Питання 5 Інші класифікаційні поділи мікрооб’єктів

За розмірними характеристиками мікрооб’єкти у загальному вигляді можна поділити на:

1. Мікрооб’єкти (мікроречові джерела антикримінальних відомостей, мікросубстанції, мікротраси).

2. Ультрамікрооб’єкти (ультрамікроречові джерела антикримінальних відомостей, ультрамікросубстанції, ультрамікротраси).

3. Ультраоб’єкти (ультраречові джерела антикримінальних відомостей, ультрасубстанції).

Як бачимо, на рівні ультраоб’єктів існують лише ультрасубстанції, які можуть бути у вигляді ультраречовин, ультравключень чи ультрадеталей, а у процедурній термінології – й ультраречових джерел антикримінальних відомостей, про причини чого щодо детального видового розмаїття мікрооб’єктів уже говорилося (див. питання 4).

Вкладена класифікація мікрооб’єктів за розмірами визначає й сутність класифікаційного їх поділу за процедурним порядком, коли розгля­даються:

1. Мікроречові джерела доказів, якими після виконання відповідних вимог правових процедурних вимог⁵ мають стати мікрооб’єкти.

2. Ультрамікроречові джерела доказів (ультрамікрооб’єкти).

3. Ультраречові джерела доказів (ультраоб’єкти).

Зрозуміло, що дана класифікація відображає відповідний поділ мікрооб’єктів, але це є лише частиною відповідного класифікаційного поділу речових джерел (трасосубстанцій) доказів узагалі, що більш детально вже розглядається окремо у лекції з основ роботи з особис­тісними і речовими джерелами.

Розмірний поділ мікрооб’єктів відображається й на їх класифікації за агрегатним станом, на чому вже також акцентувалася увага (див. питання 2) і що може бути представлена таким чином:

1. Мікрооб’єкти та ультрамікрооб’єкти на:

1.1. Тверді (кристалічні, скловидні, аморфні).

1.2. Сипкі.

1.3. Рідкі (чисті, розчини, емульсії, суспензії).

2. Ультраоб’єкти на:

2.1. Певною мірою тверді, сипкі і рідкі.

2.2. В основному – газоподібні.

Якщо виходити із спрощеної видової класифікації мікрооб’єктів, то можна побачити характер зв’язку цих речових джерел антикримінальних відомостей із слідоутворюючим об’єктом (див. питання 4).

З урахуванням викладеного, за характером зв’язку зі слідоутво­рюючим об’єктом мікрооб’єкти поділяються на:

1. Мікросубстанції, які мають морфологічний, якісно-кількісний, фізично-константний та інший субстанційний (матеріалознавчий) характер зв’язку зі слідоутворюючим об’єктом.

2. Мікротраси, що мають трасологічний зв’язок (просторова орієнтація матеріально фіксованих ознак) зі слідоутворюючим об’єктом.

За характером зв’язку з діянням злочину (паразлочину) мікрооб’єкти поді­ляються на:

1. Мікросліди (ультрамікросліди, ультрасліди) діяння злочину (паразлочину).

2. Парамікросліди (ультрамікросліди, ультрасліди) діяння злочину (паразлочину).

Антиделіктні мікросліди, ультрамікросліди та ультрасліди, які також поділяютьс на мікросліди (ультрамікросліди, ультра­сліди) діяння злочину (паразлочину) і на парамікросліди (параультрамікросліди, параультра­сліди) діяння злочину (паразлочину), а фактично - мікросліди (ультрамікросліди, ультра­сліди) діяння, яке ні є ні злочином чи пара злочином, ні іншим правопорушенням, являють собою лише розмірними різновидами звичайних слідів і параслідів діяння злочину чи паразлочину, а тому поняття останніх, яке розглядається окремо (див. лекцію з основ слідознавства), у загальному вигляді стосуються й їх.

Відмінність полягає лише у тому, що мікросліди, ультрамікросліди та ультрасліди діяння злочину (паразлочину) або парамікросліди, параультрамікросліди і параультрасліди діяння злочину (паразлочину) представлені лише матеріальними змінами, оскільки ідеальні зміни у такому розумінні з розмірними характеристиками пов’язані бути не можуть.

Під мікрослідами (ультрамікрослідами, ультра­слідами) діяння злочину (паразлочину) розуміються матеріальні зміни, які виникли у процесі підготовки та вчинення даного злочину (паразлочину) або при приховуванні його слідів (макрослідів, мікрослідів, ультрамікрослідів, ультраслідів), тобто, мають з цим діянням прямий причинний зв’язок.

Парамікросліди (параультрамікросліди, параультраслід) діяння злочину (паразлочину) - це матеріальні зміни, які мають інший, ніж причинний, зв’язок із підготовкою і скоєнням того чи іншого злочину (паразлочину) чи із приховуванням його слідів (макрослідів, мікрослідів, ультрамікрослідів, ультраслідів) або не мають з ним зовсім ніякого зв’язку і цим самим набувають певного антиделіктного (криміналістичного, ордистичного) значення.

Зрозуміло, що антиделіктні мікросліди можуть розглядатися і поза межами протидії правопорушенням, і тому поняття мікрослідів (парамікрослідів) у даному відношенні є умовним. Термінологічне відмежування антиделіктних (криміналістичних, ордистичних) мікрослідів (ультра­мікрослідів, ультраслідів) та парамікрослідів (параультра­мікрослідів, параультраслідів) діяння злочину (паразлочину) чи іншого правопорушення, тобто, будь-яких значущих для протидії певному правопорушенню матеріальних змін відповідних розмірів, від інших мікрослідів (які вивчаються іншими неюридичними науками) поки що не викликається необхідністю, оскільки ще не відомі випадки виникнення труднощів з цього приводу.

І, нарешті, за субстанційною і функціональною природою мікрооб’єкти поділяються на:

1. Органічні:

1.1. Природні (від людини, від рослин, від тварин, від корисних копалин).

1.2. Оброблені чи ті, що походять від людини, тварин, рослин, корисних копалин.

1.3. Змішані.

2. Неорганічні:

2.1. Природні (від людини, від тварин, від рослин, від корисних копалин).

2.2. Оброблені чи ті, що походять від людини, тварин, рослин, корисних копалин.

2.3. Змішані.

3. Змішані.

Мікрооб’єкти як і звичайні сліди можуть бути класифіковані й за іншими основами (див. лекцію з основ слідознавства).