Питання 4. Форми і методи управління транспортом

Управління транспортом - це цілеспрямована діяль­ність відповідних органів з виконання завдань і функцій у межах компетенції, визначеної нормативними актами.

Але сам процес діяльності з виконання завдань і функцій реалізується у відповід­них формах.

При цьому, якщо функції розкривають (вказують) ос­новні напрями діяльності та цілеспрямованого впливу на об'єкти управління транспортом, то форми управління зазначають шляхи здійснення такого впливу.

Форми управлінської діяльності залежать від характеру відно­син у сфері управління та обсягу і змісту компетенції органу управ­ління.

У цьому зв'язку кожен орган чи посадова особа (суб'єкт) управління транспортом наділені відповідною компетенцією, яка дає можливість, зробити зовнішній вплив певного змісту на конкрет­ні дії, тобто визначити зміст управлінської діяльності в тій чи іншій формі.

Прикладом таких дій можуть бути: видання акта управління, проведення наради, призначення ревізії, здійснення контролю та інші форми управлінської діяльності, які становлять своєрідне системне утворення.

Види форм управління транспортом.

В юридичній літературі з питань управління загальновизнаної класифікації немає, але най­більш поширеними є два варіанти:

1) залежно від юридичних на­слідків;

2) за ступенем правової регламентації процесу їх застосу­вання".

Отже, залежно від юридичних наслідків форми управління транспортом можна поділити на:

1) правові;

2) організаційні.

За ступенем правової регламентації процесу застосування мож­на виділити такі форми:

1) видання правових актів управління транспортом і застосу­вання норм транспортного права;

2) укладення договорів;

3) здійснення матеріально-технічних операцій.

Методи управління транспортом.

Управління транспортом здійснюється різноманітними способами, прийомами і засобами, що в юридичній літературі прийнято називати методами управління, з допомогою яких компетентний орган або повноважний суб'єкт здійснює практичний вплив на поведінку керованого об'єкта для досягнення певного управлінського результату.

Залежно від способу впливу та потреб процесу управління ме­тоди управління транспортом можна поділити на:

методи переко­нання, заохочення і примусу.

Метод переконання - це спосіб цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку учасників транспортних відносин, який проявляється в комплексі роз'ясню­вальних, рекомендаційних і заохочувальних заходів з метою забез­печення правомірності їхньої поведінки.

Заохочення - це заходи матеріального та морального впливу як необхідної умови мотивації належної поведінки учасників транс­портних відносин.

Примус - один з основних методів у теорії правління, який по­лягає у застосуванні уповноваженою особою (органом) виконавчої влади та іншими компетентними суб'єктами комплексу примусо­вих заходів морального, матеріального та фізичного впливу на волю і поведінку учасників управлінських відносин, спрямованих на виконання поставлених завдань.

Щодо примусу у сфері транспортних відносин, то слід заува­жити, що застосовуються всі види державного примусу, відомі юридичній науці, а саме: кримінальний примус, цивільно-право­вий примус, адміністративний примус.

Кримінальний примус - це сукупність правових заходів, спрямованих на забезпечення охорони прав і свобод людини та грома­дянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки від злочинних посягань та запобігання злочинам.

Цивільно-правовий примус - це система засобів впливу на по­ведінку суб'єктів транспортних правовідносин, з допомогою яких забезпечується зміцнення майнового становища учасників цих відносин, формування у них впевненості в реалізації поставлених завдань.

Одним із таких засобів впливу є застосування майнових санк­цій, а саме цивільно-правової відповідальності. У такому разі ци­вільно-правовий примус виступає як спосіб забезпечення належ­ного виконання зобов'язань, передбачених договором перевезення.

Визначення способів забезпечення виконання зобов'язань закріплено у Цивільному кодексі України, до яких належать: не­устойка (штраф, пеня), застава, порука, завдаток, гарантія та при-тримання.

Адміністративний примус - це сукупність заходів попере­дження, припинення та відповідальності за порушення нор­мативно-правових положень у сфері транспортної діяльності, які застосовуються в односторонньому порядку уповноваженим на те органом (посадовою особою) і в передбачених правовими нор­мами випадках.

Адміністративні методи - це способи прямого, владного впливу на діяльність підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян з боку органів управління шляхом прямого вста­новлення наказами їх обов'язків. Це особливо притаманне відно­синам у сфері транспортної діяльності.

Економічні методи - це способи непрямого, побічного впливу на поведінку підприємств, установ, організацій, посадових осіб і грома­дян шляхом створення відповідних економічних умов, які викликали б зацікавленість у виконанні роботи завдяки майновим інтересам.