2. Казначейські зобов’язання (векселі)

Казначейські зобов’язання України — вид цінних паперів на пред’явника, які розміщуються серед населення, свідчать про внесення їх власником відповідних коштів до бюджету і дають право на одержання доходу.

Основні характеристики казначейських зобов’язань:

Види:

— довгострокові — від 5 до 10 років;

— середньострокові — від 1 до 5 років;

— короткострокові — до 1 року;

Рішення про випуск довгострокових та середньострокових казначейських зобов’язань є прерогативою Кабінету Міністрів, а короткострокових — Міністерства фінансів.

Кошти, отримані від реалізації казначейських зобов’язань, спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.

Продажна вартість казначейських зобов’язань залежить від терміну їх придбання і встановлюється Міністерством фінансів.

Порядок виплати доходів і умови погашення визначаються Кабінетом Міністрів (для довго- і середньострокових казначейських зобов’язань) та Міністерством фінансів (для короткострокових).

Казначейські зобов’язання можуть мати форму векселів. Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне зобов’язання векселедавця сплатити після настання певного строку визначену суму грошей власнику векселя.

Векселі можуть випускати Міністерство фінансів, Національний банк., а також Державне казначейство.

Казначейські векселі видаються в рахунок фінансування витрат державного бюджету;

Строк платежу по них не повинен перевищувати 1 року;

Відсотки на вексельну суму не нараховуються;

Можуть використовуватися їх держателями для погашення кредиторської заборгованості, продажу юридичним особам — резидентам, для застави, зарахування в рахунок сплати податків.

3. Депозитні (ощадні) сертифікати Національного банку України

Депозитний (ощадний) сертифікат Національного банку України — це письмове свідоцтво про депонування в НБУ певних коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання внесеної суми і відсоткової плати за неї після закінчення терміну дії встановленого строку депозиту.

Основні характеристики депозитних сертифікатів Національного банку України:

1. Рішення про їх випуск приймає Правління НБУ.

2. Мета випуску — регулювання обсягів грошової маси в обігу.

3. Розміщення — тільки через комерційні банки.

4. Випускаються лише у паперовому вигляді і мають реквізити:

— місцезнаходження банку;

— порядковий номер сертифіката;

— дата випуску;

— сума депозиту;

— сума належних за сертифікатом відсотків;

— строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката);

— найменування держателя сертифіката;

— підпис керівника банку чи вповноваженої на те особи, печатка.

5. Види: строкові; до запитання; іменні; на пред’явника.

6. Строковий сертифікат передбачає виплату номінальної вартості і відсотків у встановлений сертифікатом термін. У разі пред’явлення строкового сертифіката до оплати раніше за термін, зазначений у ньому, його власнику виплачується менша сума відсотків, ніж зазначена у сертифікаті. Сума знижки встановлюється НБУ одночасно зі встановленням умов емісії.

7. Сертифікат до запитання передбачає, що розмір відсотків залежатиме від терміну пред’явлення сертифіката для погашення.

8. Іменні сертифікати вільному обігу не підлягають.

9. Номінальна вартість депозитного сертифіката встановлюється Правлінням НБУ.

10. Депозитний сертифікат може бути використаний комерційним банком як застава для отримання кредитів у НБУ.