- •28) Особливості заходів електробезпеки на підприємствах харчової галузі.
- •30) Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців харчової галузі.
- •31)Завдання страхування від нещасного виподку. Принципти та види страхування. Субєкти та об’єкти страхування.
- •37) Важкість праці: динамічні, статистичні, навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна і інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •38) Вимоги до засобів індивідуального захисту у харчовій галузі.
- •39)Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості праці та напруженості трудового процесу.
- •40) Первинні засоби пожежогасіння на підприємствах харчової галузі.
- •41)Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий тил. Вібрація, шум. Виробничі випромінювання. Мікроклімат робочої зони.
- •43)Мета і завдання розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •42)Засоби гасіння пожеж. Пожежна сигналізація і зв’язки на підприємствах харчової продукції.
- •44)Особливості заходів електробезпеки на підприємствах харчової галузі.
- •45)Політика в галузі охорони праці. Пріорітет функцій забезпечення безпеки.
- •46)Порядок розробки інструкцій з охорони праці в харчовій галузі.
- •47)Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •48)Служба охорони праці підприємства харчової галузі.
- •49)Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •50) Спеціальне розслідування нещасних випадків в харчовій галузі.
- •51)Законодавчі та нормативні акти з охорони праці в галузі.
- •52)Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.
- •53)Охорона праці як невідємна складова частина соціальної відповідальності.
38) Вимоги до засобів індивідуального захисту у харчовій галузі.
Для харчової промисловості раціональний гігієнічний режим та виконання вимог виробничої та особистої гігієни запобігають зниженню гігієнічної якості продукції і сприяють профілактиці захворювань та отруєнь населення харчовими продуктами. Виробнича санітарія - це комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці робітників, усунення негативно діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань, що сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції. Догляд за шкірою. Робітники харчових підприємств повинні кожен день після закінчення роботи приймати теплий пут вмиватися з милом і мочалкою. Після миття посилюється дихання шкіри, самопочуття людини покращується, зменшується почуття втоми. Догляд за порожниною рота. При кашлі, чханні, голосній розмові з рота з краплинами слини можуть виділятися патогенні мікроорганізми і інфікувати харчові продукти. Тому необхідно доглядати за порожниною рота: полоскати рот після їжі, щодня чистити зуби, своєчасно пломбувати зуби, не допускати утворення в них порожнин. Хворі зуби можуть бути причиною токсичного ревматизму, гаймориту, шлункових захворювань, кон'юнктивіту, бронхіальної астми, сепсису.
Поведінка на виробництві. Під час обідніх та регламентованих перерв не слід знаходитися у виробничих приміщеннях. Категорично забороняється приносити їжу і вживати її на робочих місцях. їжу слід вживати в їдальні, буфеті чи у спеціальній кімнаті. Робітники харчових підприємств перед початком роботи повинні одягти санодяг так, щоб він повністю закривав домашній одяг.
39)Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості праці та напруженості трудового процесу.
А ПОКАЗНИКАМИ ШКІДЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО
СЕРЕДОВИЩА, ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ
1. Сфера застосування та загальні положення.
1.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості
та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу ( далі - Гігієнічна класифікація) призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою:
- контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку;
- атестації робочих місць за умовами праці;
- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;
- створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;
- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;
- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств;
- застосування заходів адміністративного впливу при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності;
- вивчення зв'язку стану здоров'я працюючого з умовами його
праці (при проведенні епідеміологічних досліджень здоров'я,
періодичних медичних оглядів);
- складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;
- розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь;
- встановлення рівнів професійного ризику для розробки
профілактичних заходів та обгрунтування заходів соціального
захисту працюючих.
