Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовий проєкт - копия.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
78 Кб
Скачать
☆

Розділ 3. Проектні пропозиції щодо використання і охорони земель

3.1. Еколого-економічне обґрунтування оптимізації структури земельних угідь на території сільської ради

Головним недоліком структури земельного фонду Львівської області, в значній мірі і Сокальського району, це надмірна розораність, яка спонукає до визначення кількості земель, що характеризуються найменшою техногенною ураженістю і разом з тим найбільшою стійкістю до антропогенних навантажень, сприятливими екологічними умовами, універсальністю землеробського використання при економічній прибутковості. Аналіз якісного стану наявних орних земель, рельєфу, кліматичних і гідрологічних умов території області свідчить, що площі цих найбільш сприятливих в екологічному відношенні орних земель повинні відрізнятись від сучасної площі ріллі.

З метою диференційованої характеристики використання земельних ресурсів введено поняття "індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель" ( ), який кількісно дорівнює відношенню фактичної розораності (за даними земельного обліку) до максимальної площі орнопридатних земель:

, (3.1)

де – індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель;

– площа орних земель (за обліком), рівна 2886 га;

– максимальна площа орнопридатних земель, яка рівна 2645,7 га.

Перевищення припустимої розораності ( ) у відсотках визначається розрахунком:

, (3.2)

За цими показниками територія Жужелянської сільської ради характеризується як така, що має перевищення у припустимій розораності на 9,1%.

У середньому по Сокальському району індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель дорівнює 1,151. Показник цього індексу по Жужелянській сільській раді, яка знаходиться у першому природно-сільськогосподарському районі, становить 1,091.

3.2. Агротехнологічні групи ґрунтів на території сільської ради

В умовах складного рельєфу, умов і широкого розвитку водної ерозії по територіях агроформувань Лісостепової зони необхідне застосування ґрунтозахисної системи землеробства, яка забезпечується контурно-меліоративною організацією території. Ця система вимагає розподілу орних земель на агротехнологічні групи, розміщення сільськогосподарських культур в сівозмінах згідно виділених агровиробничих: груп земель, проведення протиерозійних агротехнічних заходів обробітку ґрунту, створення протиерозійних лісових насаджень і будівництва простих гідротехнічних споруд, здійснення яких буде сприяти створенню агролнданшафтів.

В залежності від крутизни схилів та ступеня змитості орні землі Сокальського району поділяються на три агротехнологічні групи [10]:

  • До першої агротехнологічної групи відносяться не змиті та менше слабозмиті землі універсального використання, розміщені на слабохвилястих рівнинах, вододільних плато та їх схилах, крутизною до 3°, якісний стан яких дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури включаючи просапні, по інтенсивних технологіях (зерново-просапні сівозміни);

  • До другої агротехнологічної групи відносяться землі, розміщені на схилах крутизною 3-7° з переважанням слабозмитих ґрунтів у комплексі з середньо- і сильно змитими ґрунтами. Для диференціації агротехнічних протиерозійних заходів та розміщення культур ця група поділяється на дві підгрупи:

  • підгрупа 2а - землі з крутизною схилів 3-5° без вираженої складності із слабо- і менше середньозмитими ґрунтами, якісний стан яких дозволяє використовувати їх в зерново-трав'яних сівозмінах без просапних культур;

  • підгрупа 2б - землі з крутизною схилів 5-7° різної складності із середньо змитими, менше слабозмитими ґрунтами, якісний склад яких дозволяє використовувати їх в трав'яно-зернових сівозмінах з насиченням багаторічних трав до 40-80%.

  • До третьої агротехнологічної групи відносяться землі на схилах, крутизною більше 7°, із середньо- та сильнозмитими і дефльованими ґрунтами. З метою оздоровлення і підвищення продуктивності на першому етапі їх включають в ґрунтозахисні сівозміни з постійним залуженням багатокомпонентними багаторічними травами і використанням під сіножаті або регульований випас худоби.

Таблиця 3,1