2. Мета та завдання

Головною метою шкільного курсу історії рідного краю є пробудження в учнів інтересу до історії рідної землі та її мешканців, виховання патріотизму, почуття відповідальності за долю своєї малої Батьківщини.

Шкільний курс історії рідного краю допомагає учням усвідомити роль малої батьківщини в загальноукраїнському та світовому історичному процесі, сприяє формуванню в свідомості учнів цілісної картини світу.

Завдання курсу.

• розкриття суті і закономірностей політичних економічних та культурних явищ і процесів, що відбувалися в ході історичного розвитку рідного краю (регіону, міста, села)

• формування в учнів на основі краєзнавчого матеріалу історичного мислення, здатності аналізувати історичні події і давати їм власні оцінки

• пробудження інтересу до історичного розвитку рідної землі та її мешканців

• соціальна адаптація школярів, формування готовності жити і працювати у своєму селі (місті …….), приймати участь у їх розвитку, соціально-економічному та культурному відродженні

• виховання патріотизму, усвідомленої громадянської позиції.

ШК «Історія рідного краю» має будуватися на таких принципах:

• культуровідповідності

• національної спрямованості

• міжетнічної та міжконфесійної толерантності (показати взаємозбагачення культурних та духовних традицій різних народів, пояснення причин міжнаціональних конфліктів, проявів ворожості та протистояння, якщо такі існували раніше, чи існують зараз, обговорення шляхів подолання таких проблем)

• антропоцентризму (історія – це історія конкретних людей, коріння людини в історії і традиціях сімї , народу, в минулому краю і країни)

• історизму

• науковості

• неупередженості

• інтегрованості з курсами історії України та всесвітньої історії

Основні вимоги до краєзнавчої роботи у школі:

• відповідність навчально-виховним планам школи

• відповідність загальній системі знань, що засвоюються протягом вивчення інших шкільних дисциплін

• єдність теоретичної і практичної роботи

• взаємодія класної і позакласної форм роботи

• використання різноманітних методів та форм роботи

• використання дослідницької роботи

• відповідність рівню підготовки та віковим особливостям школярів.

3.

РІВНІ краєзнавчої роботи в школі.

Коли йде мова про шкільне краєзнавство, слід розрізняти рівні пізнавальної краєзнавчої роботи учнів. Умовно можна говорити про три рівні, які на практиці тісно пов’язані між собою і складань єдиний процес.

Перший рівень отримання учнями «готових» знань зі слів вчителя, навчальних посібників, повідомлень засобів масової інформації.

Другий рівень самостійне набуття нових знань в процесі активної самостійної пізнавальної діяльності школярі. Джерелами знань, крім підручників та навчальних посібників можуть бути

• наукова та науково-популярна література,

• публікації спеціалізованих та місцевих видань

• матеріали державних, місцевих та шкільних музеїв

• інтернет-ресурси.

Третій рівень – вивчення школярами історії рідного краю в процесі поглибленого дослідницького пошуку, що має науковий інтерес. Тоді школярі виступають у ролі науковців-дослідників. Зазвичай це – члени краєзнавчих гуртків та учнівських наукових товариств, слухачі факультативів.

Перший рівень є головним і часто єдиним в молодших класах. Для основної школи характерні І та ІІ рівні. ІІІ рівень зазвичай використовується в старших класах.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ краєзнавчої роботи в школі

Одна з головних складових системи шкільного краєзнавства – організаційні форми історико-краєзнавчої роботи в школі. До них можна віднести:

1. ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛУ КРАЄЗНАВСТВА НА УРОКАХ КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.

2. СПЕЦІАЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ КУРСИ.

3. ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ.

4.ПОЗАКЛАСНІ ЗАНЯТТЯ.

4.

Стандарт 2004 р..

Шкільний курс “Рідний край”, за прийнятим державним стандартом, є складовою частиною освітньої галузі “Суспільствознавство . Цей курс є варіативною частиною базового навчального плану та включається до його регіонального та шкільного компонентів, тобто викладання курсу варіюється відповідно до навчальних планів безпосередньо регіону та школи.

Структура вивчення історії рідного краю за Державним стандартом 2004 р..

1. Рідний край в доісторичний період

2. Рідний край за часів давніх цивілізацій

3. Рідний край в середні віки

4. Рідний край в епоху відродження

5. Рідний край в епоху індустріальної цивілізації.

У Стандарті редакції 2012 р. не передбачено краєзнавчий компонент. У «Історичному компоненті» Стандарту лише одна згадка про ІРК:

Історія родини, краю, України.