданих розмір із плиток складають блоки шляхом взаємного притирання декількох (рекомендується не більше чотирьох) плиток. Наприклад на (рис. 1.6) показаний блок із чотирьох плиток, що відтворює розмір 17,105мм. Крайні дві тонкі плитки запобігають пошкодженню зовнішніх вимірювальних поверхонь (площин) блока. Процес притирання плиток пояснюється силами молекулярного зчеплення, які виникають завдяки низькій шорсткості поверхні та покриттю вимірювальних площин тоненькою (до 0,2мм) плівкою мастила. Притерті плитки настільки міцно зчіплюються, що роз'єднана ти їх можна зсувними, а не розтягуючи ми зусиллями.

Блоки складають за певним правилом. Розглянемо на прикладі складання блока розміром 17,105мм. Перша плитка завжди повинна містити останню цифру заданого розміру. Вибираємо першу плитку із мікронного набору з розміром 1,005мм. Потім, віднімаючи із розміру 17,1045мм розмір 1,005, одержимо залишок 16,1мм.

' 53

Примітка. Поля допусків Н, зміщенні в середину поля допуску виробу (вала) на величину 2-і. Ця так звана зона безпеки м служить для компенсації похибки контролю.

Для прохідних калібрів встановлена границя зносу. Зношення їх (калібрів) з допуском до 8 квалітету (ІТ8) включно може виходити за границю поля допуску деталі на величину. У прохідних калібрів від 9-го до 17-го квалітетів (ІТ9 - ІТ17) зношування обмежується прохідною границею, тобто У 1=0.

3. Визначити граничні відхилення розмірів вала за

ГОСТ 253456-82, відхилення і допуски робочих калібрів за ГОСТ 2485-81.

3. Визначити розміри Р-ПР і Р-НЕ.

4. За розрахунковими розмірами робочого калібра (в цьо|р випадку приймається значення , що відповідає середині поля допуску на виготовлення калібра) набрати блоки кінцевих мір довжини.

5. Зробити висновок про придатність робочого калібру- скоби, що перевіряється.

6. Дані визначень і розрахунків знести до таблиці протока^ і лабораторної роботи.

Література:

1. Основи стандартизації, допуски, посадки: технічні вимірювання: Підручник / А. А. Дудніков - К: Центр навчальної літератури, 2006 - 352с.

2. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання: Навчальний Підручник/В.І. Гаврилюк, МЛ.Кукляк - К: УМК ВО, 1990 - 216с.

3. Желєзна А.М., Кирилович В.А.Основи взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань: Навчальний посібник: К: Кондор, 2004 - 796с.

4. Ганевський Г.М. Лабораторно-практические роботи по предмету "Допуски и технические измирения": Учебное пособие - Москва: Вьісшая школа, 1988-64с.

Зміст

Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання 1

Література: 61

1