11 Клас.

Т.6. Наш край у 1921-на поч.. 50-х рр.

1. Особливості амін.-терит. устрою, економічного і соціального розвитку краю у 1921-1938 рр.

2. Зміни у повсякденному житті населення.

3. Духовне життя : вірування, звичаї, традиції, побут.

4. Політичне життя.

5. Вплив Другої світової та Великої Вітчизняної війни на економічне і соціальне життя.

6. Жителі краю – учасники Другої світової війни.

7. Зміни у повсякденному житті населення в умовах війни.

8. Становище у краї після війни та особливості відбудовчих процесів.

9. Повсякденне життя мешканців краю у післявоєнні роки.

10. Особливості культурного і духовного життя.

11. Здобутки діячів культури краю.

12 Клас.

Т. 7. Наш край у ІІ пол.. ХХ – на поч.. ХХІ ст.

1. Особливості економічного і соціального розвитку краю у 50-70 рр. ХХ ст.

2. Зміни у повсякденному житті населення.

3. Політичне, духовне і культурне життя, звичаї, традиції, побут.

4. Особливості економічного і соціального і культурного розвитку краю у І пол.. 80-х рр. ХХ ст.

5. Проблеми та протиріччя процесу перетворень у ІІ пол.. 80-х рр. ХХ ст.

6. Прояви соціальної активності населення, зміни у повсякденному житті.

7. Соціально-економічне і політичне життя краю за умов незалежності.

8. Особливості розвитку освіти, науки, культури.

Сучасна програма 2010 року.

У програмі майже не відведено уваги вивченню тем з ІРК, лише у 5 класі (за програмою 2005 р.) та окремі теми у 11 класі.

5 Клас – теми уроків Наш край наприкінці загальних тем:

Тема 1. Тема 2. Тема 3. Тема 4. (з прогами 2005 р.)

6- 10 клас – немає взагалі

11 Клас

Рівень стандарту, академічний рівень окремі підтеми

1. Наш край у 1939-1945 рр.

2. Наш край у 1945-на початку 50-х рр.

3. Наш край у 1953-1964 рр.

4. Наш край у середині 60-х- на початку 80-х рр.

5. Наш край у 1985-1991 рр.

6. Розвиток краю в умовах незалежності України.

11 Клас Профільний рівень - немає

5.

Забезпечення процесу історичного пізнання повинно відбуватися на основі найтіснішого спілкування з історією рідного краю, з розумінням подій та явищ історії малої Батьківщини. У цьому зв’язку неоціненною є роль шкільного краєзнавства як найбільш наближеної до підростаючого покоління формою розширення учасників краєзнавчого руху. Одним з напрямів роботи центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів є впровадження в практику освітянської роботи краєзнавчого принципу навчання і виховання у таких формах:

1. Проведення Всеукраїнських та обласних краєзнавчих акцій та експедицій.

2. Проведення Всеукраїнських та регіональних учнівських конференцій з дослідження історико-культурної спадщини краю

3. Організація Всеукраїнських акцій та пошукових експедицій, присвячені подіям Другої світової та Великої Вітчизняної війни

4. Введення краєзнавчого компоненту в роботу гуртків спортивно-туристського напряму та безпосередня робота краєзнавчих гуртків.

5. Організація та робота краєзнавчих музеїв

6. Участь школярів в роботі МАН

1) Стрижнем краєзнавчої роботи учнівської молоді в Україні є рух учнівської молоді за збереження і примноження звичаїв, традицій і обрядів українського народу “Моя земля - земля моїх батьків”, Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція “Краса і біль України” та історико-географічна експедиція “Сто чудес України”. Всеукраїнської історико – географічної експедиції «Історія міст і сіл України», Всеукраїнської історико – етнографічної експедиції «Україна вишивана».

Регіональні експедиції. У Закарпатській області проводиться міжнародна комплексна еколого-археологічна волонтерська експедиція “Замки Закарпаття”.

З метою вивчення історії рідного краю, пропаганди ідеї консолідації нації серед наймолодших громадян нашої країни, зближення і взаємному розумінню школярів західних і східних регіонів на Львівщині проводився міжобласний (Харківська і Львівська області) конкурс школярів „Моя Україна від краю до краю”. Це лише декілька прикладів, а різноманітні краєзнавчі заходи проводяться в кожній області.

2) Останнім часом в Україні започаткована нова цікава форма краєзнавчої роботи – проведення регіональних учнівських конференцій з дослідження історико-культурної спадщини географічно, економічно та етнографічно поєднаних територій. Ініціаторами зазначеної форми роботи стали педагоги Донецького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Міжнародний форум юних краєзнавців «До берегів відродження» (1993)

1994 р. Всеукраїнська наукова конференція «Свята спадщина».

З 1998 р. діє Всеукраїнська історико-краєзнавча акція учнівської молоді «Пам’ять» (дослідження бойових подій на території краю, військових подвигів земляків).

3) Форми і зміст туристсько-краєзнавчої роботи постійно оновлюються. Так, Міністерством освіти і науки України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді спільно з Радою Організації ветеранів України, Всеукраїнською спілкою краєзнавців, Національним музеєм Історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. проведена Всеукраїнська історико-краєзнавчої акції учнівської молоді “Збережемо пам’ять про подвиг”, присвячена 60-річчю визволення України від фашистських загарбників та Перемоги у Великій Вітчизняній війні. У заходах акції взяли участь близько 2-х тисяч пошукових загонів. За результатами проведення акції Почесними грамотами МОН нагороджені 35 шкільних музеїв та 12 пошукових загонів навчальних закладів. У рамках акції “Збережемо пам’ять про подвиг”спільно з Інститутом історії НАН України, Всеукраїнською спілкою краєзнавців була організована участь юних краєзнавців – членів Малої академії наук України в XI Всеукраїнській науковій конференції до 60-річчя визволення України від фашистських загарбників у м.Хмельницькому.

На місцях успішно діють регіональні краєзнавчі пошукові експедиції. Так, наприклад, у Донецькій області проводилась операція „Дитинство, обпалене війною”, в ході якої передбачено створення відеофільмів про дітей, які в роки війни були “синами полків”, юнгами, зв’язковими та підпільниками в партизанських загонах, мають нагороди за роботу на трудовому фронті в тилу. У ході цієї операції було створено 57 відеофільмів про дітей війни, що проживають в містах і районах області.

4) У загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю, Палацах, Будинках дитячої творчості працюють різноманітні краєзнавчі гуртки. Серед них переважають гуртки історичного та екологічного краєзнавства і народознавства. Крім того, працюють фольклорно-етнографічні гуртки, музеєзнавства та мистецтвознавства, юних геологів, археологів, фототуризму тощо.

5) Краєзнавчі матеріали, віднайдені юними краєзнавцями, знаходять своє місце в шкільних музеях, які є центрами виховної роботи в навчальних закладах. В навчальних закладах системи МОН зареєстровано 3265 музеїв, Метою створення цих музеїв є: підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, формуванні і збереженні музейного фонду України, пропаганді пам’яток історії, культури та природи

6) Велику роль у вивченні історії рідного краю відіграє Мала академія наук, члени якої щороку проводять науково-дослідну роботу по вивченню історії, географії, етнографії України, історичних міст, селищ.

Центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станція юних туристів (далі - центр туризму та краєзнавства учнівської молоді) - профільний позашкільний навчальний заклад, основним напрямом діяльності якого є туристсько-краєзнавчий, що передбачає залучення вихованців (учнів, слухачів) до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, географічних, етнографічних, історичних об'єктів і явищ соціального життя.

УДЦТІК

Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді (далі – Центр туризму) профільний позашкільний навчальний заклад, підпорядкований Міністерству освіти і науки України. Центр співпрацює з

• Всеукраїнською спілкою краєзнавців,

• Українським географічним товариством,

• Федерацією спортивного туризму України,

• інститутами Національної Академії наук України,

• Академією педагогічних наук України,

• МО та сім’ї, молоді та спорту,

• НСКО „Пласт”,

• Радою українського козацтва, Радою Організації ветеранів України,

• Всеукраїнською спілкою краєзнавців,

• Українським географічним товариством

• вищими навчальними закладами тощо.

Історія діяльності.

Центр туризму був створений у 1930 році як Центральна дослідна дитяча екскурсійна станція і з того часу зазнав ряд перейменувань: у 1964 р. перейменований в Центральну дитячу екскурсійно-туристську станцію; у 1980 р. – в Республіканську станцію юних туристів; з 1991 р. Центр туризму має сучасну назву.

На сучасному етапі Центр туризму здійснює свою роботу за комплексними програмами "Краєзнавство", "Спортивний туризм", "Туристсько-краєзнавчі об'єднання учнів".

6.

Значне місце у підготовці майбутнього вчителя історії займає його методична підготовка до викладання курсу ІРК. У ході вивчення навчальної дисципліни “ Шкільний курс « Рідний край” та методика його викладання» та методика його викладання” майбутній вчитель повинен з’ясувати:

1. мету викладання місцевої історії в школі, основний зміст цього курсу

2. головні знання, вміння та навички, які мають засвоїти школярі

Насамперед необхідно забезпечити формування у студентів знань

• про концептуальні підходи до впровадження безперервної історичної освіти в Україні

• про структуру та зміст навчальної шкільної дисципліни “Історія рідного краю»

• про дидактичні засади методики навчання історії рідного краю у загальноосвітній середній школі

• про основні методики формування історичних понять, що вивчаються у курсі

• про методики формування уявлень про соціально – економічне та політичне життя, культурний розвиток краю та повсякденне життя людей на окремих історичних етапах їх розвитку в ході вивчення історії рідного краю

• про дидактичні особливості формування знань та вмінь школярів на різних етапах навчання

• про методику використання окремих видів усного, наочного, практичного та пошуково-дослідницького методів навчання

• про методичні прийоми викладання історії рідного краю в основній та старшій школі.

• про інноваційні технології організації навчання історії рідного краю.

Навчальна діяльність вчителя краєзнавства полягає у наступному.

• спрямування навчання шляхом вибору основних проблем і тем з історії рідного краю

• опанування учнями історичних понять та категорій, що стосуються історії рідного краю

• вивчення життєвого шляху та здобутків видатних історичних осіб, що проживали на території краю.

• допомога учням у правильному доборі історичних джерел і навчальної літератури з історії рідного краю.

Основні види позаурочної та позашкільної діяльності вчителя з вивчення історії рідного краю

• організація позакласних виховних заходів з краєзнавчої тематики.

• дослідницька краєзнавча робота (експедиції, підбір експонатів для краєзнавчих експозицій, музеїв)

• відвідання виставок та музеїв, присвячених історії рідного краю

• дослідницька наукова робота (підготовка написання рефератів, наукових статей присвячених ІРК)

• вивчення архівних та бібліотечних фондів.

• співпраця з періодичними виданнями

• підготовка літопису з історії рідного краю

• археологічні дослідження

• збирання фольклорного матеріалу

• вивчення усної народної творчості (легенди, перекази, пісні)

• ознайомлення учнів з місцевими народними ремеслами та промислами

• залучення учнів до охорони пам’яток історії та культури, які знаходяться в населеному пункті, місцевості

11