3. Метод Drag and Drop

Метод Drag and Drop або метод перетягування за допомогою мишки – це найпростіший спосіб копіювання та переміщення фрагмента з одного додатку в інший.

Для копіювання фрагмента потрібно відкрити вікна обох додатків і розмістити їх так, щоб було зручно працювати з обома вікнами, виділити певний фрагмент в першому вікні, підвести до виділеного фрагменту мишку, натиснути ліву клавішу мишки і утримуючи її, перемістити фрагмент у вікно з документом-приймачем. Для переміщення об’єкта потрібно виконати аналогічні дії, лише після виділення фрагмента і потрібно натиснути клавішу Shift і відпустити її лише після того, як буде відпущена клавіша мишки.

Описані методи обміну мають недоліки – зв’язок між вставленим фрагментом та документом-приймачем відсутній.

Вставлений описаними методами фрагмент можна обробляти лише в додатку-приймачі, так як можливості додатка-джерела в даному випадку недоступні. Звичайно, можна повернутись в додаток-джерело, провести в ньому необхідні зміни і повторно скопіювати фрагмент в додаток-приймач. Але для цього потрібні будуть витрати часу і зусиль.
При таких способах обміну неможливо встановити режим, при якому дані будуть оновлюватись автоматично після зміни їх у вихідному документі. Для автоматичного оновлення даних потрібно скористатись іншими засобами обміну даними.

4. Засоби зв’язування та вбудовування об’єктів.

Основною відмінністю засобів зв’язування та вбудовування об’єктів від перерахованих вище способів обміну є те, що автоматично будуть оновлюватись дані при їх зміні у вихідному документі. При виникненні технології зв’язування та вбудовування об’єктів (OLE – Object Link and Embedding) змінилось саме поняття “об’єкт”. Раніше об’єктом називали будь-який фрагмент документу, що переносився з одного документу в інший. Хоча насправді переносився не сам об’єкт, а лише його “екранний образ”. При цьому додаток-джерело перетворював дані із свого внутрішнього формату в один із стандартних форматів Windows і в такому вигляді об’єкт з’являвся в програмі-приймачі. В технології OLE об’єкт – це комплекс, що складається із даних у внутрішньому форматі додатку-джерела та інформації про програму, що створила об’єкт. В такому вигляді об’єкт є деякою закінченою структурою, що зберігає свої особливості незалежно від типу документу, в який його поміщено.

4.1. Вбудовування об’єктів

Вбудований об’єкт – це копія об’єкту, яка містить службову інформацію про додаток, в якому було створено об’єкт, а також зв’язок з цим додатком.

Для вбудовування об’єкта потрібно у вікні з документом-приймачем вибрати Вставка-Объект. Відкриється вікно “Вставка объекта“. В цьому вікні є дві вкладки – “Создание” і “Создание из файла”. У вкладці “Создание” в списку “Тип объекта” знаходяться назви програм, які встановлені на даному комп’ютері і підтримують технологію OLE. Якщо вибрати необхідний тип об’єкта і натиснути ОК, то запуститься додаток-джерело. У вікні додатку-джерела можна створити новий об’єкт, після завершення створення слід натиснути мишкою поза вікном додатку-джерела, тобто даний спосіб використовується у випадку, якщо вбудованого об’єкта немає, і він створюється разом з документом-приймачем.

Якщо готовий об’єкт зберігається у файлі, то у вікні “Вставка объекта” слід перейти на вкладку “Создание из файла”. Для вибору документа-джерела потрібно скористатись кнопкою “Обзор”. Після вибору файлу натискаємо кнопку ОК. При використанні цього способу у документ-приймач вбудується весь вміст документа-джерела.

Для створення вбудованого об’єкта на основі фрагменту певного файлу, потрібно відкрити цей файл, виділити потрібний фрагмент і скопіювати його в буфер. Після чого перейти у вікно додатку-приймача і вибрати Правка-Специальная вставка. Для створення вбудованого об’єкту у вікні, яке відкриється потрібно вибрати перемикач “Вставить”. В списку “Как” вибираємо формат даних, які потрібно вставити з буфера обміну. Для створення вбудованого об’єкту потрібно вибрати значення, що містить слово “об’єкт”. При використанні цього способу у документ-приймач вбудується лише виділений фрагмент документа-джерела.

При виконанні вставки фрагмента можна активізувати перемикач “поверх текста”. В цьому випадку використовуючи меню “Действия” буде можливість розміщувати вставлений об’єкт перед текстом або поза ним. Для того, щоб вбудувати об’єкт, наприклад, в активний абзац, де він повинен вести себе як звичайний текст, цей перемикач потрібно зняти.

Для виконання редагування вбудованого об’єкту потрібно двічі натиснути на ньому ліву клавішу мишки. При цьому активізується зв’язок і запуститься додаток-джерело. У вікні додатку-джерела буде розміщено фрагмент-джерело. При цьому можна здійснити необхідні зміни фрагменту. Для завершення редагування потрібно натиснути мишкою поза вбудованим фрагментом.

При вбудовуванні об’єкта є можливість редагувати вбудований об’єкт із вікна додатку-приймача, використовуючи всі можливості додатку-джерела. Але при виконанні змін у вихідному файлі, з якого був вставлений об’єкт, результуючий файл не зміниться. Вбудовані об’єкти стають частиною результуючого файлу і після вбудовування, більше не являються частиною вихідного файлу.

Схематично зобразити технологію вбудовування об’єктів можна так (рис. 1):