11.1. Титульні елементи книги. Правила заверстування титула.

Авантитул – це передній титул, де поміщають: прізвище автора, назву видання або марку видання, інколи назву видавництва чи декоративний малюнок або надзаголовочні дані однієї чи кількох організацій, які видають книгу, а також дані про серію. Верстається оформлення на оптичній середині сторінки, інколи у верхній частині з виключкою вправо чи посередині. Тексти тієї ж гарнітури, що і титул, але кг=не більше 12-14п.

2. Фронтиспис – це ілюстрація, яка розташована на лівій стороні розвороту титульного аркуша. І яка відображає зміст книги або портрет автора.

3. Контртитул (додатковий титул) – може розміщуватися на місці фронтисписа і буває тільки в перекладних і багатотомних виданнях.

4. Основний титул – завжди присутній в книгах де вказується прізвище автора, видавництво, рік видання.

Осн. титул буває:

-одинарний (перша сторінка кн.. блоку разом із зворотом)

-розгорнутий (коли частина відомостей чи зображення подається на другій сторінці блоку, а частина – на третій, зі сторінки на сторінку)

-двійчастий (коли текст чи зображення починається на лівій сторінці розвороту, а закінчується на правій)

5. На звороті основного титулу вказуються такі дані: бібліотечний шифр, прізвище авторів, редакторів, анотація (- це короткий зміст книги), ISBN (міжнародний стандартний номер книги), 10 цифр, ©(- знак захисту авторського права).

6. Шмуцтитул – це вн. титул, який знаходиться в середині книги на окремій непарній сторінці. Це назва розділу, він може бути текстовий, текстово-ілюстраційний, зворот цього титулу не задруковується.

11.2Графік і розклад виходу газети

Для регламентації відносин між редакцією і друкарнею складається графік виоду газет, в якому вказується плановий і фактичний час виконання кожної технічної операції. За недотримання графіку виходу газети можуть бути накладні штрафні санкції на редакцію або друкарню, або на окремих працівників. Також складають розклад виходу газети в якому зазначено дні виходу газети.

11.3 Привідність верстання та способи їх досягнення

Верстка тексту повинна бути привідна, тобто рядки тексту повинні точно збігатися з відповідними рядками на звороті. Усі частини тексту, набрані іншим кеглем або за іншими правилами (заголовки, додаткові тексти, виноски, формули, таблиці), а також ілюстрації з підписами повинні бути приведені за допомогою відбивок до висоти, кратною кегль основного тексту (при наборі основного тексту на шпони - до висоти, кратною сумарною величиною кегля тексту і шпони). У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії виконання цього правила не обов'язково.

Білет 12

12.1.Титульні елементи книги. Правила заверстування контртитула.

Авантитул – це передній титул, де поміщають: прізвище автора, назву видання або марку видання, інколи назву видавництва чи декоративний малюнок або надзаголовочні дані однієї чи кількох організацій, які видають книгу, а також дані про серію. Верстається оформлення на оптичній середині сторінки, інколи у верхній частині з виключкою вправо чи посередині. Тексти тієї ж гарнітури, що і титул, але кг=не більше 12-14п. 2. Фронтиспис – це ілюстрація, яка розташована на лівій стороні розвороту титульного аркуша. І яка відображає зміст книги або портрет автора. 3. Контртитул (додатковий титул) – може розміщуватися на місці фронтисписа і буває тільки в перекладних і багатотомних виданнях. 4. Основний титул – завжди присутній в книгах де вказується прізвище автора, видавництво, рік видання. Осн. титул буває: -одинарний (перша сторінка кн.. блоку разом із зворотом) -розгорнутий (коли частина відомостей чи зображення подається на другій сторінці блоку, а частина – на третій, зі сторінки на сторінку) -двійчастий (коли текст чи зображення починається на лівій сторінці розвороту, а закінчується на правій) 5. На звороті основного титулу вказуються такі дані: бібліотечний шифр, прізвище авторів, редакторів, анотація (- це короткий зміст книги), ISBN (міжнародний стандартний номер книги), 10 цифр, ©(- знак захисту авторського права). 6. Шмуцтитул – це вн. титул, який знаходиться в середині книги на окремій непарній сторінці. Це назва розділу, він може бути текстовий, текстово-ілюстраційний, зворот цього титулу не задруковується.

12.2.Шаблони. Створення і призначення шаблон сторінок. будь-якому документі є елементи, що повторюються від сторінки до сторінки. До них відносяться: -колонцифра –колонтитул -границі полів і колонок -сітка направляючих Застосування шаблон-сторінок крім значної економії часу сприяє точному розміщенню елементів на сторінках. За допомогою шаблонів створюється загальний стиль документа. Основна шаблон-сторінка створюється автоматично при створенні нового документу. Для роботи з багатосторінковими документами, а також для створення, редагування та видалення шаблон-сторінок використовується палітра Pages, яка містить значки всіх сторінок документу (нижня частина палітри) і всіх шаблон-сторінок (зверху). Кожен документ по замовчуванню містить шаблон-сторінку з назвою None, в якій позначаються тільки направляючі полів, і шаблон-сторінку A-master, яка містить направляючі полів і колонок, які настроєні в діалоговому вікні New document при створенні нового документа. Якщо на значку робочої сторінки міститься буква, то це вказує, яка шаблон-сторінка є застосована. Для застосування шаблон-сторінки до одного книжкового розвороту необхідно вибрати шаблон-сторінку і перетягнути її на значок необхідної сторінки розвороту. Для застосування шаблон-сторінки роздільно до однієї сторінки книжкового розвороту треба перетягнути значок ш-ст на номер сторінки до якої необхідно застосувати шаблон. Якщо треба застосувати ш-ст до певного діапазону сторінок, треба виділити сторінки втримуючи клавішу Shift. Або виділяти сторінки, втримуючи клавішу Ctrl. Пр втриманні Alt можна вибирати окрему сторінку в розвороті. Після вибору сторінок треба натиснути в меню палютри команду Apply Master to pages, і вказати ім’я шаблону-сторінки.

12.3.Види макетів газетних сторінок. Вимоги до макетів. Макет — це графічний план верстки, який дає чітке уявлення про розподіл матеріалів на сторінках газети і про всі деталі їх оформлення. Готується в секретаріаті редакції і основою його є план номера. Для того щоб виготовити графічний макет, потрібно: 1. Вибрати формат газетної сторінки. 2. Виготовити макетний бланк (натуральну величину або зменшеному масштабі). 3. На мекетному бланку розмістити матеріали (текст, ілюстрації, реклами), використовуючи спеціальні умовні позначення. Заголовки статей можна виписувати. 4. Визначитися з к-стю колонок для даного формату. 5. Вказати гарнітуру, кг, інтерліньяж. Для вигот. макету крім плану номера треба мати: текстові та ілюстраційні матеріали, макетні бланки, лінійки для вимірювання рядків, олівці, фломастери, клей, ножиці, гумка. При макетуванні викор. спец. умовні позначки текстових колонок, ілюстрацій, лінійок. Колонки позначаються стрілками, змійками, кривою, штриховкою. Ілюстрації – діагональ, конверт, штриховка. Лінійки – позначається прямими лініями і вказується їхні накреслення.

Макети бувають 2о-х видів:

— загальний макет усього номера дає наочне уявлення про його композицію.

—макети окремих сторінок

За способом виконання макети поділяються на розклейні і графічні.

ВИКЛЕЙНІ – складаються з паперових відбитків гранок тексту та ілюстрацій. Їх наклеюють на макетний аркуш або сторінку старого номера газети (недолік – збільшує час для верстки)

ГРАФІЧНІ – складаються на аркуші, який відтворює газетну сторінку (макетному бланку). Перевага- оперативність організації випуску номера.

Білет13