Розділ 3. Проектні пропозиції щодо використання і охорони земель
3.1. Еколого-економічне обґрунтування оптимізації структури земельних угідь на території сільської ради
Головним недоліком структури земельного фонду Львівської області, в значній мірі і Сокальського району, це надмірна розораність, яка спонукає до визначення кількості земель, що характеризуються найменшою техногенною ураженістю і разом з тим найбільшою стійкістю до антропогенних навантажень, сприятливими екологічними умовами, універсальністю землеробського використання при економічній прибутковості. Аналіз якісного стану наявних орних земель, рельєфу, кліматичних і гідрологічних умов території області свідчить, що площі цих найбільш сприятливих в екологічному відношенні орних земель повинні відрізнятись від сучасної площі ріллі.
З
метою диференційованої характеристики
використання земельних ресурсів введено
поняття "індекс екологічної
невідповідності сучасного використання
орних земель" (
),
який кількісно дорівнює відношенню
фактичної розораності (за даними
земельного обліку) до максимальної
площі орнопридатних земель:
,
(3.1)
де – індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель;
– площа
орних земель (за обліком), рівна 2886 га;
– максимальна
площа орнопридатних земель, яка рівна
2645,7 га.
Перевищення
припустимої розораності (
)
у відсотках визначається розрахунком:
,
(3.2)
За цими показниками територія Жужелянської сільської ради характеризується як така, що має перевищення у припустимій розораності на 9,1%.
У середньому по Сокальському району індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель дорівнює 1,151. Показник цього індексу по Жужелянській сільській раді, яка знаходиться у першому природно-сільськогосподарському районі, становить 1,091.
3.2. Агротехнологічні групи ґрунтів на території сільської ради
В умовах складного рельєфу, умов і широкого розвитку водної ерозії по територіях агроформувань Лісостепової зони необхідне застосування ґрунтозахисної системи землеробства, яка забезпечується контурно-меліоративною організацією території. Ця система вимагає розподілу орних земель на агротехнологічні групи, розміщення сільськогосподарських культур в сівозмінах згідно виділених агровиробничих: груп земель, проведення протиерозійних агротехнічних заходів обробітку ґрунту, створення протиерозійних лісових насаджень і будівництва простих гідротехнічних споруд, здійснення яких буде сприяти створенню агролнданшафтів.
В залежності від крутизни схилів та ступеня змитості орні землі Сокальського району поділяються на три агротехнологічні групи [10]:
До першої агротехнологічної групи відносяться не змиті та менше слабозмиті землі універсального використання, розміщені на слабохвилястих рівнинах, вододільних плато та їх схилах, крутизною до 3°, якісний стан яких дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури включаючи просапні, по інтенсивних технологіях (зерново-просапні сівозміни);
До другої агротехнологічної групи відносяться землі, розміщені на схилах крутизною 3-7° з переважанням слабозмитих ґрунтів у комплексі з середньо- і сильно змитими ґрунтами. Для диференціації агротехнічних протиерозійних заходів та розміщення культур ця група поділяється на дві підгрупи:
підгрупа 2а - землі з крутизною схилів 3-5° без вираженої складності із слабо- і менше середньозмитими ґрунтами, якісний стан яких дозволяє використовувати їх в зерново-трав'яних сівозмінах без просапних культур;
підгрупа 2б - землі з крутизною схилів 5-7° різної складності із середньо змитими, менше слабозмитими ґрунтами, якісний склад яких дозволяє використовувати їх в трав'яно-зернових сівозмінах з насиченням багаторічних трав до 40-80%.
До третьої агротехнологічної групи відносяться землі на схилах, крутизною більше 7°, із середньо- та сильнозмитими і дефльованими ґрунтами. З метою оздоровлення і підвищення продуктивності на першому етапі їх включають в ґрунтозахисні сівозміни з постійним залуженням багатокомпонентними багаторічними травами і використанням під сіножаті або регульований випас худоби.
Таблиця 3,1