- •Принципи склад.Календ-темат.Планів.Методичні рекомендації до кожного розділу
- •2.Структурні елементи плану-конспекту уроку.Методичні вимоги.
- •6. Завдання аналізу художніх творів.
- •7. Компоненти аналізу художніх творів.
- •9. Шляхи аналізу літературного тексту.
- •10. Обсяг і зміст огляду літературного періоду, методи його вивчення.
- •11. Порядок вивчення оглядових тем.
- •12. Поєднання методів і прийомів вивчення літератури.
- •13.Функції методів і проблема їх класифікації
- •14. Специфіка методу творчого читання. Прийом коментованого читання.
- •15. Евристичний метод на уроках літератури
- •18.Самостійна робота на заняттях літератури
- •19. Вивчення теоретичних понять на уроках зар.Літ
- •20. Біографічна довідка як форма вивчення біографічного матеріалу
- •23. Основні методи, форми і прийоми вивчення біографічного матеріалу.
- •24. Основні професійні вимоги до викладача літератури.
6. Завдання аналізу художніх творів.
* допомогти учням осягнути ідейно-тематичний зміст, естетичні багатства;
* збагатити учнів новими знаннями історичного, морально-етичного, соціального характеру;
* формувати в учнях національну самосвідомість;
* поповнити історико- і теоретико-літературні знання учнів;
* формувати у школярів уміння розбиратися у літературних творах та оцінювати їх;
* розкривати ідейно-тематичну спорідненість виучуваних творів з іншими творами даного історичного періоду, а також з творами інших видів мистецтва;
* розвивати художньо-логічне мислення, читацький талант учнів.
7. Компоненти аналізу художніх творів.
* аналітико-синтетична робота над текстом;
* визначення теми, ідеї змісту та характер конфлікту;
* з’ясування особистостей композицій та сюжету;
* характеристика персонажів;
* виявлення національного та загальнолюдського у творі;
* використання в творі традицій та новаторства;
* визначення роду і жанру.
8. Аналітико-синтетична робота над текстом.
* виділити найважливіші епізоди, ситуації, вчинки персонажів, їхні настрої та переживання в той чи іншій момент, дії;
* встановити причино-наслідкові, просторові зв’язки між подіями;
* уточнити систему образів персонажів, поділ на групи, виявити взаємозв’язки між групами та персонажами;
* вичленити важливі поза сюжетні компоненти, засівати їх ідейно-тематичне значення;
* конфлікт твору, особистості композиції та сюжету;
* род, автора творів;
* особистості стилю письменника;
* збагатити життєвий досвід учнів зі знанням явищ і процесів, життя суспільства;
* удосконалити стиль усного та письмового мовлення, збагатити словник;
* розвиток читацького таланту.
9. Шляхи аналізу літературного тексту.
Традиційна м-ка визначає три шляхи аналізу літ.твору:-за розвитком дії, "вслід за автором", послідовний аналіз-пообразний-проблемно-тематичний
Обираючи шлях аналізу кожного конкретного твору, вчитель враховує такі чинники:
-наскільки глибоко й різнобічно учні відчули і зрозуміли твір -сам текст, його обсяг, зміст, виховну спрямованість-ступінь залучення літературознавчого матеріалу-якість перекладу
Аналіз "вслід за автором" може використовуватися в будь-якому класі. Попередньо вчитель перечитує текст, ділить його на логічно завершені змістові частини та складає до кожної з них систему запитань, спрямованих на анліз твору в єдності змісту і форми.У шкільній прктиці найчастіше викорстовується пообразний шлях аналізу твору. Це зрозуміло, бо в центрі кожного художнього твору є образ або образи людей, тварин, речей чи інших істот, створених фантазією автора.Саме цей шлях сприяє утвердженню погляду на літераутру як людинознавство, що ставить перед читачами важливі для кожної особистості питання морального характеру, естетичного та соціального спрямування: хто я? що таке добро і зло? Тобто - це ті проблеми, над якими завжди замислюється молоде покоління.Проблемно-тематичний. Цей вид роботи не відкриття сучасної м-ки. Пошуками ефективних видів робіт зайалися Коменський, Песталоцці, Ушинський, психологи - Рубінштейн, Лєонтьєв, дидакти - Бабанскьйи, Скаткін.Система вивчення літ.твору-проблемне навчання-передбачає шлях:-від визначення проблем до поблемних запитань-від поблемних запитань до проблемної ситуації-від пробл.сит.до пробл.завдань-від пробл.завдань до пошукової роботи, спрямованої на виявлення напрямів вирішення визначених проблем.Формулюючи проблемні завдання, важливо звернути увагу на те, щоб вони були зрозумілі для учнів, відповідали їхнім віковим особливостям, викликали зацікавленість, спонукали до пошукової роботи, мали чітко висловлену перспективність, можливість виходу на інші, важливіші питання, що охоплюють більший обсяг літ.матеріалу.Послідовність реалізації вчителем проблемон-темат.аналізу твору. найперше необхідно:-переконатися в доцільності вибору саме такого шляху аналізу. Чи справді у творі проблема чи ряд проблем є його основою, логічним центром-запропонувати учням уважно прочитати твір і спробувати визначити його проблеми, встановити їхній характер (соціальні, філософські, політичні)-на уроці чітко сформувати проблеми і вирішити, які з них найважливіші-визначити проблеми, які будуть розглядатися учнями в класі, які-самостійно вдома-підібрати матеріал з тексту для розгляду кожної проблеми-підібрати матервпл з підручника, додаткової літ-ри-послідовність темат.аналізу:визначити тему худ.твору з метою її всебічного розкриття, оголосити вже означені проблеми, розпочати пошук авторських шляхів вирішення.
