Стадії розвитку особистості за Еріксоном

Стадії розвитку

Нормальна лінія розвитку

Аномальна лінія розвитку

1. Раннє дитинство (до 1 року)

Довіра до людей. Взаємна любов, прив'язаність, взаємне признання батьків та дитини, задоволення потреб дітей у спілкуванні та інших життєво важливих потребах.

Недовіра до людей як результат поганого відношення матері до дити-ни, ігнорування, зневажання ним, позбавлення любові. Надто раннє, різке відлучення дитини від грудей, його емоційна ізоляція.

2.Дитинст-во

(1-3 роки)

Самостійність, упевненість у собі. Дитина дивиться на себе як на самостійну, окрему, але все ще залежну від батьків людину.

Сумніви в собі та гіпертрофоване почуття сорому. Дитина відчуває свою непристосованість, сумніваєть-ся в своїх здібностях відчуває непов-ноцінність, недоліки в розвитку еле-ментарних рухових навиків, напри-лад, ходи. У неї слабо розвинена мова, є сильне бажання скрити від оточуючих людей свою ущербність

3.Дитинст-во

(3-5 років)

Цікавість та активність. Жива уява та зацікавлене вивчення оточуючого світу, наслідування дорослим, включення в рольову поведінку.

Пасивність та байдужість до людей. В'ялість, відсутність ініціативи, інфантильне почуття заздрості до інших дітей, пригніченість, відсут-ність рольової поведінки.

4.Дитинст-во

(5-11років)

Працелюбство. Виражене почуття обов'язку та прагнення до досяг-нення успіхів. Розвиток пізнаваль-них та комунікативних умінь та на-виків. Постановка перед собою та вирішення реальних задач. Націле-ність гри та фантазії на кращі перспективи. Активне засвоєння інструментальних та предметних дій, орієнтованість на задачу.

Почуття власної неповноцінності. Слабко розвинені трудові навики. Уникнення складних завдань, ситуа-цій змагань з іншими людьми. Гостре почуття власної неповноцінності, приреченість на те, щоб все життя залишатися посередністю. Відчуття часового "затишшя перед бурею" або періодом статевої зрілості. Конформ-ність, рабська поведінка. Почуття марності зусиль при вирішенні різних задач.

5.Статеве визріван-ня, підліт-ковий вік, юність

(11 - 20 років)

Життєве самовизначення. Розвиток часової перспективи - планів на майбутнє. Самовизначення в питан-нях: яким бути? Та ким бути?

Активний пошук себе та експе-риментування в різних ролях.

Навчання. Чітка статева поляризація в формах міжособистісної поведінки. Становлення світогляду. Взяття на себе лідерства в групах однолітків та підкорення їм при необхідності.

Плутаниця ролей. Зміщення та змішування часових перспектив: появи думок не тільки про майбутнє та нинішнє, але і минуле.

Концентрація душевних сил на самопізнанні, сильно виражене прагнення розібратися в самому собі на шкоду розвитку відношень із зовнішнім світом та людьми. Статеворольова фіксація. Втрата трудової активності. Зміщення форм статеворольової поведінки, ролей в лідируванні. Плутаниця в моральних та світоглядних установках.

6. Рання дорослість (20 - 45 років)

Близькість до людей. Прагнення до контактів з людьми, бажання та здатність присвятити себе людям. Народження та виховання дітей. Любов та робота. Задоволеність власним життям.

Ізоляція від людей, уникнення людей, особливо близьких, інтимних стосун-ків з ними. Труднощі характеру, нерозбірливість відношень та непередбачуваність поведінки.

Невизнання, ізоляція, перші симптоми відхилення в психіці, душевних розладів, що виникають під впливом начебто існуючих та діючих в світі загрозливих сил.

7. Середня дорослість (45 - 60 років)

Творчість. Продуктивна та творча робота над собою та з іншими людьми. Зріле, повноцінне, різнома-нітне життя.

Задоволеність сімейними стосунка-ми та почуття гордості за своїх дітей. Навчання та виховання нового покоління.

Застій. Егоїзм та егоцентризм. Непродуктивність в роботі. Рання інвалідність. Всепрощення себе та виключне піклування про себе.

8. Пізня дорослість (після 60)

Повнота життя. Постійні роздуми про минуле, його спокійна, зважена оцінка. Прийняття прожитого життя таким, яке воно є. Відчуття повноти та корисності прожитого життя. Здатність примиритися з неминучим. Розуміння того, що смерть нестрашна.

Відчай. Відчуття того, що життя прожите дарма, що часу залишилось мало, що воно біжить надто швидко. Усвідомлення беззмістовності свого існування, втрата віри в себе та інших людей. Бажання прожити життя заново, прагнення одержати від неї більше, ніж було одержано. Відчуття відсутності в світі порядку, наявності в ньому недоброго, нерозумного начала. Страх близької смерті.