- •Славутич 2012
- •Розділ 1 природно-заповідні території україни – гарант охорони біорізноманіття
- •1.1. Етапи розвитку заповідної справи в Україні
- •1.2.Сучасний стан заповідної справи
- •1.3.Структура природно-заповідного фонду України
- •Розділ 2 сучасний стан біогеоцинозу зони відчуження
- •2.1. Природно-географічні особливості Зони відчуження
- •2.2. Динаміка радіаційного стану Зони відчуження
- •2.3.Сучасний стан флори
- •2.4. Сучасний стан фауни
- •Розділ 3 критерії створення заповідної території
- •3.1. Науково-дослідницький та біогенетичний критерії
- •Висновки
- •Список джерел інформації
- •Додатки
Висновки
У ході дослідження даної теми ми прийшли таких висновків:
Зону відчуження (виключаючи 10-км зону ЧАЕС) можна вважати заповідником за відповідними критеріями;
розширення мережі заповідників в Україні є актуальним, оскільки заповідних територій замало – всього 5,4 %, що у 3,9 рази менше, ніж у Європі. Створення державного заповідника на території 30-ти км зони перекликається із зобов’язаннями, які взяла на себе Україна до 2015 року – збільшення ПЗФ до 10,4 %;
процеси самоочищення екосистем відчужених територій від радіоактивного забруднення супроводжуються збільшенням біорізноманіття Чорнобильської зони, яка сьогодні має унікальні угрупування рослин і тварин (57 видів тварин і 43 види рослин, зареєстрованих на території 30-ти км зони, занесені до Червоної книги України);
наявність техногенно деградованої екосистеми, в якій склалися унікальні умови підвищеного рівня радіоактивного фону; систематичне здійснення наукових досліджень у галузі вивчення видового біорізноманіття та спостереженням за станом навколишнього природного середовища (НПС); особливий режим допуску на територію зони та заборона господарської діяльності (окрім діяльності, яка пов'язана з діяльністю ЧАЕС та підприємств 30-ти км зони), забезпечують умови для створення заповідної території.
Список джерел інформації
Гащак С.П. Фауна хребетних тварин Чорнобильської Зони відчуження (Україна) [Текст] / С.П. Гащак, Д.О. Вишневський, О.О. Заліський. – Славутич, 2006. - 97 с.
Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - С. 502-504.
Зона, як вона є [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: http://chii.gov.ua/ua/about_zone.php. – Назва з екрану.
Карпенко Ю.О. Заповідна справа: Практикум [Текст] / Ю.О. Карпенко. – Чернігів, 2009. – С. 7-14.
Основные типы растительных екосистем Зоны отчуждения [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: http://chornobyl.in. ua/rastitelniy-mir.html. – Назва з екрану.
Петров М.Ф. Флористичні особливості Чорнобильської Зони [Текст] / М.Ф. Петров. - К.: КіМ, 2011. – С. 174-176.
Писаренко В.Н. Агроэкология [Текст] / В.Н. Писаренко, П.В. Писаренко, В.В. Писаренко. – Полтава, 2008. – 225 с.
Попович С.Ю. Природно-заповідна справа [Текст] / С.Ю. Попович. - К.: Арістей, 2007. – 480 с.
Природно-заповідний фонд України [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: http://studnubip.com/projects/zapovidna-ukrajina. – Назва з екрану.
Редкие виды растений [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: http://chornobyl.in.ua/redkie-vidy-rasteniy.html. – Назва з екрану.
Розбудова екомережі України / за ред. Ю.Р. Шелег. – К.: Сосонка, 1999. – 127 с.
Рыжий лес [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: http://chornobyl.in.ua/red-forest.html. – Назва з екрану
Савич Ю.М. Лісівничі уроки Зони відчуження ЧАЕС [Електронний ресурс] / Ю.М. Савич, М.Ю. Попков // Український лісовод. – 2003.
