30 Звіт про рух грошових коштів

Рух грошових коштів — надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Інформація про надходження і видат­ки грошових коштів підприємства міститься у звіті про рух гро­шових коштів. Він є вітчизняним еквівалентом звіту про Cash-flow, який складають підприємства відповідно до вимог IAS-7 та GAAP.

Чистий рух грошових коштів у результаті операційної дія­льності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

• наведені в негрошових статтях;

• змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

• наведені в статтях, пов'язаних з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей.

31. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики

Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена міме учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у статутному капіталі підприємства. Дивідендна політика — це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення Оптимізація дивідендної політики — це оптимізація співвідношення міме при­бутком, що виплачується у вигляді дивідендів, І тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників. Найбільш чітко вираженим є зв'язок між дивідендною політикою та самофінансуванням підприємства: чим більше прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається у підприємства для здійснення реінвестицій. Стабільний рівень дивідендних виплат може сигналізувати про те, що вкладений інвесторами в підприємство капітал працює ефективно. Отже, за інших рівних умов дивідендні виплати пози­тивно впливають на ринковий курс корпоративних прав. Важливим є також обернений зв'язок між ринковим курсом корпоративних прав і фінансово-господарською діяльністю емітента. Вплив низького ринкового курсу проявляється під час за­лучення підприємством фінансових ресурсів. За низького ринко­вого курсу корпоративних прав емісія може або взагалі не відбутися, або з мінімальним курсом емісії, відповідно і мініма­льним емісійним доходом.

32 Теорії в галузі дивідендної політики

Теза щодо «іррелевантності (нейтральності) дивідендної політики». Ф Модільяні., М. Міллер, Ф. Блек відстоюють по­зицію, що між сумою сплачуваних дивідендів і ринковим кур­сом акцій не існує зв'язку, оскільки курс акцій визначається нинішніми та майбутніми доходами підприємства, а також по­тенціалом його зростання. Теза про пріоритетність дивідендів. Як свідчить біржова статистика, факт виплати дивідендів усе ж таки впливає на вартість корпоративних прав. Це зумовлено тим, що ряд інвес­торів, зокрема дрібні акціонери, віддають перевагу реальним дивідендам порівняно з майбутніми доходами від зміни курсу, зумовленими тезаврацією прибутку «краще синиця в руках, ніж журавель у небі» Концепція мінімізації податкових платежів. Поряд з влас­никами корпоративних прав, котрі віддають перевагу стабіль­ним дивідендам, є група інвесторів, які при прийнятті своїх рі­шень виходять насамперед з критерію мінімізації податкових платежів. Якщо податковим законодавством країни (наприклад, США, Швейцарія, країни Бенілюксу) передбачено нижчий рі­вень оподаткування нерозподіленого прибутку порівняно з роз­поділеним, то підприємство отримує податкові переваги при використанні як джерела фінансування реінвестованого прибу­тку. Слід зазначити, що остаточного підтвердження на практиці переваг тієї чи іншої концепції не знайдено. Прийнятність того чи іншого підходу залежить від конкретних умов діяльності під­приємства, структури та психологічних особливостей інвесторів, їх інформаційного забезпечення тощо. Саме тому фінансовий менеджер повинен проаналізувати всю сукупність факторів диві­дендної політики і виробити найоптимальнішу для конкретного підприємства дивідендну стратегію.