- •Методичні вказівки
- •Структура курсової роботи
- •Розділ і. Теоретичні відомості про маркетингову діяльність підприємства
- •Основні положення маркетингу
- •1.2. Особливості маркетингової діяльності підприємства та її складові
- •1.3. Диверсифікація як галузь управління маркетинговою діяльність підприємства
- •2.1. Розробка і прийняття управлінських рішень
- •2.2. Стратегії диверсифікації
- •2.3.1. Аналіз собівартості продукції
- •Оцінка виконання плану із собівартості продукції
- •Аналіз собівартості окремих видів продукції
- •2.3. Аналіз витрат на виробництво продукції
- •2.3.2. Аналіз матеріальних витрат
- •2.3.3. Аналіз витрат на оплату праці
- •2.3.4. Загальновиробничі витрати
- •2.4. Аналіз ринків збуту
- •Аналіз динаміки ринків збуту продукції
- •Розділ ііі. Сертифікація і стандартизація продукції
- •3.1. Теоретичні відомості про систему стандартизації та сертифікації продукції
- •3.2. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
- •3.2.1. Аналіз обсягів виробництва продукції
- •Обсяги виробництва продукції за п’ять років
- •3.2.2. Аналіз асортименту і структури випуску продукції
- •Виконання плану виробництва з асортименту
- •3.2.3. Аналіз якості продукції
- •Пріоритетом для для підприємств є:
- •Розділ іv. Прийняття управлінського рішення про диверсифікацію підприємства
- •4.1. Вибір оптимального рішення.
- •4.2. Оцінка ефективності прийнятого рішення
- •Дані про витрати і прибуток заводу до реалізації управлінського рішення і після його реалізації
- •Список використаної літератури
Структура курсової роботи
Титульний лист.
Зміст.
Вступ.
Основна частина.
Висновки та пропозиції.
Список використаних джерел.
Додатки.
При виконанні роботи титульний лист не виконується, але враховується, що загальна нумерація сторінок у роботі починається з титульного листа.
Тобто титульний лист має номер 1.
Зміст роботи відображає всі складові частини та структурні питання основного тексту. При цьому проти кожної його позиції вказуються відповідні сторінки роботи. номер сторінки змісту – 2. Цифра на сторінці ставиться.
У вступі (2-3 сторінки тексту для курсових робіт) обґрунтовується актуальність досліджуваної теми, з’ясовується ступінь її розроблення в літературі , визначається мета дослідження і коло питань, аналіз яких направлений на досягнення цієї мети, вказується на методологічну основу дослідження. Тут же варто описати об’єкт аналізу. У розрахункових роботах і роботах різнопланового змісту, якщо не обумовлено інакше, вступ не виконується. Номер сторінки вступу - 3. Цифра на сторінці зазначається.
Отже, у вступі:
обговорюється актуальність вибраної теми;
обґрунтовуються мета та завдання роботи;
вказуються об’єкти та методи досліджень.
В основній частині досліджуються суть, структура та інші теоретико-методологічні питання теми (перший розділ), здійснюється аналіз досліджуваного підприємства та його елементів у поєднанні з характеристикою його практичного прояву (другий розділ), розглядаються можливі шляхи подальшого розвитку його діяльності, робиться спроба спрогнозувати цей розвиток, а також варто спробувати розробити пропозиції щодо подальшого їхнього ефективного розвитку, щодо оптимізації процесу (третій та четвертий розділи).
У висновках (3-4 сторінки) до всієї роботи слід чітко сформулювати основні підсумки (тезиси) щодо досліджуваних проблем теми. При цьому, висновки повинні бути короткими, органічно випливати зі змісту роботи, а не зачіпати ті аспекти, які не розкривались студентом.
У кінці роботи надається список дійсно використаних літературних джерел та інших матеріалів в кількості не менше 10-20 назв публікацій. Він складається у такій послідовності: спочатку наводяться державні та урядові документи, міжнародні угоди, потім за алфавітом перших літер прізвищ авторів або за назвами робіт зазначаються монографії, брошури, статистичні довідники, статті з журналів та газет.
Список використаних літературних джерел необхідно робити за загально прийнятою формулою.
Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються у роботі при аналізі, а тільки підтверджують якість положення, бажано подавати в додатках, які подаються в кінці роботи, після списку використаних джерел інформації. Обсяг додатків у загальному обсязі роботи не враховується.
Розділ і. Теоретичні відомості про маркетингову діяльність підприємства
Основні положення маркетингу
Сутність маркетингу як управлінської діяльності полягає в тому, що ця діяльність спрямована на орієнтацію виробництва, створення видів продукції, яка відображає вимоги ринку. Під нею розуміють, насамперед, вивчення поточного і перспективного попиту на продукцію на певному ринку і вимог споживачів до таких характеристик товару, як якість, новизна, техніко-економічні й естетичні показники, ціна. Виходячи з комплексного врахування ринкового попиту, складається програма маркетингу товару; встановлюється верхня межа ціни і рентабельності його виробництва. Далі на основі програми маркетингу розробляється інвестиційна політика підприємства, проводиться розрахунок повних витрат виробництва і визначається кінцевий результат господарської діяльності підприємства (валовий прибуток і чистий прибуток).
Маркетинг - складне, динамічне і багатопланове явище, що робить неможливим дати в одному визначенні повну його характеристику. На сьогоднішній день існує близько 2 тис. визначень, з яких кожне підкреслює одну із сторін маркетингу.
Маркетинг - це система організації і управління виробничою і збутовою діяльністю підприємств, вивчення ринку з метою формування і задоволення попиту на продукцію і послуги й одержання прибутку. У термін "маркетинг" фахівці вкладають двоякий зміст: це й одна з функцій управління, і цільна концепція управління в умовах ринкових відносин.
Як функція управління маркетинг має не менше значення, чим будь-яка діяльність, зв'язана з фінансами, виробництвом, науковими дослідженнями, матеріально-технічним постачанням і т.д.
Як концепція управління маркетинг вимагає, щоб компанія розглядала споживання як "демократичний" процес, при якому споживачі мають право "голосувати" за потрібний їм продукт своїми грошима. Це визначає успіх компанії і дозволяє оптимально задовольнити потреби споживача.
Оскільки маркетинг - це спосіб переконати маси зробити покупку, більшість помилково ототожнюють даних понять зі збутом і стимулюванням. Різниця полягає в наступному: збут, головним чином, припускає контакт віч-на-віч - продавець має справу з потенційними покупцями. Маркетинг використовує засобу масової інформації й інші способи, щоб заволодіти увагою і переконати багатьох людей - людей, що можуть узагалі не мати ніякого прямого контакту ні з ким з компанії даного збутовика.
Очевидно, що тип маркетингу визначає і спосіб управління їм. Управління маркетингом, по визначенню Ф. Котлера - це аналіз, планування, перетворення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення визначених задач організації, таких, як одержання прибутку, ріст обсягу збуту, збільшення частки ринку і т.п.
Задача управління маркетингом полягає у впливі на рівень, час і характер попиту таким чином, щоб це допомогло організації в досягненні цілей, що коштують перед нею. Простіше говорячи, управління маркетингом - це управління попитом.
Виділяють п'ять основних підходів (концепцій), на основі яких комерційні організації здійснюють свою маркетингову діяльність:
1. концепція удосконалювання виробництва;
2. концепція удосконалювання товару;
3. концепція інтенсифікації комерційних зусиль;
4. концепція маркетингу;
5. концепція соціально-етичного маркетингу.
Використання кожної з них обов'язково і, у першу чергу, порушує питання про те, яким повинне бути співвідношення інтересів виробників, споживачів і суспільства в цілому. Адже досить часто ці інтереси вступають у протиріччя один з одним.
Далі розглянемо докладніше сутність названих раніше концепцій управління маркетингом:
1. Виробнича концепція, чи концепція удосконалювання виробництва. Підприємства, що дотримують такий концепції, мають переважно серійне чи крупносерійне виробництво з високою ефективністю і низькою собівартістю, а продаж товарів, що випускаються ними, виробляється за допомогою численних торгових підприємств. До основних передумов існування цієї концепції управління маркетингової діяльності можна віднести наступні: а) велика частина реальних і потенційних споживачів мають невисокі доходи; б) попит дорівнює чи небагато перевищує пропозицію; в) відбувається швидке зниження високих виробничих витрат (звичайно по новій продукції), що приводить до завоювання більшої частки ринку.
2. Основна ідея концепції удосконалювання товару складається в орієнтації споживачів на ті чи інші чи товари послуги, що по технічних характеристиках і експлуатаційних якостях перевершують аналоги і тим самим приносять споживачам більше вигоди. Виробники при цьому направляють свої зусилля на підвищення якості свого товару, незважаючи на більш високі витрати, а, отже, і ціни.
3. Збутова концепція, чи концепція інтенсифікації комерційних зусиль, припускає, що споживачі будуть купувати пропоновані товари в достатньому обсязі лише в тому випадку, якщо компанією прикладені визначені зусилля по просуванню товарів і збільшенню їхніх продажів. Варто мати на увазі, що на практиці реалізація збутової концепції зв'язана з нав'язуванням покупки, причому продавець прагне будь-що-будь укласти угоду, а задоволення потреб покупця є другорядним моментом.
4. Концепція маркетингу. Ця концепція приходить на зміну збутової концепції і змінює її зміст. Різниця між збутовою концепцією і концепцією маркетингу полягає в наступному: діяльність, заснована на збутовій концепції, починається з наявного в розпорядженні фірми товару. При цьому головною задачею є досягнення обсягу продажів, необхідного для одержання прибутку, за рахунок проведення різних заходів щодо стимулювання збуту. Діяльність же, заснована на концепції маркетингу, починається з виявлення реальних і потенційних покупців і їхніх потреб. Фірма планує і координує розробку визначених програм, спрямованих на задоволення виявлених потреб.
5. Соціально-етична концепція маркетингу, характерна для сучасного етапу розвитку людської цивілізації, базується на новій філософії підприємництва, орієнтованої на задоволення розумних, здорових потреб носіїв платоспроможного попиту. Її ціль складається в забезпеченні довгострокового добробуту не тільки окремого підприємства, але і суспільства в цілому. Саме такого роду спрямованість іміджу фірми і повинна залучати покупців як фактор конкурентоздатності даної фірми серед інших.
