- •5. Місце нотаріального процесу у системі права України.
- •6. Джерела теорії нотаріального процесу. Аналогія закону та аналогія права в нотаріальному процесі.
- •11. Принцип нотаріальної таємниці.
- •12. Принцип незалежності та неупередженості нотаріуса.
- •13. Принцип безспірності нотаріального процесу.
- •14. Принцип диспозитивності.
- •15. Принцип обґрунтованості нотаріальних актів.
- •16. Поняття нотаріальних процесуальних відносин та їх характерні ознаки.
- •18. Елементи нотаріальних процесуальних відносин: суб’єкти, зміст та об’єкт
- •17. Підстави виникнення нотаріальних процесуальних відносин.
- •19. Нотаріальна процесуальна право - та дієздатність фізичних та юридичних осіб. Правосуб’єктність в нотаріальному процесі.
- •20. Суб’єкти нотаріальних процесуальних правовідносин та їх класифікація
- •21. Процесуальне становище експертів, перекладачів, свідків у нотаріальному процесі.
- •22. Поняття нотаріального процесуального представництва, підстави виникнення, повноваження представника, документи, що їх підтверджують та процедура їх оформлення.
- •23. Представництво консулами інтересів громадян та юридичних осіб України за кордоном та інтересів іноземних громадян в Україні.
- •24. Поняття та види доказів в нотаріальному процесі.
- •25. Вимоги, яким повинні відповідати докази: достовірність, належність, допустимість та достатність доказів.
- •26. Забезпечення доказів нотаріусом.
- •27. Поняття нотаріального провадження та їх класифікація, підстави об’єднання та роз’єднання нотаріальних проваджень.
- •30. Поняття нотаріальної процедури та її елементи,класифікація правил вчинення нотаріальних проваджень.
- •32. Посвідчення нотаріального акту, процедура його оформлення та усунення нотаріусом його недоліків
- •33. Межі дії нотаріально посвідчених актів.
- •34. Надання нотаріальним актам виконавчої сили.
16. Поняття нотаріальних процесуальних відносин та їх характерні ознаки.
Нотаріальні процесуальні відносини можна охарактеризувати:
мають правовий характер, який визначається як законодавством про нотаріат, так і нормами матеріального права;
- обов'язковим суб'єктом цих правовідносин є нотаріус або інша особа, уповноважена на вчинення нотаріальних проваджень;
- за загальним правилом, нотаріус при здійсненні своєї діяльності не може виходити за межі, санкціоновані йому державою або міжнародним правом, якщо його дії суперечать нормам закону або правам інших осіб;
- багатосуб'єктність цих відносин, коли кількість сторін нотаріально посвідчуваного правочину не обмежується законодавством (наприклад, у правовідносинах, зумовлених спадкуванням) тощо.
Для нотаріальних процесуальних правовідносин не характерний примус. їх можна зобразити за такою схемою: сторона 1- нотаріус - сторона 2.
Нотаріальні процесуальні правовідносини характеризуються єдністю, бо вони мають один спільний об'єкт - нотаріальне провадження, яке підлягає вчиненню нотаріусом. Кожне окреме нотаріальне провадження своїм специфічним об'єктом входить в спільний об'єкт - нотаріальний процес як його складова. Єдність об'єкта і мети надає нотаріальним процесуальним правовідносинам однорідності, оскільки вони складаються між особами, які прагнуть вчинити нотаріальне провадження і завдяки цьому вільно об'єднуються в нотаріальному процесі, що спрямований на досягнення ними спільної мети - посвідчення правочину або іншого нотаріального акта.
Процедура вчинення нотаріального провадження має передбачати сукупність правовідносин, які виникатимуть на кожній стадії нотаріального процесу та які завдяки їй мають складати систему взаємопов'язаних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів. Разом з тим, правовідносини, що складаються на кожній стадії нотаріального процесу, є відносно самостійними, оскільки Тільки в єдності і певній послідовності вони являють собою єдине комплексне правовідношення, яке є нотаріальним провадженням або нотаріальним процесом.
Отже, нотаріальні процесуальні правовідносини - це суспільні відносини, які потенційно існують та забезпечуються державою через спеціальну процедуру, що передбачає їх безспірний і непримусовий характер та надає їм визначеного законом змісту, встановлюючи нормативними актами межі дозволеної поведінки суб'єктів нотаріального процесу.
Нотаріальним процесуальним правовідносинам не характерний примус відносно їхніх суб'єктів.
Нотаріальні процесуальні правовідносини є складовою суспільних правовідносин, тому державою визначаються не лише їх внутрішні межі, дозволений характер, а й передбачаються правові наслідки у випадках, коли ці межі або характер не відповідають нормам закону. Так, одночасно з виникненням у нотаріальних процесуальних правовідносинах ознак спірності нотаріальне провадження має відкладатися або зупинятися. Це може зумовлюватися бажанням осіб звернутися до суду з метою позбавлення нотаріальних процесуальних правовідносин спірності.
Межі нотаріальних процесуальних правовідносин встановлюються рамками дозволеної поведінки суб'єктів правовідносин, оскільки нотаріальним процесом для нотаріуса не передбачена можливість вживати заходів щодо примусового їх регулювання і він не наділений для цього процесуальними засобами впливу на суб'єктів цих правовідносин. При цьому межі дозволеної поведінки визначаються як за прямою вказівкою у законі, так і можуть встановлюватися за аналогією закону або права.
Отже, є можливість визначити характер нотаріальних процесуальних правовідносин за такими ознаками:
- добровільний вступ та участь всіх суб'єктів нотаріального процесу у ньому;
- відсутність примусу навіть до зобов'язаної нормами матеріального права особи щодо вчинення нотаріального провадження;
- у межах нотаріального процесу не передбачено виконання зобов'язань в примусовому порядку;
- заборона розголошення нотаріальної таємниці;
- письмова форма реєстрації нотаріальних проваджень;
- зазначення у реєстрах відомостей - даних про всіх суб'єктів правовідносин;
- безспірність прав і обов'язків, які є підставою для вчинення нотаріального провадження і які мають доводитися суб'єктами нотаріального процесу за допомогою безспірних доказів;
- правоохоронний та правозахисний зміст правовідносин. Отже, можна говорити про те, що характер провадження та його межі - поняття взаємопов'язані, оскільки межі нотаріальних процесуальних правовідносин складаються з умов вчинення нотаріального провадження, визначених законодавством про нотаріат, і при цьому враховується характер цих відносин.
Під системою нотаріальних процесуальних правовідносин розуміється правовий зв'язок між правами та обов'язками всіх суб'єктів нотаріального процесу як матеріального, так і процесуального з місту, який має охоплюватися нотаріальною процесуальною формою. Так, це питання пов'язане із впливом на права осіб, їх послідовним розвитком на різних етапах та стадіях нотаріального процесу і обумовлюється можливістю та необхідністю для окремих проваджень вступу в процес осіб, які не брали участі в його відкритті.
Значення нотаріальних процесуальних правовідносин полягає у тому, що вони:
- є добровільною формою охорони й захисту безспірних прав та реалізації норм права при здійсненні нотаріального процесу;
- виступають як процесуальна гарантія всебічної охорони й захисту прав та інтересів осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних проваджень;
- у них реально втілюється процесуальна форма - єдиний порядок здійснення нотаріального процесу та ведення нотаріального діловодства;
- через нотаріальні процесуальні правовідносини правильно визначається коло зацікавлених у вчиненні нотаріального провадження осіб, сфера належної поведінки суб'єктів цих правовідносин та забезпечення розвитку нотаріального процесу шляхом здійснення цими суб'єктами своїх прав та обов'язків;
- вони пов'язані з матеріально-правовими відносинами, що зумовлює можливість захисту їх суб'єктами своїх прав та охоронюваних законом інтересів у нотаріальному порядку;
- нотаріальні процесуальні правовідносини мають у своїй основі рівність прав всіх суб'єктів нотаріального процесу, що зумовлює їх демократизм і непримусовий порядок виникнення.
