- •Вступ біологія – комплексна наука про живу природу
- •Система органічного світу
- •Предмет і методи біології
- •Рівні організації живої матерії
- •Основні ознаки живого
- •Основні систематичні категорії (таксони)
- •Імперія неклітинні царство віруси
- •Імперія клітинні. Надцарство прокаріоти царство дроб’янки Відділ Бактерії
- •Імперія клітинні. Надцарство еукаріоти еукаріотична клітина
- •Відділ Ціанобактерії (Синьо-зелені водорості)
- •Будова еукаріотичної клітини
- •Клітинний цикл. Мітоз
- •Царство гриби
- •Лишайники
- •Царство рослини (plantae) загальна характеристика царства рослини
- •Тканини рослин
- •Вегетативні органи вищих рослин
- •Ґрунт і добрива
- •Брунька
- •Життєдіяльність рослин Фотосинтез
- •Щорічно на Землі внаслідок фотосинтезу утворюється приблизно 150 млрд. Тонн органічної речовини і виділяється близько 200 млн. Тонн кисню.
- •Транспорт речовин у рослинному організмі
- •Подразливість (координація) у рослин
- •Регуляція процесів життєдіяльності у рослин
- •Вегетативне розмноження рослин
- •Генеративні органи покритонасінних рослин
- •Будова квітки
- •Класифікація суцвіть за типом галуження головного стебла
- •Типи запилення:
- •Насінина
- •Будова насінини
- •Проростання насіння
- •Підцарство справжні водорості Загальна характеристика
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова і цикл розвитку хламідомонади
- •Будова і цикл розвитку улотрикса
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Відділ Евгленові водорості
- •Підцарство вищі рослини Загальна характеристика
- •Спорові
- •Відділ Псилотофіти
- •Відділ Мохи (Бріофіти)
- •Клас Печіночні мохи
- •Клас Листяні мохи
- •Будова і цикл розвитку політриха
- •Будова і цикл розвитку сфагнуму
- •Відділ Папороті (Поліподіофіти)
- •Відділ Хвощі (Еквізетофіти)
- •Відділ Плауни (Лікоподіофіти)
- •Відділ Голонасінні (Пінофіти)
- •Клас Гінкгові
- •Клас Саговникові
- •Клас Хвойні
- •Відділ Покритонасінні (Квіткові, Магноліофіти)
- •Царство тварини (animalia) загальна характеристика царства тварини
- •Підцарство одноклітинні. Тип найпростіші Загальна характеристика
- •Клас Корененіжки (Саркодові)
- •Клас Джгутикові (Мастігофори)
- •Клас Інфузорії (Ціліофори)
- •Клас Споровики (Спорозої)
- •Підцарство багатоклітинні Загальна характеристика
- •Тип губки
- •Тип кишковопорожнинні
- •Тип плоскі черви
- •Тип круглі черви
- •Тип кільчасті черви
- •Тип молюски (м’якуни)
- •Тип членистоногі Загальна характеристика
- •Клас Ракоподібні (Crustacea)
- •Клас Павукоподібні (Arachnida)
- •Клас Комахи (Insecta)
- •Тип голкошкірі
- •Тип хордові Загальна характеристика
- •Підтип первиннохордові (безчерепні) Клас Головохордові
- •Підтип хребетні (черепні) Клас Круглороті
- •Надклас Риби
- •Еволюція хребетних
- •Клас Земноводні
- •Клас Плазуни
- •Клас Птахи
- •Клас Ссавці (Звірі)
- •Біологія людини Вступ
- •Тканини тварин і людини
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Ендокринна система
- •Опорно-рухова система
- •Кровоносна система Кров
- •Органи кровообігу
- •Лімфатична система
- •Дихальна система
- •Травна система
- •Обмін речовин і енергії
- •Видільна система
- •Статева система
- •Зоровий аналізатор
- •Аналізатори (сенсорні системи)
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Вісцеральний аналізатор
- •Вища нервова діяльність
- •Хімічні елементи. Вода. Мінеральні солі Хімічні елементи
- •Мінеральні солі
- •Органічні сполуки живих систем
- •Вуглеводи
- •Нуклеїнові кислоти
- •Пластичний обмін Біосинтез білків
- •Енергетичний обмін
- •Спадковість і мінливість організмів
- •Основи екології
- •Вчення про екологічні фактори
- •Основні середовища існування організмів
- •Адаптивні біологічні ритми організмів
- •Популяційна екологія
- •Біогеоценологія
- •Людина і біосфера Біосфера та її межі
- •Охорона природи
- •Основи еволюційного вчення
- •Виникнення і розвиток життя на землі Гіпотези виникнення життя
- •Геохронологічна періодизація розвитку життя на Землі
- •Антропогенез
- •Список використаної літератури
Царство гриби
Царство Гриби налічує близько 80 000 видів.
Гриби – унікальні еукаріотичні гетеротрофні організми, що ведуть прикріплений спосіб життя. Тіло грибів (міцелій або грибниця) не має чітко вираженої клітинної будови (утворене тонкими трубчастими нитками – гіфами). Основним компонентом стінок гіф є хітин (рідше целюлоза). Міцелій може утворювати щільні структури – плодові тіла.
Типи міцелію:
несептований (одноклітинний) – протоплазма гіф не розділена, містить велику кількість ядер;
септований (багатоклітинний) – протоплазма гіф розділена на окремі ділянки (компартменти) поперечними перегородками (септами), в яких є отвори (пори); у кожному компартменті міститься різна кількість ядер (одне, два чи кілька).
Групи грибів за особливостями будови:
нижчі (мають несептований міцелій);
вищі (мають септований міцелій).
Ріст необмежений.
Живлення гетеротрофне, адсорбтивне (здійснюється шляхом позаорганізмового травлення з подальшим всмоктуванням поживних речовин поверхнею тіла).
Групи грибів способом живлення:
сапрофіти;
паразити;
симбіонти (мутуалісти) – є мікобіонтом лишайників; живуть у симбіозі з вищими рослинами, утворюючи комплекс із коренями – мікоризу (розрізняють: ектотрофну мікоризу – гриб утворює «чохол» навколо кореня; ендотрофну мікоризу – гриб проникає в тканини кореня).
Основна запасна речовина – полісахарид глікоген.
Основний продукт обміну – сечовина.
Розмноження грибів:
нестатеве:
вегетативне (частинами міцелію);
брунькуванням (дочірній організм у вигляді бруньки утворюється на материнському, пізніше відокремлюється);
спорами (утворюються в спорангіях на особливих гіфах – спорангієносцях);
конідіями (утворюються на особливих гіфах – конідієносцях);
статеве (статевий процес передує спороутворенню, відрізняється у представників різних відділів).
Характеристика основних відділів царства Гриби
Нижчі гриби |
||||||
Назва відділу |
Особливості будови |
Особливості розмноження |
Представники |
|||
Ооміцети (за новою систематикою належать до царства Протоктисти) |
міцелій несептований |
нестатеве – зооспорами; статеве – оогамією (при злитті жіночої і чоловічої гамет утворюється ооспора) |
- фітофтора – паразит, збудник «картопляної гнилі»; - ольпідіум – паразит, збудник «чорної ніжки» розсади капусти, томатів |
|||
Зигоміцети
|
міцелій несептований, сильно розгалужений |
нестатеве – зооспорами, конідіями; статеве – кон’югацією (при злитті двох гаметангіїв утворюється зигоспора) |
- мукор – сапрофіт (цвілевий гриб) |
|||
Хитридіо-міцети |
міцелій несептований |
|
- синхитріум – паразит, збудник «раку» картоплі |
|||
Вищі гриби |
||||||
Назва відділу |
Особливості будови |
Особливості розмноження |
Представники |
|||
Аско-міцети (Сумчасті)
|
міцелій септований або одно-клітинний (у дріжджів) |
нестатеве – конідіями, бруньку-ванням; статеве – шляхом утворення аскоспор у спеціальних структурах – асках (сумках) |
- пеніцил – сапрофіт (цвілевий гриб); використовується для отримання антибіотика пеніциліну, у виробництві твердого сиру; - аспергіл – сапрофіт (цвілевий гриб); використовується для отримання антибіотика фумагіліну; - дріжджі – сапрофіти; здійснюють процес спиртового бродіння (перетворюють цукор на вуглекислий газ і спирт); використовуються у хлібопекарській, пивоварній, виноробній галузях харчової промисловості, у виробництві спирту; - паразит, збудник «ріжок» жита (утворює склероції – щільні тіла на місці зав’язі); - паразит, збудник «парші» яблунь; - борошнисторосяні гриби – паразити, збудники «справжньої борошнистої роси» злаків, троянд |
|||
Базидіо-міцети (Базиді-альні)
|
міцелій септований |
нестатеве – спорами; статеве – шляхом утворення базидіоспор на спеціальних структурах – базидіях |
- сажкові гриби – паразити, збудники «сажки» злаків (утворюють велику кількість спор чорного кольору на місці зав’язі); - іржасті гриби – паразити, збудники «іржі» багатьох рослин (зумовлюють появу бурих плям на листках і стеблах); - трутовики – паразити дерев’янистих рослин (утворюють на стовбурах плодові тіла копитоподібної форми); - домові гриби – сапрофіти, руйнують будівлі; - шапкові гриби – симбіонти і сапрофіти; їхні плодові тіла складаються з ніжки і шапки; за будовою шапки поділяються на трубчасті та пластинчасті; серед них виділяють: їстівні (білий гриб, маслюк), умовно їстівні (вовнянка, дубовик), неїстівні (гірчак, сироїжка блювотна), отруйні (бліда поганка, мухомор червоний) |
|||
Дейтеро-міцети |
міцелій септований |
|
- трихофітон – паразит, збудник «стригучого лишая» тварин і людини |
|||
Значення грибів
1. Виконують роль редуцентів у біосфері (мінералізують органічні речовини).
2. Аскоміцети і базидіоміцети утворюють мікобіонт лишайників.
3. Гриби, що утворюють мікоризу, позитивно впливають на життєдіяльність вищих рослин: полегшують поглинання коренями води, засвоєння речовин гумусу; фіксують атмосферний азот і переводять нітроген у доступну для рослин форму.
4. Використовуються людиною у харчовій промисловості, в медицині, вживаються в їжу.
5. Сапрофіти псують харчові продукти, руйнують будівлі, книги тощо.
Паразити є збудниками захворювань рослин, тварин, людини.