Додатки

Українська назва

Латинська назва

Статус

Еколого-морфологічна характеристика

Вовчі ягоди пахучі

Daphne cneorum L.

ІІ

Вічнозелений кущ заввишки 10-30 см. Реліктовий ендемічний вид, відомий з дольодовикової епохи (неогеновий період).

Зростає на Західному та Малому Поліссі, Волинській височині, в Розточчі та у лісостеповій частині Придніпров’я. Росте у світлих соснових та дубово-соснових лісах, подекуди – на крейдяних відкладах та пісках, трав’янистих схилах. Живе понад 200 років. Чисельність зменшується через надмірне рекреаційне навантаження, вирубування лісів та збирання на букети.

Любка дволиста

Platantera bifolia (L.) Rich

ІІІ

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20-60 см. Поширена в Карпатах, Передкарпатті, Розточчі, Опіллі, Лісостепу, Степу, на Поліссі. Росте у світлих лісах (переважно дібровах), на галявинах, узліссях, серед чагарників, а також на заболочених луках. Примітна тип, що, приваблюючи метеликів-запилювачів, вночі наповнює ліс дивним ароматом.

Чисельність зменшується через збирання на букети, заготівлю бульб як лікарської сировини, руйнування місць зростання внаслідок господарської діяльності.

Шафран Ґейфелів

Crocus heuffelianus

ІІ

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-25 см. Поширена у Карпатах, Закарпатті та Передкарпатті на висоті 150 до 1850 м над рівнем моря. Росте у вологих листяних лісах, криволіссі та на полонинах.

Чисельність зменшується через збирання на букети та викопування бульбоцибулин, а у зоні криволісся – також унаслідок поїдання дикими свинями.

Шафран весняний

Crocus venus

ІІ

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10 см. Росте на Закарпатті та в Карпатах від передгір’їв до високогір’я на гірських луках, у чагарниках і розріджених лісах.

Чисельність зменшується через збирання на букети та викопування бульбоцибулин.

Рябчик Шаховий

Fritillaria meleagris

ІІІ

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20-35 см. Зростає у Закарпатській, Львівській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Харківській, Полтавській та Луганській областях. Росте на вологих луках, серед чагарників, рідше у світлих листяних лісах.Чисельність зменшується через осушування лук, розорювання заплав, випасання худоби та збирання на букети.

Підсніжник складчастий

Galanthus plicatus

ІІ

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 7-10 см. Ендемічний вид. Зростає у листяних лісах Гірського Криму.

Чисельність зменшується через масове збирання на букети та викопування цибулин. Занесений до Європейського Червоного листа.

Білоцвіт весняний

Leucojum vernum

ІІ

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-35 см. Зростає у Карпатах та Передкарпатті. Росте на вологих луках, у вогких і заболочених листяних лісах.Чисельність зменшується через зміни умов зростання, зокрема внаслідок осушування земель та через масове збирання на букети.

Місячниця оживаюча

Lunaria rediviva

V

Багаторічна трав’яна безрозеткова рослина до 150 см заввишки. Гірський вид з ексклавами на рівнині, де має диз’юнктивне поширення. На рівнинних територіях вид зникає в місцях суцільних рубок, надмірного випасу худоби, прямого знищення біотопів.

Нарцис вузьколистий

Narcissus angustifolius

І

Багаторічна трав’яна рослина заввишки 20-40 см. Зростає в Карпатах. Росте на вологих луках, у розріджених болотистих дібровах і на гірських луках серед чагарників.Чисельність зменшується внаслідок сільськогосподарського освоєння та меліорації земель і застосування мінеральних добрив, а також через збирання на букети, викопування цибулин.

Українська назва

Латинська назва

Статус

Еколого-морфологічна характеристика

Мінога українська

Lampetra mariae

ІІІ

Досягає довжини 15 см. Мешкає у басейнах річок Сіверський Донець, Дніпро, Дністер, Південний Буг. Живе здебільшого у притоках великих річок, на ділянках з проточною чистою водою і піщаним замуленим дном. Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм, здійснення меліорацій, забруднення води та надмірний вилов. Занесена до Європейського Червоного списку

Стерлядь

Acipenser ruthenus

ІІ

Досягає довжини 1,2 м (здебільшого 40-60 см). Живе майже 30 років. Мешкає у великих річках – Дунаї, Дніпрі, Дністрі та інші. Живе на глибоких ділянках із чистою холодною проточною водою. Живиться донними безхребетними та дрібною рибою. Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм та забруднення води. В останні роки дуже сильно потерпає від браконьєрського вилову.

Вирезуб

Rutilus frisii

І

Довжина тіла до 71 см, маса до 8 кг. Живе понад 10 років. Зараз трапляється у басейнах річок Сіверський Донець і Дністер, навесні (дуже рідко) – у нижній течії річки Південний Буг.У річках живе здебільшого у місцях зі швидкою течією, чистою прохолодною водою; на ділянках з вирами, ямами, виходами джерельних вод та ін. Живиться здебільшого личинками комах, ракоподібними, молюсками.

Зникає через зарегулювання річок, забруднення води і надмірний вилов.

Марена дніпровська

Barbus borysthenicus

ІІ

Досягає довжини 50 см і ваги 3 кг. Живе до 12 років. Ендемічний вид. Зустрічається диш е в басейнах річок Дніпро та Південний Буг. Живе на ділянках з прискореною течією і щебенисто-гальковим дном. Дорослі особини живляться личинками комах, інколи ікрою та молоддю риб. Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм, забруднення води та надмірний вилов.

Мідянка

Coronella austriaca

ІІ

Поширена по всій території України. Живе на добре освітлених сонцем галявинах та узліссях листяних лісів, сухих схилах, вкритих трав’яним покривом або чагарниками тощо. Живиться ящірками, інколи пташенятами та мишоподібними гризунами. Неотруйна. Чисельність зменшується через застосування хімікатів, руйнування місць перебування та безпосереднє знищення.

Українська назва

Латинська назва

Статус

Екологоморфологічна характеристика

Лелека чорний

Ciconia nigra

ІІ

В Україні гніздиться 300-500 пар – на Поліссі та в карпатських лісах. Селиться у старих лісах поблизу водойм і боліт. Гнізда влаштовує на старих деревах на висоті від 6 до 20 м і використовує їх протягом багатьох років. Живиться дрібними тваринами. Зимує в Африці, Індії та Китаї.

Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, меліорацію та посилення непокоєння.

Чернь білоока

Aythya niroca

ІІ

Поширена по всій територій Україні, місця масового гніздування знаходяться в Одеській області та на Східному Сиваші. Селиться на глибоких озерах і лиманах із заростями очерету та плесами чистої води. Окремі особини зимують на узбережжі Чорного моря. Чисельність зменшується через затоплення заплав річок, осушення лиманів та посилення непокоєння.

Гоголь

Bucephala clangula

ІІІ

Гніздиться невеликими групами в лісовій зоні Євразії та Північної Америки, в Україні – на півночі Рівненської області, на Шацьких озерах та водосховищах р.Дніпро. Загалом в Україні гніздиться кілька десятків пар. Гнізда влаштовує в дуплах листяних порід; охоче заселяє штучні гніздівлі – дуплянки або гніздові ящики. Зимує на водосховищах Дніпра й азово-чорноморському узбережжі. Кількість особин, що зимують, разом з прилітними значна. Чисельність зменшується через вирубування старих дуплистих дерев у заплавах річок і на узбережжі озер та затоплення заплав унаслідок будівництва ГЕС.

Скопа

Pandion haliaetus

ІІІ

У середині 70-х років XX сторіччя в Україні гніздилося 2-3 пари, можливе гніздування ще 4-5 пар.Зимує у Південній Азії та Африці. Оселяється у високостовбурних лісах на берегах великих водойм, багатих на рибу, з чистою прозорою водою. Для гніздування обирає на узліссі високі дерева, з сухою верхівкою. Гніздо використовує багато років. Живиться виключно рибою.

Чисельність різко зменшується через зміни кількості риби внаслідок забруднення водойм, вирубування високостовбурних лісів, посилення непокоєння і безпосереднє винищування людиною.Гніздиться у ПЗ Медобори і НПП Деснянсько-Старогутський та Подільські Товтри.

Шуліка рудий

Milvus milvus

І

Гніздиться здебільшого на Правобережжі (Полісся, Лісостеп) і в Карпатах. Селиться на узліссях і галявинах старих високостовбурних листяних і мішаних лісів, поруч із відкритими місцевостями та водоймами. Хижак, живиться також падаллю і покидьками. Зникає через вирубування старих лісів, безпосереднє винищування людиною та посилення непокоєння. Занесений до Європейського Червоного списку.

Орлан-білохвіст

Haliaeetus albicilla

ІІ

Донедавна гніздився по всій Україні, тепер зустрічається головними чином у басейні річок Дніпра, Сіверський Донець та в західних областях. Селиться на скелях та у лісах з високими деревами поблизу великих водойм. Живиться головним чином рибою. У першій половині XX сторіччя на території сучасної України гніздилося орієнтовно 30-35 пар. Зараз відомо 14 пар. Чисельність зменшується через порушення умов гніздування, зокрема вирубування лісів та забруднення водойм, збіднення рибних запасів, винищування людиною. Занесений до Червоної книги МСОП і Європейського Червоного списку.

Орел карлик

Hieraaetus pennatus

І

Гніздиться в Лісостепу, у степову зону заходить долинами річок і деякими байраками; у Криму буває під час перельотів. Селиться у старих широколистяних і мішаних лісах, які межують з відкритими просторами. Живиться птахами та дрібними гризунами. Зимує здебільшого в Африці та Індії. Зникає через вирубування старих лісів, скорочення кількості здобичі та безпосереднє винищення.

Підорлик великий

Aquila clanga

ІІІ

Гніздиться В Лісостепу та на Східному Поліссі у старих, як правило, вологих лісах. Гнізда будує на високих деревах. Живиться мишоподібними гризунами і земноводними. Зимує у Південній Азії. Чисельність зменшується через порушення місць перебування внаслідок вирубування старих лісів, меліорації та будівництва ГЕС, а також забруднення довкілля.

Підорлик малий

Aquila pomarina

ІІІ

Гніздиться на півночі та заході України і старих, як правило, вологих деревах. Живиться невеликими хребетними. Зимує в Африці. Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, безпосереднє винищування людиною, зменшення кількості здобичі та посилення непокоєння.

Беркут

Aquila chrysaetos

ІІІ

Найбільший птах України – розмах крил становить близько 2 м. Гніздиться на Закарпатті, у Карпатах, Волинській та Рівненській областях – загалом приблизно 6-8 пар. У кінці XІX – на початку XX сторіччя був поширений і в інших регіонах України. Селиться в старих лісах, поруч із відкритими просторами. Гніздо влаштовує на високих деревах або скелях, використовує його кілька років. Живиться птахами та ссавцями здебільшого середніх розмірів, а також падаллю.Чисельність зменшується через порушення місць перебування, зменшення кількості здобичі, безпосереднє винищування людиною.

Змієїд

Circaetus ferox

ІІІ

Гніздиться у старих високостовбурних лісах, на Поліссі та в Лісостепу. Гнізда будує на деревах поблизу галявин, вирубок та боліт. Живиться здебільшого плазунами та земноводними. Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, осушування боліт, безпосереднє винищування людиною та посилення непокоєння.

Лунь польовий

Circus cyaneus

І

Гніздиться по всій території України на відкритих просторах – у полях, на луках, болотах тощо. Селиться на землі. Живиться дрібними хребетними та комахами. Зимує на Півдні Євразії та Африці. Зникає через розорювання цілинних земель, випасання худоби, безпосереднє винищування людиною тощо.

Лунь степовий

Circus macrourus

І

Мешкає по всій території України, крім гір Криму та Карпат. Гніздиться на відкритих просторах, на землі. Живиться дрібними хребетними та комахами. Зимує на півдні степової зони України, у Південній Азії та Африці.

Зникає через розорювання цілинних земель, випасання худоби, безпосереднє винищування людиною тощо.

Балобан

Falco cherrug

ІІІ

Зустрічається по всій території України, крім Карпат. Загальна кількість становить приблизно 150 пар. Селиться у старих лісах на межі з відкритими просторами, в яких водяться ховрахи. Гніздиться на деревах, скелях, стовпах. Живиться ховрахами і птахами. Чисельність зменшується через нестачу ховрахів, вирубування старих лісів, безпосереднє винищування гнізд і птахів людиною, загибель на лініях високої напруги, вилов для соколиних полювань. Занесений до Червоної книги МСОП і Європейського Червоного списку.

Глухар

Tetrao urogallus

ІІ

Зустрічається у багатих на ягоди хвойних лісах Полісся та Карпат. У шлюбний період самці приваблюють самиць, токуючи. За незмінних умов токовища зберігається протягом багатьох десятиліть. Гніздо створює на землі. Пташенята залишають його, як тільки обсохнуть. Живиться насінням, лісовими ягодами, зеленими частинами рослин, комахами та павуками, взимку – здебільшого хвоєю.

Чисельність зменшується через вирубування хвойних лісів, дерев навколо токовищ, обробку місць перебування виводків пестицидами, осушування земель, випасання худоби, браконьєрство, посилення непокоєння.

Журавель сірий

Grus grus

ІІ

В Україні гніздиться, ймовірно, 100-200 пар – на важко приступних болотах Полісся та Лівобережного Лісостепу. Поодинокі гнізда є в приморському степу Присивашшя. Під час перельотів зустрічається по всій території України. Зимує у Північній Африці, Західній та Південній Азії. Утворює постійні пари. Гнізда влаштовує на сухому місці серед болота. Живиться здебільшого рослинною їжею.Чисельність зменшується через осушування боліт, посилення непокоєння, безпосереднє винищування людиною та застосування пестицидів.

Дрохва

Otis tarda

ІІ

Найважчий літаючий птах, іноді важить до 21-22 кг. Гніздиться у степовій і лісостеповій зонах, а також на Поліссі. У гніздовий період в Україні зустрічається 270-300 дорослих птахів, на зимівлі – приблизно 2000 особин.

Селиться на відкритих ділянках – на цілині, перелогах, чорному парі та в посівах сільськогосподарських культур. Гніздо являє собою неглибоку ямку. Навесні та влітку живиться комахами, ящірками і мишоподібними гризунами, а восени та взимку – насінням і зеленими частинками рослин.

Чисельність катастрофічно зменшується через полювання, збирання яєць, вилов молодняку, руйнування гнізд під час сільськогосподарських робіт тощо. Занесена до Червоної книги МСОП і Європейського Червоного списку.

Лежень

Burchinus oedicnemus

ІІІ

В Україні у 80-х роках XX століття гніздилося приблизно 40-60 пар головним чином вздовж річок Дніпро, Прип’ять, Десна і Сіверський Донець, у Полтавській області та на Азово-Чорноморському узбережжі.

Селиться на широких піщаних ділянках з розрідженою рослинністю тощо. Яйця відкладає в ямку у пісок. Живиться комахами, іноді – дрібними хребетними. Зимує на Півдні Аравійського півострова та у Східній Африці.

Чисельність зменшується через розорювання придатних для гніздування місць, випасання овець, затоплення піщаних кіс та островів водосховищами.

Кулик-сорока

Haematopus ostralegus

ІІІ

В Україні, ймовірно, гніздиться майже 350 пар: на Азово-Чорноморському узбережжі, озері Сиваш, в долині Дніпро тощо. Селиться на узбережжях і островах, піщано-черепашкових ділянках з розрідженою рослинністю. Живиться головним чином безхребетними. Зимує на Півдні Африки та Азії.Чисельність зменшується через порушення придатних для гніздування місць, зокрема внаслідок їх затоплення під час створення рисових чеків або водосховищ та рекреаційне навантаження.

Поручайник

Tringa stagnatilis

ІІ

Гніздиться на заболочених ділянках у лісостеповій зоні Лівобережної України тощо. Живиться водними безхребетними. Зимує в Африці, Південній Азії та Австралії.Чисельність зменшується через порушення умов перебування, зокрема меліорацією та зарегулювання стоку річок.

Кроншнеп великий

Numenius arquata

ІІ

На території України гніздиться майже 140 пар – на Шацьких озерах, подекуди у Львівській області та на Азово-Чорноморському узбережжі. Селиться на болотах та берегах водойм. Живиться наземними комахами, дощовими червами, земноводними, молюсками тощо. Зимує у Південній Європі, Африці, Південній Азії та на Великих Зондських островах. Чисельність зменшується через меліорацію, зарегулювання проточних водойм,.

Кроншнеп середній

Numenius phaeopus

ІІ

Гніздиться у тайзі і лісотундрі Євразії, зимує в Африці, Південній Азії та Австралії. Під час перельотів зустрічається у Криму та на Азово-Чорноморському узбережжі. Живиться на мілководдях водними безхребетними.

Дерихвіст степовий

Glareola nordmanni

І

На території України гніздиться, як правило, на Азово-Чорноморському узбережжі. Селиться на сухих відкритих ділянках на значній відстані від води. Утворює спільні колонії з лучним дерихвостом. Зимує в Африці, на південь від екватора. Зникає через випасання великої рогатої худоби, рекреаційне навантаження, забруднення середовища, коливання рівня води і безпосереднє винищування людиною.

Сипуха

Tyto alba

ІІ

Гніздиться в західних і центральних областях України та на території Одеської області. Селиться в населених пунктах у кам’яних і дерев’яних будівлях, які мало відчуваються людьми, а також дуплах старих дерев. Живиться дрібними ссавцями, птахами і земноводними, рідше – комахами та павуками. Чисельність зменшується через нестачу придатних для гніздування місць, зменшення кількості поживи тощо.

Пугач

Bubo bubo

ІІ

Гніздиться по всій території України, в основному у західних областях – загалом майже 50 пар. Селиться в глухих лісах з густим підліском, ярах, урвищах тощо. Живиться гризунами і птахами, рідше – земноводними, плазунами і навіть рибою.

Чисельність зменшується через вирубування на зміну природно структури лісів,меліорацію, нестачу поживи, рекреаційне навантаження і безпосереднє винищення людиною.

Сич волохатий

Aegolius funereus

ІV

Імовірно, гніздиться в Карпатах та Кримських горах. Селиться у хвойних, рідше мішаних лісах, особливо по берегах великих озер або мохових боліт. Живиться дрібними хребетними, зрідка комахами. Гнізда влаштовує в дуплах дятлів, охоче селиться у штучних гніздах – дуплянках, гніздових ящиках для качок і шпаківнях із розширеним входом. В одному дуплі гніздиться протягом кількох років. Чисельність зменшується через нестачу поживи, вирубування лісів тощо.

Сичик-горобець

Glaucidium passerinum

ІV

Гніздиться на заході України. Селиться у старих хвойних та букових лісах. Гнізда влаштовує у дуплах, охоче займає штучні дуплянки. Живиться мишоподібними гризунами, рідше – дрібними птахами та комахами.Чисельність зменшується, можливо, через вирубування лісів, посилення рекреації тощо.

Сова бородата

Strix nebulosa

ІІІ

В Україні вперше знайдена на гніздуванні 1985 року в Житомирській області. Імовірно, Гніздиться також у Рівненській області. Селиться в сосново-березових лісах із заболоченими ділянками. Живиться дрібними ссавцями, рідше птахами.

Сорокопуд сірий

Lanius excubitor

ІV

Гніздиться на території Волинської, Житомирської, Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей на поодиноких деревах і в чагарниках поблизу відкритих просторів. Живиться комахами, мишоподібними гризунами та дрібними птахами. Чисельність зменшується через порушення місць гніздування, зокрема внаслідок осушення боліт.

Очеретянка прудка

Acrocephalus

paludicola

ІІІ

Гніздиться на Поліссі. Селиться на луках та болотах з чагарниково-осоковими заростями. Гніздо влаштовує невисоко над землею або водою, в куртинках чагарників та трави. Живиться комахами та дрібними молюсками. Зимує в Африці. Чисельність зменшується через меліорацію, сінокосіння тощо. Занесена до Європейського Червоного списку.

Корольок червоноголовий

Regulus ignicapillus

ІV

Гніздиться в Карпатах та Кримських горах. Гнізда влаштовує на гілках хвойних дерев в передгірних і гірських хвойних лісах на висоті 150-1200 м над рівнем моря. У Карпатах чисельність невідома, у Криму – кілька пар. Живиться членистоногими.

Українська назва

Латинська назва

Статус

Еколого-морфологічна характеристика

Кутора мала

Neomys anomalus

ІІІ,

ІV

На території України представлений двома підвидами – Neomys anomalus millrri та Neomys anomalus mokrzeckii. Перший іднесений до ІІІ категорії, а другий – до ІV. Довжина тулуба (без хвоста) становить 6,2-8,8 см. Мешкає на Поліссі, в Лісостепу, плавнях пониззя річки Дніпро, горах Криму і Карпат, на заході Одеської області.Веде напівводяний спосіб життя. Активна протягом року і майже всю добу. Селиться поблизу багатих на водну фауну водойм, які не замерзають узимку. Живиться безхребетними, земноводними, гризунами і буро зубками.

Чисельність зменшується через меліорацію, забруднення водойм, трелювання водотоками

Нічниця Наттерера

Myotis nattereri

ІІІ

Довжина тулуба (без хвоста) становить 4-5 см. Зустрічається в окремих місцях Закарпатської, Львівської, Чернівецької, Житомирської, Вінницької, Одеської, Черкаської областей і Криму. Мешкає здебільшого листяних лісах.Влітку заселяє дупла дерев, порожнини в будівлях, горища. Зимує в підземеллях. Чисельність зменшується через нестачу схованок, у тому числі дуплистих дерев у лісах, та руйнування підземель. Занесена до Європейського Червоного списку.

Нічниця ставкова

Myotis dasycneme

ІІІ

Довжина тулуба (без хвоста) становить 5-7 см. З 40-х років XX століття зафіксовано окремі знахідки у Львівській, Київській, Полтавській та Харківській областях.Селиться поблизу стоячих водойм або рівнинних рік. Влітку вдень ховається на горищах, зрідка – у дуплах дерев. Зимує в тріщинах і щілинах будівель або печерах.

Чисельність зменшується через нестачу схованок та забруднення природного середовища. Занесена до Європейського Червоного списку.

Широковух європейський

Barbastella barbastellus

ІІІ

Довжина тулуба (без хвоста) становить 4,5-5 см. Зустрічається у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Київській, Черкаській, Кіровоградській областях і в Криму.Селиться в підземеллях, тріщинах скель і будівель, дуплах дерев тощо.Чисельність зменшується через нестачу схованок, посилення непокоєння, забруднення довкілля.

Вечірниця мала Nyctalus leisleri

ІІІ

Довжинатулуба становить 6-7 см. Поширена по всій території України в листяних лісах та великих парках. Влітку живе в дуплах дерев, охоче займає шпаківні та дуплянки.Чисельність зменшується через вирубування дуплястих дерев тощо.

Вечірниця велетенська

Nyctalus lasiopterus

ІІІ

Довжина тулуба (без хвоста) становить 8-10 см. Зустрічається головним чином у центральній частині та на сході України у високостовбурних листяних лісах і парках.Чисельність зменшується через нестачу дуплистих дерев тощо. Занесена до Європейського Червоного списку.

Заєць білий

Lepus timidus

І

Спорадично зустрічається лише у північних районах Сумської та Чернігівської областей. Перебуває в лісах з густим підліском і чагарниками, в заплавах рік, іноді сільськогосподарських угіддях. Причини зменшення чисельності, ймовірно, природні.

Вовчок садовий

Eliomys quercinus

ІV

Мешкає в мішаних лісах і садах Рівненської, Київської та Черкаської областей. Загалом з 1900 по 1980 рік в Україні було виловлено 8 особин. Гнізда влаштовує у дуплах дерев, серед коріння, зрідка на відкритому місці. Живиться насінням дерев, фруктами, молюсками, комахами, яйцями та пташенятами і дрібними гризунами. Причини зменшення чисельності невідомі.

Видра річкова

Lutra lutra

ІІ

Мешкає у водоймах Полісся, Карпат, Лісостепу, в басейні річки Південний Буг та в плавнях річки Дністер. У 60-х роках XX століття налічувалося близько 3 тис. особин, на початку 90-х – 1,5-2 тис. Добре плаває і пірнає. Живиться в основному рибою. Сховища влаштовує в берегах, вихід із них робить під водою. Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки. Цінний хутровий звір.Чисельність зменшується через нестачу поживи, осушення боліт, обміління і висихання річок, хімічне забруднення водойм та полювання. Занесена до Європейського Червоного списку.

Борсук

Meles meles

ІІ

Поширений у лісах та чагарникових заростях по всій території України. У кінці 60-х років XX століття загальна чисельність становила приблизно 11 тис. особин, на початок 90-х років вона зменшилась майже вшестеро. Всеїдний, в основному живиться рослинним кормом, безхребетними тваринами та мишоподібними гризунами. На зиму впадає в сплячку. Живе сім’ями та поодинці у норах з віднірками та підземними ходами. Нори часто використовуються упродовж багатьох років підряд, утворюючи так звані «борсучі містечка». Чисельність зменшується через полювання, порушення місць перебування, забруднення довкілля пестицидами і мінеральними добривами, ненавмисне знищення технікою під час сільськогосподарських робіт.

Горностай

Mustela erminea

ІV

Поширений по всій території України, окрім Криму і приморських районів Запорізької та Донецької областей. Живе біля водойм, у лісах і чагарниках, інколи – на полях і в населених пунктах. Лігвища влаштовує в норах гризунів, дуплах дерев, купах хмизу та серед каміння. Живиться дрібними хребетними, в основному мишами та полівками, яйцями птахів, іноді комахами і плодами. Чисельність зменшується через природні чинники.

Норка європейська

Mustela lutreola

ІІ

Поширена по всій території України, загальна кількість становить близько 1200 особин. Живе на водоймах з добре розвинутою прибережною рослинністю, найчисельніша у Закарпатті, Передкарпатті та Кілійському гирлі р. Дунай. Цінний хутровий звір. Кубла влаштовує у прикореневих порожнинах, старих норах водних тварин, дуплах дерев тощо. Добре плаває. Живиться водними тваринами, дрібними ссавцями, іноді птахами. Чисельність зменшується через витіснення завезеною американською норкою, осушення боліт, висихання плавні і зникнення заплавних лісів унаслідок зарегулювання проточних водойм, браконьєрство і ненавмисний вилов.

Рись звичайна

Lynx lynx

ІІ

В Україні мешкає 400-500 особин, понад 90% - у Карпатах. Живе у важкодоступних, завалених буреломом, заболочених хвойних і мішаних лісах. Осіла тварина. Узимку в пошуку їжі може кочувати на великі відстані.

Лігвища влаштовує у природних укриттях, норах лисиць і борсуків. Живиться здебільшого копитними, а також зайцями, птахами, мишоподібними гризунами і падаллю.

Чисельність зменшується через полювання, нестачу здобичі, вирубування лісів, надмірне рекреаційне навантаження, осушування боліт, прокладання густої мережі доріг, різке зростання непокоєння. Занесена до Європейського Червоного списку.

Зубр

Bison bonasus

VІ

У давнину був поширений у лісах Європи, в Україні зник у XVІ-XVІІ ст. Популяція було відтворена на основі тварин, які зберігалися на першу половину XX століття у зоологічних парках і приватних угіддях. На території нашої країни розселяють з 1965 року. У 1995 році на волі тут налічувалося приблизно 659 особин. Тримається невеликими стадами (до 50 особин). Занесений до Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку.

Кінь Пржевальського

Equus przewalskii

V

Довжина тіла — 200–250 см, висота в холці — 124–153 см, вага — 230–350 кг. Забарвлення - піщаного кольору, з характерною смугою ("ременем") вздовж спини. Кінцівки темні, грива коротка, стояча, хвіст при основі (тобто ріпиця) без довгого волосся. Тривалість життя 15-18 років.

Харчуються виключно трав’яною рослинністю, та регулярно відвідують водопої, особливо в посушливу пору року. Може задовольнитися мінімумом їжі та витримує крайні перепади спеки та холоду.